07 квітня 2015 р. Справа № 804/2195/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Авто-Форс» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, -
Позивач, Західно-Донбаська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, звернулась до суду з позовом до ПП «Авто-Форс» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 88 006,97 грн. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем не сплачені узгоджені суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 11.06.13 та від 05.11.14, а також пеня в сумі 0,14 грн. В судове засідання представник позивача не прибув, направив до суду клопотання про розгляд справи без участі представника ОДПІ.
Відповідач, ПП «Авто-Форс», в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. До суду повернуті поштові відправлення із повісткою, направлені на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, через закінчення терміну зберігання. Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З огляду на приписи ст.41, ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи за ідентифікаційним кодом 33459467, перебуває на обліку у позивача, є платником податку на додану вартість.
Судом встановлено, що позивачем відносно відповідача проведена позапланова виїзна документальна перевірка, за результатами якої складений акт від 30.05.13 №147/22/5-33459467, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.13 №0000392250, яким контролюючим органом збільшено відповідачу суму грошових зобов'язань з ПДВ в розмірі 88 010 грн. Вказане рішення отримано платником податку - відповідачем 11.06.13, про що свідчить підпис директора на корінці відповідного рішення (а.с.26).
Також позивачем відносно відповідача проведена камеральна перевірка, за результатами якої складений акт від 05.11.14 №163/04-10-15-01-21-33459467, за змістом якого встановлено неподання відповідачем податкової звітності з ПДВ за липень 2014р. На підставі вказаного акту контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.11.14 №0004031501 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 170 грн. (штрафна санкція відповідно до п.120.1 ст.120 ПКУ). Означене рішення отримано платником податків - відповідачем 05.11.14, що свідчить підпис директора на корінці відповідного рішення (а.с.28).
Суд відмічає, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПКУ).
Відповідачем не надано до суду доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПКУ). Матеріалами справи підтверджено, що позивачем з урахуванням зазначених положень закону на адресу відповідача направлена податкова вимога від 03.11.14 №5453-25 на суму 80 006,83 грн., яка повернута до ОДПІ неврученою через закінчення терміну зберігання (а.с.29).
Також, враховуючи приписи пп.129.1.1 п.129.1. ст.129 ПКУ, у зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідачем узгоджених грошових зобов'язань з ПДВ останньому нарахована пеня в розмірі 0,14 грн. за період з 03.11.14 по 04.11.14, що підтверджується даними зворотного боку облікової кратки платника податків та відповідає вимогам ст.129 ПКУ.
В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми податкового боргу в розмірі 88 006,97 грн. Положеннями ст.95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Оскільки судом встановлено, що визначені законом строки сплати спірних сум грошових зобов'язань спливли, а відповідачем доказів їх оплати або доказів відсутності в нього такого обов'язку до суду не подано, судом існування таких доказів не виявлено, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення коштів за податковим боргом в розмірі 88 006,97 грн. підлягає задоволенню, адже доведена матеріалами справи.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Авто-Форс» (код ЄДРПОУ 33459467) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «Авто-Форс», в погашення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 88 006,97 грн. (вісімдесят вісім тисяч шість гривень 97 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев