м. Вінниця
02 квітня 2015 р. Справа № 802/4331/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Томчука А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Боровської Т.А.
позивача: Гайдей Р.М.,
відповідача: Цимбал В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Вінницького обласного центру зайнятості
до: Вінницької обласної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування рішення
У грудні 2015 року Вінницький обласний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення від 02.12.2014 року за №0072621705.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (невчасне перерахування) єдиного внеску від 02.12.2014 року за №0072621705. Оскільки, на переконання позивача, затримка сплати єдиного внеску стала наслідком невчасного перерахування Головним управлінням державної казначейської служби України у Вінницькій області, відтак рішення Вінницької ОДПІ є протиправним та підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в межах заявлених позовних вимог, з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала та просила у його задоволенні відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях, що містяться в матеріалах справи (а.с.35-38).
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, та надавши їм правову оцінку, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що Вінницький обласний центр зайнятості є юридичною особою та, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Як встановлено судом, що відповідно до картки особового рахунку по єдиному соціальному внеску Вінницького обласного центру зайнятості на звітні дати Вінницькою ОДПІ було встановлено, що за позивачем станом на 21.10.2013 року рахувалася недоїмка в сумі 71747,45 грн., яка сплачена 31.10.2014 року із запізненням (10 днів); на 20.11.2013 року рахувалася недоїмка в сумі 16747,54 грн., яка сплачена 28.11.2013 року із запізненням (8 днів); на 20.12.2013 року рахувалася недоїмка в сумі 16747,54 грн., яка сплачена 26.12.2013 року із запізненням (6 днів); на 20.06.2014 року рахувалася недоїмка в сумі 84341,92 грн., яка сплачена 27.06.2014 року із запізненням (7 днів). У зв'язку з чим, Вінницькою ОДПІ позивачу нараховано штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум та пеню розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу та винесено рішення:
- №0064551705 про застосування штрафних санкцій у розмірі 7174,74 грн. та нарахування пені у розмірі 717,49 грн. за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
- №0064571705 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1185,30 грн. та нарахування пені у розмірі 47,41 грн. за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
- №0064581705 про застосування штрафних санкцій у розмірі 8434,20 грн. та нарахування пені у розмірі 590,39 грн. за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Не погоджуючись з вище прийнятими Вінницькою ОДПІ рішеннями Вінницький обласний центр зайнятості звернувся до податкового органу із первинною скаргою на вищезазначені рішення.
01.12.2014 року рішенням ГУ ДФС у Вінницькій області первинна скарга залишена без задоволення, рішення без змін та збільшено суму пені на 23,71 грн. по рішенню №0064571705.
02.12.2014 року Вінницька ОДПІ відносно позивача прийняла рішення за №0072621705 щодо нарахування пені на суму 23,71 грн. за період з 21.12.2013 року по 22.12.2013 року.
Вважаючи рішення про нарахування пені протиправним, оскільки наявність останнього порушує права та законні інтереси позивача, Вінницький обласний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд приходить до наступного.
Пункт 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI визначає, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 1 ч. 2. ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Згідно з частиною 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Частина 6 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає, що для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Розрахункове обслуговування органу доходів і зборів здійснюється відповідно до умов договорів між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, і власниками рахунків.
Таким чином, встановлений законом порядок сплати єдиного внеску передбачає участь у цьому процесі органу державного казначейства (або банку), який є посередником між платником і отримувачем, та який виконує, зокрема, завершальну стадію процесу сплати - списує кошти з рахунку платника на відповідний рахунок органу доходів і зборів.
Як установив суд, розрахунково-касове обслуговування центрів зайнятості здійснюється органами казначейства згідно з умовами укладених між ними договорів, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2013 року № 303 "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування операцій, пов'язаних з використанням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття".
Представник відповідача у своїх запереченнях зазначає, що позивач порушив строки сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з посиланням на п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону № 2464-VI, відповідно до якого визначено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. У зв'язку з чим до позивача застосовано пеню.
