08 квітня 2015 року
Справа № 803/416/15-a
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
при секретарі судового засідання Шикун О.Є.,
за участю прокурора Супрунюк Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Прокурора Маневицького району до Маневицької районної державної адміністрації Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, відділ освіти Маневицької районної державної адміністрації Волинської області про визнання неправомірним та скасування розпорядження,
Прокурор Маневицького району звернувся з адміністративним позовом до Маневицької районної державної адміністрації Волинської області (далі - Маневицька РДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, відділ освіти Маневицької районної державної адміністрації Волинської області про визнання нечинним пункту 1 розпорядження №277 від 09.09.2014 року «Про затвердження мережі навчально-виховних закладів району на 2014-2015 навчальний рік», яким передбачено створення класів-комплектів у загальноосвітніх навчальних закладах Маневицького району.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пунктом 1 оскаржуваного розпорядження Маневицькою РДА №277 від 09.09.2014 затверджено мережу навчально-виховних закладів району на 2014-2015 навчальний рік, яка включає в себе класи-комплекти для учнів 1-4 класів. Прокурор вважає оскаржуваний пункт розпорядження протиправним, таким, що прийнятий з порушенням вимог частини другої статті 14 Закону України «Про загальну середню освіту» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки створення класів-комплектів або комбінованих чи з'єднаних класів чинним законодавством в галузі освіти не передбачено. Прийняттям оскаржуваного пункту розпорядження порушено права учнів загальноосвітніх навчальних закладів району на належні умови для здобуття повної загальної середньої освіти, з огляду на що просить визнати протиправним та скасувати даний пункт розпорядження.
23.03.2015 прокурором подано заяву про зміну позовних вимог, в якій просить визнати неправомірним та скасувати пункт 1 розпорядження Маневицької районної державної адміністрації №277 від 09.09.2014 «Про затвердження мережі, контингенту учнів загальноосвітніх шкіл району, штатних одиниць денних загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів на 2014-2015 навчальний рік», яким передбачено створення класів - комплектів у загальноосвітніх навчальних закладах Маневицького району.
Ухвалою суду від 26.03.2015 до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено відділ освіти Маневицької районної державної адміністрації Волинської області.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити.
В письмових запереченнях на адміністративний позов від 25.03.2015 №894/45/2-15 відповідач позовні вимоги не визнав, вважає їх необґрунтованими, оскільки з 59 денних загальноосвітніх навчальних закладів району 23 є малокомплектними. Серед них 14 загальноосвітніх шкіл І-ІІ ступенів та 9 загальноосвітніх шкіл І ступеня. Малокомплектність передбачає наявність у структурі школи класів-комплектів. Проте, їх склад не є чітко визначеним. Малокомплектні школи різняться за наповненістю як самої школи, так і кожного класу зокрема. До цього типу навчально-виховних закладів відносяться школи, де початкові класи об'єднані в клас-комплект, очолюваний одним педагогом; школи, де немає одного чи кількох класів через відсутність дітей певної вікової категорії. До найбільш поширених типів малокомплектних шкіл належать ті, що мають у своїй структурі один, два і три комплекти.
Вказує на те, що ці показники регулюються наказом Міністерства освіти і науки України №328 від 17.09.1999 «Про внесення змін та доповнень до наказу Міністерства освіти України від 10.09.1997 №341», Методичними рекомендаціями щодо організації навчально-виховного процесу в початковій школі з малою кількістю учнів, якими пропонуються створення комплектів: об'єднання двох класів, коли загальна кількість учнів не перевищує 25 осіб; об'єднання трьох класів, якщо загальна кількість школярів не перевищує 15 осіб; об'єднання чотирьох класів із загальною кількістю учнів до 10 осіб.
Крім того, пунктом 2.10 Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.12.2002 №732 передбачено, що у разі здійснення індивідуального навчання за однотипними індивідуальними навчальними програмами дозволяється об'єднувати в групи учнів одного класу, або на окремих заняттях - учнів різних класів, чисельністю не більше 5 осіб у групі. Також, згідно статистичного звіту денного загальноосвітнього навчального закладу на початок навчального року, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України від 02.07.2012 №766 «Про затвердження форми звітності з питань загальної середньої освіти та інструкції щодо її заповнення» розділом VII передбачено «відомості про класи і класи-комплекти». При заповненні даного розділу слід враховувати, що класом-комплектом є група учнів з двох і більше 1-4 класів, де викладання веде один учитель.
З врахуванням наведеного вважає, що розпорядження Маневицької районної державної адміністрації №277 від 09.09.2014 прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю. Розгляд справи здійснювати без участі представника Маневицької районної державної адміністрації.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, відділу освіти Маневицької районної державної адміністрації Волинської області в судове засідання не з'явилась, проте подала заяву про розгляд справи без її участі.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.
