"31" березня 2015 р. м. Київ К/800/21333/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Моторного О.А.
Олендера І.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтра-Трейдінг»
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014
у справі № 826/802/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтра-Трейдінг»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «Синтра-Трейдінг» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 23.08.2013 № 38526552206 в частині нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 96 766,66 грн., від 23.08.2013 № 38626552206, та від 14.01.2014 № 5126552206, № 5226552206 та № 5026552206.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2014 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.08.2013 № 38526552206 в частині нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 96 766,66 грн.; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.08.2013 № 38626552206, та від 14.01.2014 № 5126552206, № 5226552206 та № 5026552206.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014 рішення суду першої інстанції скасовано, у позові відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними експортними контрактами від 01.09.2012 № 010912 з компанією «ММС «ART KONTRAKSIN» (Азербайджан) та від 15.10.2012 № 151012 з компанією «Behgamen Karaj Co. LTD» (Іран) згідно листів ПАТ «Ерсте Банк» та КФ ПАТ КБ «Промекономбанк», складено акт № 217/26-55-22-06/32070571 від 13.08.2013, в якому зафіксовано порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93.
На підставі результатів проведеної перевірки, 23.08.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 38526552206 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 154 125,18 грн.
- № 38626552206 про нарахування штрафних санкцій за порушення строків декларування валютних цінностей та іншого майна у розмірі 170 грн.
Підставою для нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД було несвоєчасне надходження на рахунок позивача валютної виручки у розмірі 91 146,01 євро (955 467,22 грн.) та ненадходження на рахунок позивача валютної виручки у розмірі 20 058,69 євро (212 917,06 грн.) за контрактом від 01.09.2012 № 010912 з компанією «ММС «ART KONTRAKSIN» (Азербайджан), та несвоєчасне надходження на рахунок позивача валютної виручки у розмірі 202 227,48 доларів США (1 616 404,25 грн.) за контрактом від 15.10.2012 № 151012 з компанією «Behgamen Karaj Co. LTD» (Іран).
За результатами проведеної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними експортними контрактами від 19.06.2012 № 190612, від 12.05.2010 № 12/05/10 з компанією «BODOLAN NATALIA» I.I. (Молдова), за контрактами від 17.02.2012 № 170212 з компанією «ММС «Azar Turk LTD» (Азербайджан) та від 13.06.2013 № 130613 з компанією «Стиол Ком» (Молдова), згідно листів ПАТ «ФідокомБанк», складено акт № 814/26-55-22-06/32070571 від 20.12.2013, в якому зафіксовано порушення: ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93.
На підставі результатів зазначеної перевірки, 14.01.2014 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 5126552206 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 69 343,85 грн.;
- № 5226552206 про нарахування штрафних санкцій за порушення строків декларування валютних цінностей та іншого майна у розмірі 170 грн.
Підставою для нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за порушення вимог валютного законодавства було ненадходження на рахунок позивача валютної виручки у розмірі 3 612,97 євро (37 513,13 грн.) за контрактом від 19.06.2012 № 190612 з нерезидентом «BODOLAN NATALIA» І.І. (Молдова); несвоєчасне надходження на рахунок позивача валютної виручки у розмірі 2 681,34 євро (21 431,95 грн.) за контрактом від 17.02.2012 № 170212 з компанією «Стиол Ком» (Молдова); ненадходження на рахунок позивача валютної виручки у розмірі 98 662,05 євро (1 076 777,66 грн.) за контрактом від 13.06.2013 № 130613 з нерезидентом «ММС «Azar Turk LTD» (Азербайджан).
27.12.2013 проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним експортним контрактом від 15.10.2012 № 151012 з компанією «Behgamen Karaj Co. LTD» (Іран) згідно листа КФ ПАТ «КБ «Проекономбанк», за результатами складено акт від 27.12.2013 № 847/26-55-22-06/32070571, в якому встановлено порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
14.01.2014 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 5026552206 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 8 561,60 грн.
Підставою для нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД стало несвоєчасне надходження на рахунок позивача валютної виручки у розмірі 5 700 доларів США та ненадходження на рахунок позивача валютної виручки у розмірі 5 793,48 доларів США за контрактом від 15.10.2012 № 151012 з компанією «Behgamen Karaj Co. LTD» (Іран).
Матеріалами справи встановлено проведення заліку зустрічних однорідних грошових вимог позивача з наступними покупцями-нерезидентами:
- компанією «ММС «ART KONTRAKSIN» (Азербайджан) на суму 20 058,69 євро;
- компанією «Behgamen Karaj Co. LTD» (Іран) на суму 6 077,15 доларів США;
- компанією «BODOLAN NATALIA» І.І. (Молдова) на суму 3 612,97 євро;
- компанією «Стиол Ком» (Молдова) на суму 2 681,34 євро.