Суд установив, що Вінницький ОЦЗ своєчасно та в повному обсязі здійснював нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Доказом своєчасного подання платіжних документів на сплату єдиного внеску до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області є копія журналу реєстрації вихідних документів до ГУ ДКСУ у Вінницькій області, копія листа Вінницького обласного центру зайнятості від 16.12.2013 року про надання на проведення оплати реєстру та платіжних доручень у кількості 13 шт. на загальну суму 141617,90 грн.
Суд не може погодитись з доводами відповідача щодо пропущення строків позивачем сплати єдиного внеску у зв'язку з тим, що всі платіжні доручення були подані вчасно до управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області з дотриманням строків, визначених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", однак з незалежних від позивача причин, на рахунок контролюючого органу вказані кошти ГУ ДКСУ у Вінницькій області зарахував значно пізніше.
Таким чином, у діях позивача вина як обов'язкова складу правопорушення відсутня, а відтак - і підстава юридичної відповідальності.
Крім того, провадження у даній адміністративній справи зупинялось до набрання законної сили постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.01.2015 року у справі № 802/4210/14-а за позовом Вінницького обласного центру зайнятості до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішень №0064551705 від 04.11.2014 року щодо нарахування пені на суму 717,49 грн. та штрафних санкцій на суму 7174,74 грн. за період з 22.10.2013 року по 31.10.2013 року; - №0064561705 від 04.11.2014 року щодо нарахування пені на суму 133,98 грн. та штрафних санкцій на суму 1674,76 грн. за період з 21.11.2013 року по 28.11.2013 року; - № 0064571705 від 04.11.2014 року щодо нарахування пені на суму 47,41 грн. та штрафних санкцій на суму 1185,30 грн. за період з 23.12.2013 року по 26.12.2013 року; - № 0064581705 від 04.11.2014 року щодо нарахування пені на суму 590,39 грн. та штрафних санкцій на суму 8434,20 грн. за період з 21.06.2014 року по 27.06.2014 року.
Вказана постанова суду, якою позовні вимоги задоволено в повному обсязі, у відповідності до ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 року, набрала законної сили.
Судом встановлено, що Вінницьким окружним адміністративним судом, серед іншого, було досліджено платіжні доручення № 3741 на суму 5900 грн., № 3742 на суму 140 грн., № 3743 на суму 33540 грн., № 3744 на суму 960 грн., всього на суму 40540 грн., на підставі яких дійшов висновку про своєчасність формування платіжних доручень Вінницьким обласним центром зайнятості та їх отримання органами казначейства за періоди 22.10.2013р. по 31.10.2013р., з 21.11.2013р. по 28.11.2013р., з 23.12.2013р. по 26.12.2013р., з 21.06.2014р. по 27.06.2014р.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено відсутність вини позивача щодо пропущення строків сплати єдиного внеску у зв'язку з тим, що всі платіжні доручення були подані вчасно до управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, однак з незалежних від позивача причин, на рахунок контролюючого органу вказані кошти ГУ ДКСУ України у Вінницькій області перераховано значно пізніше за періоди 22.10.2013р. по 31.10.2013р., з 21.11.2013р. по 28.11.2013р., з 23.12.2013р. по 26.12.2013р., з 21.06.2014р. по 27.06.2014р., відтак вказана обставина вважається доведеною за період з 21.12.2013р. по 22.12.2013р.
За приписами ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, а також те, що кошти зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не були вчасно перераховані на рахунок контролюючого органу не з вини позивача, висновок Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області щодо несвоєчасності нарахування та сплати позивачем єдиного внеску є безпідставним, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
За таких обставин суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Підстави для відшкодування судових витрат у справі, відповідно до ст. 94 КАС України, відсутні.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області №0072621705 від 02.12.2014 року.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Томчук Андрій Валерійович