Частина 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що у випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Пунктом 5 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 09.09.2014 розпорядженням голови Маневицької РДА №277 «Про затвердження мережі, контингенту учнів загальноосвітніх шкіл району, штатних одиниць денних загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів на 2014/2015 навчальний рік» затверджено мережу навчально-виховних закладів району на 2014-2015 навчальний рік.
Згідно пункту 1 зазначеного розпорядження затверджено мережу загальноосвітніх шкіл району та кількість учнів у них згідно з додатками 1-3, яким по 59 загальноосвітніх навчальних закладах затверджено 518 класів та класів-комплектів з кількістю 7584 учнів в розрізі шкіл, зокрема:
- по загальноосвітніх закладах І ступеня утворено 11 класів, 18 класів і класів-комплектів загальною чисельністю 161 учнів;
- по загальноосвітніх закладах І-ІІ ступенів утворено 189 класів, 187 класів і класів-комплектів загальною чисельністю 1954 учнів;
- по загальноосвітніх закладах І-ІІІ ступенів утворено 313 класів, 313 класів і класів-комплектів загальною чисельністю 5469 учнів (а.с. 11-23).
Крім того, з листа відділу освіти Маневицької районної державної адміністрації Волинської області від 24.02.2015 № 130/01-16/2-15 вбачається, що на території Маневицького району класи-комплекти сформовано у 9 навчальних закладах: 1 клас в малокомплектній школі І-ІІ ступеня с.Нічогівка та 8 класів в загальноосвітніх школах І ступеня с.Г.Лісівка, с.Заріччя, с.Нічогівка, с.Новоукраїнка, с.Калинівка, с.Набруска, с.Семки, с.Майдан (а.с.25-26).
Що стосується повноважень прокурора на звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 9 Перехідних положень Конституції України, на прокуратуру покладено виконання функції нагляду за додержанням і застосуванням законів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII, предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема, відповідність актів, що видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.
Пунктом 2 частини 5 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор, без внесення подання, може звернутися до суду щодо визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Отже, звертаючись до суду із даною вимогою, прокурор діє як посадова особа органу державної влади та набуває статусу позивача.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 6, 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктами 1, 3 статті 22 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що місцева державна адміністрація реалізовує державну політику в галузі освіти, виконує програми щодо обов'язковості повної загальної середньої освіти, здійснює загальне керівництво закладами освіти, їх матеріально-фінансове забезпечення.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження.
Статтею 2 Закону України «Про загальну середню освіту» передбачено, що основними завданнями законодавства України про загальну середню освіту є забезпечення права громадян на доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти; забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку загальної середньої освіти; забезпечення нормативно-правової бази щодо обов'язковості повної загальної середньої освіти; визначення структури та змісту загальної середньої освіти; визначення органів управління системою загальної середньої освіти та їх повноважень; визначення прав та обов'язків учасників навчально-виховного процесу, встановлення відповідальності за порушення законодавства про загальну середню освіту.
Частиною першою статті 13 Закону України «Про загальну середню освіту» передбачено, що навчально-виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється за груповою та індивідуальною формами навчання, положення про які затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.
Відповідно до частин першої та другої статті 14 Закону України «Про загальну середню освіту» наповнюваність класів загальноосвітніх навчальних закладів не повинна перевищувати 30 учнів. У загальноосвітніх навчальних закладах, розташованих у селах, селищах, кількість учнів у класах визначається демографічною ситуацією, але повинна становити не менше п'яти осіб. При меншій кількості учнів у класі заняття проводяться за індивідуальною формою навчання.
Індивідуальне навчання в системі загальної середньої освіти, згідно з пунктом 1.2 Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.12.2002 №732 (далі - Положення №732), є однією з форм організації навчально-виховного процесу і впроваджується для забезпечення права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти з урахуванням індивідуальних здібностей та обдарувань, стану здоров'я, демографічної ситуації, організації їх навчання.
Підпунктом 1.6 Положення №732 встановлено, що підставою для організації індивідуального навчання є:
- заява батьків або осіб, які їх замінюють;
- наказ директора навчального закладу;
- погодження місцевого органу управління освітою.
Відповідно до підпункту 1.7 Положення №732 право на індивідуальне навчання мають учні:
- які за станом здоров'я не можуть відвідувати навчальний заклад;
- яким необхідно пройти лікування у лікувальному закладі більше одного місяця;
- які мають високий навчальний потенціал і можуть прискорено закінчити школу;
- які проживають у селах і селищах (коли кількість учнів у класі становить менше 5 осіб);
- які не встигають протягом двох років навчання у школі I ступеня;
- які потребують корекції фізичного та (або) розумового (психічного) розвитку (у разі, якщо батьки або особи, які їх замінюють, відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату).
Відповідно до пункту 2.4 індивідуальне навчання учнів, які проживають у селах і селищах (коли кількість учнів у класі становить менше 5 осіб), організовується за індивідуальним навчальним планом, затвердженим місцевим органом управління освітою (з початку навчального року).