Відповідно до договору з компанією «ММС «ART KONTRAKSIN» (Азербайджан) 22.10.2012 позивачем було оформлено експорт товару на суму 111 204,70 євро. 15.03.2013 між позивачем та компанією «ММС «ART KONTRAKSIN» (Азербайджан) складено акт преміювання, згідно якого у позивача згідно контракту № 111011 від 11.10.2011 та контракту № 010912 від 01.09.2012 виникла грошова заборгованість перед компанією «ММС «ART KONTRAKSIN» (Азербайджан) в сумі 20 058,69 євро. Пунктом 3 цього ж акту преміювання від 15.03.2013 передбачено проведення зарахування зустрічних грошових вимог позивача до компанії «ММС «ART KONTRAKSIN» (Азербайджан) з оплати товару згідно контракту № 010912 від 01.09.2012 та компанії «ММС «ART KONTRAKSIN» (Азербайджан) до позивача з оплати премії в сумі 20 058,69 євро. З 15.03.2013 зменшується сума виручки, що підлягає зарахуванню на банківський рахунок позивача, на суму 20 859,69 євро, у зв'язку з проведенням зарахування зустрічних однорідних грошових вимог.
29.03.2013 між позивачем та компанією «Behgamen Karaj Co. LTD» (Іран) складено акт преміювання, згідно якого у позивача виникла грошова заборгованість перед компанією «Behgamen Karaj Co. LTD» (Іран) в сумі 6 077,15 доларів США. Пунктом 3 цього ж акту преміювання від 29.03.2013 передбачено проведення зарахування зустрічних грошових вимог позивача до компанії «Behgamen Karaj Co. LTD» (Іран) з оплати товару згідно контракту № 151012 від 15.10.2012 та компанії «Behgamen Karaj Co. LTD» (Іран) до позивача з оплати премії в сумі 6 077,15 доларів США. З 29.03.2013 зменшується сума виручки, що підлягає зарахуванню на банківський рахунок позивача, на суму 6 077,15 доларів США, у зв'язку з проведенням зарахування зустрічних однорідних грошових вимог.
Позивачем було укладено експортний контракт з нерезидентом «BODOLAN NATALIA» І.І. (Молдова), на виконання якого було відвантажено шпалери. Нерезидент перераховував оплату товару на банківський рахунок позивача в євро. 24.04.2013 було підписано акт преміювання, яким згідно укладених контрактів № 12/15/10 від 12.05.2012 та № 190612 від 19.06.2012 на користь «BODOLAN NATALIA» І.І. (Молдова) було нараховано премію в розмірі 3 612,97 євро. У зв'язку з наявністю зустрічних однорідних грошових вимог згідно контракту № 190612 від 19.06.2012 між сторонами акту преміювання встановлено проведення заліку зустрічних однорідних грошових вимог в сумі 3 612,97 євро. 24.04.2013 зменшується сума виручки, що підлягає зарахуванню на банківський рахунок позивача, на суму 3 612,97 євро у зв'язку з проведенням зарахування зустрічних однорідних грошових вимог.
Позивачем було укладено експортний контракт з нерезидентом «Стиол Ком» (Молдова), на виконання якого було відвантажено шпалери. Нерезидент перераховував оплату товару на банківський рахунок позивача в євро. 08.05.2013 було підписано акт преміювання, яким згідно контракту № 170212 від 17.02.2012 на користь «Стиол Ком» (Молдова) було нараховано премію в розмірі 2 681,34 євро. у зв'язку з наявністю зустрічних однорідних грошових вимог між сторонами згідно контракту № 170212 від 17.02.2012 актом преміювання встановлено проведення заліку зустрічних однорідних грошових вимог в сумі 2 681,34 євро. 08.05.2013 зменшується сума виручки, що підлягає зарахуванню на банківський рахунок позивача, на суму 2 681,34 євро у зв'язку з проведенням зарахування зустрічних однорідних грошових вимог.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу на основі яких прийняті спірні податкові повідомлення-рішення не узгоджуються з дійсними обставинами правовідносин, які склались у позивача з його іноземними контрагентами, а саме: суб'єктами господарювання відбулось припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог за зовнішьноекомічними договорами, що відповідно зумовило зняття експортної операції з контролю.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний адміністративний суд посилався на те, що зобов'язання зі сплати премії не відповідають за своїм змістом визначенню експортних та імпортних операцій, тому припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням зустрічних однорідних вимог, не відповідає вимогам валютного законодавства.
Проте, суд касаційної інстанції з таким висновком апеляційного адміністративного суду погодитись не може, з огляду на наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право, зокрема, самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
При цьому, Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не містить заборони щодо зміни сторонами істотних умов договору, у тому числі його ціни, шляхом підписання додаткових угод до нього.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом (ст. 602 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Листом від 23.06.1999 № 18-211/1872-5495 «Щодо зарахування зустрічних однорідних вимог», у зв'язку із численними зверненнями комерційних банків та їх клієнтів, Національний банк України роз'яснив, що Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання. Проте, це не виключає можливості припинити зобов'язання іншим шляхом, в тому числі і зарахуванням.
Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою НБУ від 24.03.1999 № 136, передбачено, що експортна операція може бути знята з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.
Згідно з п. 1.1 Інструкції № 136 товар - будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі); експорт - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів; імпорт - купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Оскільки, зобов'язання за вищевказаними зовнішньоекономічними експортними контрактами були припинені зарахуванням зустрічних однорідних вимог відповідно до актів преміювання, тому експортні операції відповідно до чинного законодавства підлягали зняттю з контролю, однак вказана обставина не була врахована податковим органом при формуванні спірних податкових повідомлень-рішень.
Крім того, відповідачем в акті перевірки 27.12.2013 № 847/26-55-22-06/32070571 було помилково визначено сальдо (залишок) розрахунків на початок перевіряємого періоду, а саме: кредиторська заборгованість (отримана передоплата) за експортним контрактом від 15.10.2012 № 151012 з компанією «Behgamen Karaj Co. LTD» (Іран) становить 54,32 доларів США, що не відповідає розміру фактично отриманої передоплати (кредиторської заборгованості) - 6 077,15 доларів США.
Вказана помилка була зумовлена неузгодженістю сальдо із попереднім актом перевірки від 13.08.2013 № 217/26-55-22-06/32070571, у якому відповідачем не було визнано факту проведення заліку зустрічних однорідних грошових вимог та за наслідками прийнято податкове повідомлення-рішення № 38526552206 від 23.08.2013, податкове зобов'язання за яким не узгоджено, оскільки раніше оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку та оскаржується по даній справі.
Тому, відповідачем фактично вдруге враховується неузгоджене питання проведених розрахунків, що є протиправним.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Згідно з п. 3 Постанови Національного банку України № 475 від 16.11.2012 було встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Відповідно до пункту 12 Постанови НБУ № 475 від 16.11.2012 вона набирає чинності з наступного робочого дня після дня її офіційного опублікування (19.11.2012). Пункти 3 - 8 цієї постанови діють протягом 6 місяців з моменту набрання чинності цією постановою, тобто 18.05.2013 - останній день чинності Постанови НБУ № 475 від 16.11.2012.
Пунктом 1 Постанови НБУ № 163 від 14.05.2013 передбачено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Згідно п. 9 Постанови НБУ № 163 від 14.05.2013 вона набирає чинності, за винятком деяких положень, з 20 травня 2013 року та діє до 19 листопада 2013 року (слово «включно» не застосовується).
В подальшому, постановою НБУ № 453 від 14.11.2013, яка набрала чинності 20.11.2013, знову передбачено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Стаття 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачає, що строк розрахунку, встановлений постановою НБУ, є тимчасовим та не може діяти постійно у часі, навіть якщо встановлений різними постановами НБУ. У ті дні, коли постанова НБУ не діє, вступає в силу дія законодавчо встановленого строку розрахунків - 180 днів.
З урахуванням необхідності обов'язкового проміжку у дії між строками розрахунків згідно постанов НБУ № 163 від 14.05.2013 та № 453 від 14.11.2013, враховуючи також формулювання пункту 9 Постанови НБУ № 163 від 14.05.2013, що вона діє з 20 травня 2013 року до 19.11.2013, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що першим днем дії встановлених нею строків розрахунку є 20.05.2013, а останнім днем - 18.11.2013.
Таким чином, 19.05.2013 та 19.11.2013 діяв строк розрахунку 180 днів, згідно ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», який поширив свою дію на всі операції, що були здійснені раніше та граничний строк сплати за якими не закінчився станом на ці дні.
В судовому порядку з підтвердженням матеріалів справи встановлено, що з порушенням вказаних норм відповідачем протиправно застосовано 90-ти денний строк, замість 180-ти денного строку зарахування валютної виручки до наступних поставок: - поставка товару компанії «Behgamen Karaj Co. LTD» (Іран) від 10.04.2013 на суму 90 895,20 грн. - відповідачем помилково зазначено граничний термін сплати 09.07.2013, а має бути 07.10.2013, адже з 19.05.2013 в силу статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в цей день діяв термін розрахунку 180 днів, оскільки 18.05.2013 був останній день дії Постанови НБУ № 475 від 16.11.2012 та необхідна перерва для вступу в силу наступною Постановою НБУ № 163 від 14.05.2013 з 20.05.2013;- поставка товару компанії «ММС «Azar Turk LTD» (Азербайджан) від 30.08.2013 на суму 98 759,05 грн. - відповідачем помилково зазначено граничний термін сплати 28.11.2013, хоча повинен бути березень 2014 року, адже з 19.11.2013 в силу норм ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в цей день діяв термін розрахунку 180 днів, оскільки 18.11.2013 був останній день дії Постанови НБУ № 163 від 14.05.2013 та необхідна перерва для вступу в силу наступною Постановою НБУ № 453 від 14.11.2013 з 20.11.2013.
З урахуванням того, що відповідачем не було враховано проведення заліку зустрічних однорідних грошових вимог позивача з покупцями-нерезидентами та застосовано 90-ти денний строк замість 180-ти денного строку зарахування валютної виручки, спірні суми донарахованої пені та штрафних санкцій є протиправними.
Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Враховуючи викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтра-Трейдінг» підлягає задоволенню, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014 - скасуванню, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2014 - залишенню в силі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтра-Трейдінг» задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014 скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2014.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кошіль
Судді О.А. Моторний
І.Я. Олендер