08 квітня 2015 р. Справа № 804/4345/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Жукової Є.О.
при секретарі судового засідання - Риженко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 1 666,26 грн., -
25 березня 2015 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 1 666,26 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним. Внаслідок несвоєчасної сплати фізичної особи ОСОБА_1 податкових зобов'язань, у відповідача на момент подання позову наявний податковий борг в сумі 1 666,26 грн., який підлягає стягненню з відповідача на підставі ст.87 Податкового кодексу України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2015 року провадження у справі було відкрито та справа призначена до розгляду у судовому засіданні.
Представником позивача шляхом електронного зв'язку на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду було надіслано клопотання за вх.№984-ел від 08.04.2015 р., в якому зазначено, що на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 р. по даній справі, Нікопольська ОДПІ надає витяг з ЄДР, який сформований 03.03.2015 р. на момент подачі позовної заяви від 18.03.2015 р. та є у актуальному стані, з записом щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 від 01.08.2014 р. за власним рішенням та просить розглядати дану справу без участі повноваженого представника, із зазначенням про підтримання позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач до судового засідання, яке було призначено на 08.04.2014 р. не з'явився. Відомості про вручення судової повістки в матеріалах справи наявні, причини неявки невідомі.
Частиною 1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що якщо відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Всупереч вимогам ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», про зміну місцезнаходження відповідач контролюючі органи не повідомив, тому відповідних змін до Єдиного державного реєстру внесено не було.
Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст.128 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: розрахунок податкового боргу ФОП ОСОБА_1; копія витягу з ЄДРПОУ; копія довідки з адресно-довідкового бюро; копія ідентифікаційних даних ФОП ОСОБА_1; копія акту перевірки від 17.07.2014 р. №2149/1701/НОМЕР_1; копія рекомендованого поштового повідомлення; копія конверту; копія корінця податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 28.08.2014 р. №0009741701; копія податкової вимоги форми «Ф» від 29.10.2014 р. №5555-25; копія наказу від 14.02.2015 р. №16.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено наступне.
ФОП ОСОБА_1 була зареєстрована Реєстраційною службою Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області 24.04.2009 р. та взята на облік платника податків у Нікопольську ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, що підтверджується відомостями, які міститься в матеріалах справи.
Відповідно до витягу з ЄДРПОУ підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 за власним рішенням було припинено, про що внесено відповідний запис від 01.08.2014 р. за №22300060003017559, копія якого міститься в матеріалах справи.
Нікопольською ОДПІ Дніпропетровської області була проведена перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань порушення сплати (перерахування) по єдиному податку за період з 20.04.2012 р. по 04.10.2013 р., за результатами якої складено акт від 17.07.2014 р. за №2149/1701/НОМЕР_1 «Про результати фізичної особи-підприєця ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 з питань порушення правил сплати (перерахування) по єдиному податку за період з 20.04.2012 р. по 04.10.2013 р.», відповідно до висновків якого контролюючим органом встановлено порушення п.295.1 ст.295 ПК України, Порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 р. №1675 в частині несплати (не перерахування) єдиного податку: за квітень 2012 р. по терміну сплати 20.04.2012 р.; за липень 2012 року по терміну сплати 20.07.2012 р.; за вересень 2012 року по терміну сплати 20.09.2012 р.; за жовтень 2012 року по терміну сплати 20.10.2012 р.; за листопад 2012 року по терміні сплати 20.11.2012 р.; за грудень 2012 року по терміну сплати 20.12.2012 р.; за січень 2013 року по терміну сплати 20.01.2013 р.; за лютий 2013 року по терміну сплати 20.02.2013 р.; за березень 2013 року по терміну сплати 20.03.2013 р.; за квітень 2013 року по терміну сплати 20.04.2013 р.; за травень 2013 р. по терміну сплати 20.05.2013 р.; за червень 2013 року по терміну сплати 20.06.2013 р.; за липень 2013 року по терміну сплати 20.07.2013 р.; за серпень 2013 р. по терміну сплати 20.08.2013 р.; за вересень 2013 року по терміну сплати 20.09.2013 р.
В результаті опрацювання вказаних висновків акта перевірки від 17.07.2014 р. за №2149/1701/НОМЕР_1 контролюючим органом були сформовані податкові повідомлення-рішення від 28.08.2014 р.: за №0009741701 відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 нараховано податкове зобов'язання за платежем: єдиний податок з фізичних осіб на загальну суму 643,80 та №0009741701 відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 нараховано податкове зобов'язання за платежем: єдиний податок з фізичних осіб на загальну суму 1 032,30 грн.
Зазначені вище податкові повідомлення-рішення від 28.08.2014 р. за №0009741701 та за №0009741701 відповідачем в адміністративному та судовому порядку оскарженні не були, а отже є узгодженими.
Відповідно до розрахунку податкового боргу ФОП ОСОБА_1, копія якого міститься в матеріалах справи, у останньої на особовому рахунку наявна переплата у розмірі 9,84 грн.
У зв'язку з тим, що відповідачем сума визначена за вищезазначеними податковими повідомленнями рішеннями у встановлений законом строк не сплачена, контролюючим органом на адресу ФОП ОСОБА_1 було направлено податкову вимогу форми «Ф» від 29.10.2014 р. за №5555-25 на загальну суму 1 666,26 грн., яка вираховується наступним чином: 1 032,30 грн. + 643,80 грн. - 9,84 грн. = 1 666,26 грн. та направлена на адресу ФОП ОСОБА_1, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення.
Зазначена податкова вимога не є відкликаною, відомості щодо її оскарження в матеріалах справи відсутні, а відтак - підлягає обов'язковому виконанню.
Отже, станом на 08.04.2015 р. сума податкового боргу по єдиного податку з фізичних осіб у відповідача становить - 1 666,26 грн.
Будь-яких доказів сплати податкового боргу у визначеній сумі відповідачем на момент розгляду і вирішення даної справи до суду не надано.
Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV, тощо.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з ч.1 п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отриманні від продажу товарів (робіт, послуг) майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отриманні як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
У відповідності до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу, фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно пункту 293.2 статті 293 фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п.294.1 ст.294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої-шостої групи є календарний квартал.
Відповідно до пункту 295.1 ст.295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснювати сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Згідно пункту 295.2 статті 295 Податкового кодексу нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійсненна також за рахунок наміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Відповідно до статті 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до Податкового кодексу України за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд, згідно зі ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене вище, позивачем - суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з ФОП ОСОБА_1 суми податкової заборгованості по сплаті єдиного податку в розмірі 1 666,26 грн., натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові.
За таких підстав, суд вважає адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 1 666,26 грн. є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 1 666,26 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків АДРЕСА_1) заборгованість до бюджету по платежу «єдиний податок з фізичних осіб» всього в сумі 1 666,26 грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.О. Жукова