31.03.2015р. м. Київ К/800/27674/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Моторного О.А.
Олендера І.Я.
при секретарі Калініні О.С.
за участю представника позивача - Іванова С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014
та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.09.2013
у справі № 811/2340/13-а
за позовом Публічного акціонерного товариства «Креатив»
до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
про скасування податкових повідомлень-рішень
Приватне акціонерне товариство «Креатив» звернулося до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 27.03.2013 № 0000252250, № 0000262250.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.09.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014, позов задоволено; скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що прийняті у відповідності до норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ПАТ «Креатив» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.09.2012, складно акт № 25/22-5/31146251 від 18.03.2013, в якому зафіксовані порушення, зокрема, п. 15 підр. 2 розд. ХХ, п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 5 083 322 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту ПДВ (ряд. 19 Декларації з ПДВ) на загальну суму 5 454 641 грн., в т.ч.: лютий 2011 року - 74 346 грн., березень 2011 року - 171 922 грн., квітень 2011 року - 253 078 грн., вересень 2011 року - 342 085 грн., січень 2011 року - 85 098 грн., травень 2012 року - 914 568 грн., червень 2012 року - 469 511 грн., серпень 2012 року - 16 667 грн., вересень 2012 року - 3 127 366 грн.
На підставі результатів проведеної перевірки, 27.03.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0000252250 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 454 641 грн.;
- № 0000262250 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7 624 983 грн., у т.ч.: 5 083 322 грн. основного платежу та 2 541 661 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Вказані порушення виникли у товариства, на думку податкового органу, на підставі нікчемних правочинів, укладених товариством з контрагентами: ТОВ «Кримський», ПП «Агроплюс-К», ПП «Трейд-Інвест-Агро», НІ ТОВ «Контихсистем ЛТД», ФГ «Лукра», ТОВ «Промитекс», ФГ «Заповідь», ФГ «Заповідне» ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Вариант Груни», ТОВ «Зерноторгівельна компанія «Прометей», ТОВ «Дайкор», ТОВ «Бізнес стандарт ЛТД» ТОВ «Трейд Агро-К», які здійснені без мети настання реальних наслідків та по суті вчинялись з метою заниження об'єкту оподаткування і несплати податків.
Матеріалами справи встановлено, що в перевіряємому періоді між ПАТ «Креатив» та контрагентами: ТОВ «Кримський», ПП «Агроплюс-К», ПП «Трейд-Інвест-Агро», НІ ТОВ «Контихсистем ЛТД», ФГ «Лукра», ТОВ «Промитекс», ФГ «Заповідь», ФГ «Заповідне» ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Вариант Груни», ТОВ «Зерноторгівельна компанія «Прометей», ТОВ «Дайкор», ТОВ «Бізнес стандарт ЛТД» ТОВ «Трейд Агро-К».
На дату складання податкових накладних зазначені контрагенти були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість у встановленому порядку.
Факт виконання господарських операцій між зазначеними суб'єктами господарювання судами встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: договорами, видатковими та податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).
Відповідно до положень п. п. 201.1, 201.8, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу; податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Як встановлено матеріалами справи, податкові накладні визначені податковим органом під час перевірки, не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, в зв'язку з чим позивач відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України додав до податкових декларацій за липень, серпень, вересень та листопад 2011 року, січень-серпень 2012 року Додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та (або) порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», які були прийняті податковим органом, що підтверджено відповідними квитанціями.
Згідно з пунктом 1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.
Системний аналіз наведених податкових норм дає підстави дійти висновку, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними або іншими документами, встановленими ПК України, що посвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Це право вони мають незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру. Визначальним є факт підтвердження операцій податковими накладним і факт внесення їх до Реєстру в строки, встановлені законодавством. В іншому випадку, без подання заяви на постачальника, який своєчасно не зареєстрував податкові накладні, платник податку - покупець товарів/послуг зобов'язаний включити суму податку, вказану в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Слід також зазначити, що згідно зі статтею 201 ПК України обов'язок із оформлення і реєстрації податкових накладних покладено на платника податку - продавця товарів (послуг), а не платника податку, який формує податковий кредит, і при цьому зазначена стаття не містить імперативних приписів про неприйнятність цих документів через несвоєчасність (не у день надання) внесення їх до Реєстру.
Оскільки, в судовому порядку з підтвердженням матеріалів справи встановлено правомірність включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту та формування від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту ПДВ за результатами здійснених господарських операцій з ТОВ «Кримський», ПП «Агроплюс-К», ПП «Трейд-Інвест-Агро», НІ ТОВ «Контихсистем ЛТД», ФГ «Лукра», ТОВ «Проминтекс», ФГ «Заповідь», ФГ «Заповідне» ТОВ «ВК «Віконні системи», ТОВ «Вариант Груни», ТОВ «Зерноторгівельна компанія «Прометей», ТОВ «Дайкор», ТОВ «Бізнес стандарт ЛТД» ТОВ «Трейд Агро-К», які підтверджені належним чином складеною первинною документацією, прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є безпідставним.
За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.09.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кошіль
Судді О.А. Моторний
І.Я. Олендер