Пунктом 2.10 Положення №732 визначено, що у разі здійснення індивідуального навчання за однотипними індивідуальними навчальними програмами, учнів 1 - 4-х класів на окремих заняттях можна об'єднувати в групи чисельністю не більше 5 осіб. Пунктом 2.4 даного Положення встановлено, що кількість годин для організації індивідуального навчання відповідно до кількості предметів інваріантної частини навчального плану визначається наказом директора та затверджується відповідним органом управління освітою в 1 - 4 класах - 5 годин на тиждень на кожного учня.
Таким чином, з наведених норм вбачається, що у випадку зменшення кількості учнів у класах загальноосвітніх навчальних закладів сіл та селищ менше п'яти осіб та за умови затвердження індивідуального навчального плану і кількості годин для організації навчання, чинним законодавством передбачена необхідність проведення занять за індивідуальною формою навчання з можливістю об'єднання учнів в групи у випадках, передбачених чинним законодавством.
Як вбачається із змісту оскаржуваного розпорядження, головою Маневицької РДА всупереч наведеним вище законодавчим нормам, прийнято розпорядження №277 від 09.09.2014, яким затверджено мережу загальноосвітніх шкіл та груп продовженого дня в Маневицькому районі на 2014-2015 навчальний рік, яка включає в себе класи-комплекти для учнів 1-4 класів.
В судовому засіданні встановлено, що підставою для створення на 2014-2015 рік в загальноосвітніх школах Маневицького району класів-комплектів є зменшення кількості учнів у класах нижче 5 осіб.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що пункт 1 розпорядження Маневицької РДА №277 від 09.09.2014 суперечить вимогам частини другої статті 14 Закону України «Про загальну середню освіту», Положенню №732, оскільки чинним законодавством у галузі освіти створення класів-комплектів у загальноосвітніх навчальних закладах не передбачено.
Таким чином, у загальноосвітніх навчальних закладах, розташованих у селах, селищах, кількість учнів у класах визначається демографічною ситуацією, але повинна становити не менше п'яти осіб. При меншій кількості учнів у класі заняття проводяться за індивідуальною формою навчання з можливістю об'єднання учнів у групи у передбаченому чинним законодавством порядку.
Така ж позиція стосовно створення класів-комплектів викладена і в листі Міністерства освіти і науки України від 14.06.2005 №1/9-320 «Щодо неправомірності формування класів-комплектів».
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора про визнання протиправним та скасування пункту 1 розпорядження Маневицької районної державної адміністрації Волинської області №277 від 09.09.2014 року «Про затвердження мережі навчально-виховних закладів району на 2014-2015 навчальний рік», яким передбачено створення класів-комплектів у загальноосвітніх навчальних закладах Маневицького району в частині формування класів комплектів підлягають до задоволення у повному обсязі.
Щодо посилань відповідача на наказ Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України від 07.07.2012 року №766 «Про затвердження форми звітності з питань загальної середньої освіти та інструкції щодо її заповнення», суд вважає за необхідне зазначити, що орган державної влади під час прийняття рішень має керуватися нормами закону, який має вищу юридичну силу відносно підзаконних нормативно-правових актів.
Доводи відповідача, зазначені в письмових запереченнях, що жодним нормативно-правовим документом не заборонено утворення класів-комплектів, та посилання на затверджені форми звітності, суд не бере до уваги, оскільки відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто у нормах Основного Закону України втілено загальновідому формулу обмеження дискреційних повноважень органів державної влади («дозволено лише те, що передбачено законом»).
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідач, в порушення вимог частини другої статті 71 КАС України, не довів законність та обґрунтованість прийнятого ним розпорядження в частині, що є предметом оскарження по даній справі, а тому позовні вимоги прокурора щодо визнання його неправомірним та скасування, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішеннями суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що пункт 1 оскаржуваного рішення Маневицької районної державної адміністрації Волинської області №277 від 09.09.2014 року «Про затвердження мережі, контингенту учнів загальноосвітніх шкіл району, штатних одиниць денних загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів на 2014/2015 навчальний рік» в частині створення класів - комплектів у загальноосвітніх навчальних закладах Маневицького району підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а адміністративний позов - задоволенню.
Керуючись статтями 11, 17, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 6, 22 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», статтей 2, 13, 14 Закону України «Про загальну середню освіту», суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати пункт 1 розпорядження Маневицької районної державної адміністрації Волинської області № 277 від 09.09.2014 «Про затвердження мережі, контингенту учнів загальноосвітніх шкіл району, штатних одиниць денних загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів на 2014-2015 навчальний рік», в частині створення класів - комплектів у загальноосвітніх навчальних закладах Маневицького району.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлений 14 квітня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий О.А. Лозовський