Господарський суд міста Севастополя
Іменем України
"08" червня 2006 р.
справа № 20-12/411
За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до: Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 37)
про визнання податкових повідомлень-рішень № 12400/0 від 07.02.05р., № 12400/2 від 04.06.05р. недійсними,
Суддя Харченко І.А.,
Представники сторін
Від позивача - Іванова А.В., довіреність б/н від 21.11.05р.
Від відповідача - Турчин Д.С., довіреність № 10-004/198 від 30.11.05р., головний державний податковий інспектор юридичного відділу;
Суть спору:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання податкових повідомлень-рішень № 12400/0 від 07.02.05р., № 12400/2 від 04.06.05р. недійсними.
Ухвалою від 16.01.06р. у задоволенні клопотання позивача щодо вжиття заходів по забезпеченню позову у вигляді заборони відповідачу здійсняти дії, передбачені Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відносно поширення вимог цього закону щодо наслідків несплати суми зобов'язання у розмірі 7581,00 грн., визначеної податковим повідомленням-рішенням № 12400/0 від 07.02.05р. відмовлено, тому що невжиття заходів по забезпеченню позову не може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по цієї справі.
Відповідач позовні вимоги не визнав, заперечення виклав згідно відзиву на позов та доповнення до нього, пояснив, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, що знаходились в його власності у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків придбає права власності в майбутньому до моменту погашення його податкових чи зобов'язань податкового боргу. Крім того, пояснив, що якщо активи платника податків потрапили в податкову заставу до 24.03.05р., то право податкової застави на такі активи продовжує існувати в повному обсязі, що був до 24.03.05р. Відповідач пояснив, що при застосуванні фінансової санкції ДПІ виходила з реальної вартості відчуженого автотранспорту, визначеної з звичайних (ринкових) цін на підставі експертної оцінки від 22.09.04р.
Розгляд справи відкладався, у розгляді справи оголошувалась перерва, строк вирішення спору продовжувався в порядку статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін суд,
Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя (далі ДПІ) була проведена перевірка СПД ОСОБА_1 з питання стану збереження активів платника податків, які перебувають у податкової заставі, в ході якої, виявлено порушення підпункту 8.6.1 пункту 8.6. статті 8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: проданий автомобіль ГАЗ 3102, 1992 року випуску, вартістю 7581 грн., що є відчуження активів (акт перевірки № 24-019 від 03.02.05р.).
На підставі акту перевірки, ДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 12400/0 від 07.02.05р. про застосування до СПД ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 7581 грн.
Рішеннями начальника ДПІ у Ленінському районі від 14.04.05р., начальника ДПА м. Севастополя від 22.06.05р., ДПА України від 31.08.05р. податкове повідомлення-рішення № 12400/0 від 07.02.05р. залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.
За результатами розгляду скарг на адресу позивачу було надіслано повторне податкове повідомлення-рішення № 12400/2 від 04.06.05р.
Згідно акту перевірки 03 лютого 2005 року щодо стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, співробітниками ДПІ встановлено відчуження СПД ОСОБА_1 активів -реалізовано автомобіль ГАЗ 3102 випуску 1992 року, державний номер 16442 КС (біржовий договір (угода) купівлі-продажу транспортного засобу) на суму 7581,0грн., на думку відповідача, яке він, як суб'єкт підприємницької діяльності, повинен був попередньо узгодити з податковим органом, у зв'язку з тим, що мав податкову заборгованість, яка виникла 1 серпня 2003 року, та станом на момент продажу автомобілю була не сплаченою.
Відповідно п.1.1 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платники податків - фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Підпункт 1.7 статті 1 Закону визначає, що активи платника податків це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Статтями 24, 50 Цивільного кодексу України визначено поняття фізичної особи - людини, як учаснику цивільних відносин, та фізичної особи -підприємця за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. При цьому згідно ст.52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення, але фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.
Відповідно до ст.139 Господарського кодексу України майном у цьому кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. При цьому статтею 145 цього кодексу передбачене, що майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.
Таким чином, діюче законодавство чітко розмежує поняття фізичної особи -громадянина і фізичної особи -суб'єкта підприємницької діяльності, та майна, що належить вказаним суб'єктам.
Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Таким чином, при застосуванні штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням №12400/0 від 07.02.2005р. ДПІ не врахувала, що автомобіль ГАЗ 3102 зареєстрований за позивачем, як громадянином України, а не як за суб'єктом підприємницької діяльності, вказаний автомобіль не знаходиться на балансі позивача, не використовується у господарської діяльності, а також, що позивач, як громадянин України, не має заборгованості перед бюджетом України щодо сплати податків та зборів.
За такими обставинами, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 12400/2 від 04.06.05р. про застосування до позивача штрафних санкцій є необґрунтованим.
В звязку з викладеним, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання недійсним податкового повідомлення - рішення ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя № 12400/2 від 04.06.05р., про застосування до СПД ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 7581 грн.
Щодо вимог позивача про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя № 12400/0 від 07.02.05р. суд відмовляє в їх задоволені з наступних підстав:
Підпунктом 5.3. пункту 5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 21.06.2001 N 253 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 р. за N 467/7788, встановлено, що з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 -для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.
Виходячи з викладеного, суд прийшов до висновку, що повідомлення-рішення ДПІ Ленінському районі м. Севастополя № 12400/0 від 07.02.05р. не породжують певних правових наслідків для СПД ОСОБА_1, тобто не порушують охоронюваних інтересів позивача.
Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті до державного бюджету України державного мито у сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 24, 50 Цивільного кодексу України, ст. 139 Господарського кодексу України, ст. 49, 69, 77, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Держаної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя № 12400/2 від 04.06.05р. про застосування до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 7581 грн.
3. Стягнути з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 37, ідентифікаційний код 23193148) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 85,00 грн. -державне мито, 118,00 грн. - витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
4. В частини позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя № 12400/0 від 07.02.05р. -відмовити.
Примирники рішення надіслати на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.
Суддя І.А. Харченко
Рішення оформлено та підписано
у порядку ст. 84 ГПК України
13.06.2006р.