Справа №2312/297/2012
про попереднє судове засідання
03 квітня 2012 рокуМаньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого-судді -ОСОБА_1.
при секретарі -
з участю прокурора - ОСОБА_2
ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом Маньківської селищної ради смт. Маньківка вул. Шевченка Маньківського району Черкаської області до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 третьої особи: Маньківської районної державної нотаріальної контори, Маньківської районної державної адміністрації, прокурора Маньківського району про визнання не дійсним свідоцтва про право на спадщину,
Позивач звернувся до відповідачів з позовом про визнання не дійсним свідоцтва про право на спадщину.
На підставу своїх вимог наводить те, що 3 листопада 2006 року в смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області помер гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкова справа № 431 за 2011 рік. Відповідачі як дочки є спадкоємцями померлого за законом.
21 жовтня 2011 року державним нотаріусом Маньківської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_7 відповідачам видано ОСОБА_8 про право на спадщину за законом, зареєстровані в реєстрі за № 2184, та за № 2178.
За змістом вказаних свідоцтв, спадкове майно, на які видано дані свідоцтва, складається :
- з права власності на земельну частку (пай) члена колективного сільськогосподарського підприємства ВАТ “Маньківське”, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області, розміром 5,44 умовних кадастрових гектара, належного спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 991958, виданого Маньківською районною державною адміністрацією Черкаської області 26.03.2002 року, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 521;
- з права власності на земельну частку (пай) члена колективного сільськогосподарського підприємства ВАТ “Маньківське”, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області, розміром 5,44 умовних кадастрових гектара, належного його дружині - гр. ОСОБА_9, яка померла 31 серпня 2004 року, спадщину після якої він прийняв, але не встиг оформити спадкових прав у зв'язку зі смертю, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 991962, виданого Маньківською районною державною адміністрацією Черкаської області 26.03.2002 року, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 525.
В даний час відповідачі, прийнявши таку спадщину, виявили намір та бажання виділити в натурі в єдиному масиві земельні ділянки площею по 5,44 умовних кадастрових гектарів кожній.
В результаті цього позивачу стало відомо про існування вищевказаних ОСОБА_8 про право на спадщину за законом.
Вважає, що видані відповідачам ОСОБА_8 про право на спадщину за законом підлягають визнанню недійсними з підстав невідповідності закону виходячи з наступного.
1. Рішенням Маньківського районного суду від 05.02.2003 (справа №2-17-2003) визнано незаконним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ “Маньківське”від 05.04.2001 “Про розпаювання земель ВАТ “Маньківське”і рішення зборів власників земельних і майнових паїв ТОВ “Мир”від 08.02.2002 “Про затвердження списку на отримання земельної частки (паю) акціонерам ВАТ “Маньківське”.
На основі вищезгаданого рішення суду Маньківською РДА видано розпорядження № 173 від 30.05.2003 “Про сертифікати на право на земельну частку (пай) працівникам колишнього ВАТ “Маньківське”, яким сертифікати на право на земельну частка (пай) видані акціонерам ВАТ “Маньківське”та пенсіонерам із їх числа визнано не дійсними.
Розпорядженням Маньківської РДА від 26.01.2004 №17 “Про внесення змін до розпорядження голови РДА від 20.03.2002 №52 “Про затвердження розрахунку вартості земельної частки (паю) та її розміру працівникам колишнього ВАТ “Маньківське”(нині ТОВ “Мир”) затверджено матеріалами по паюванню земель переданих у власність співвласникам колишнього ВАТ “Маньківське”та встановлено розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах площею 3,96 га (копії розпоряджень додаються).
Таким чином, на думку позивача, сертифікати про право на земельну частку (пай) у розмірі 5,44 умовних кадастрових гектара видані на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_9 з 30 травня 2003 року є недійсними з моменту видання вказаного розпорядження.
Разом з тим, на підставі зазначених сертифікатів відповідачам-спадкоємцям видано ОСОБА_8 про право на спадщину.
2. Відповідачі - спадкоємці мають право на земельну частку (пай) на підставі ОСОБА_8 про право на спадщину, яке видано на підставі сертифікатів.
Разом з тим, після рішення суду та видання розпорядження районної державної адміністрації розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових одиницях змінився і складає 3,96 умовних кадастрових гектара.
Такий розмір затверджений розпорядженням районної державної адміністрації від 26.01.2004 №17 “Про внесення змін до розпорядження райдержадміністрації від 20.03.2002 №52”.
Підставою для виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення райдержадміністрації. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну земельну частку (пай) в натурі (на місцевості) подають до відповідної селищної ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі. Що і було зроблено від імені громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_9 04.11.2003, а 31.10.2003 була остаточно затверджена схема розміщення земельних ділянок за номерами полів загальними зборами власників земельних часток (паїв).
Закон надає таке право в разі подання заяв більшістю власників земельних часток (паїв) в межах одного сільськогосподарського підприємства. Після чого було прийнято рішення про розробку проекту землеустрою.
Подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_9, як зазначає позивач, не подавали до селищної ради спільної заяви чи клопотання, підписаних кожним з них, про виділення в натурі належних їм земельних часток (паїв) єдиним масивом, в цьому разі земельна ділянка могла бути виділена одним масивом у спільну власність.
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власниками земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю (п.17 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України).
Після цього на ім'я спадкодавців ОСОБА_6 та ОСОБА_9 було виготовлено державні акти на право приватної власності на землю, які до цього часу знаходяться у Маньківському районному відділі земельних ресурсів.
Як стверджує позивач, спадкодавці знали про зміну розміру паю, так як декілька разів зверталися до місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування з такими зверненнями. Проте, виготовлені на своє ім'я державні акти не отримали. Відповідачі, на думку позивача, також знали про всю цю інформацію.
Однак, не отримавши із законних, на думку позивача, підстав задоволення своїх звернень, Відповідачі оформили свідоцтва про право на спадщину за законом на підставі сертифікатів (які втратили чинність), хоча повинні були б повідомити державного нотаріуса про зменшення розміру земельної частки (паю) в умовних кадастрових одиницях та про наявність державних актів.
3. За ст. 1216 ЦКУ, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦКУ, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. За ч.2 ст. 1220 ЦКУ, часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Отримання виготовлених державних актів на право власності на землю входить як до прав, так і до обов'язків спадкодавців.
Тобто, до складу Відповідачі успадкували права і обов'язки отримання тієї спадщини, яка належала спадкодавцям.
У свою чергу, спадкодавці передали у спадщину лише те майно і майнові права, що належали їм.
У відповідності до ст. 1301 ЦКУ, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 16 Цивільного Кодексу України надано право кожній особі звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.
Відповідно до п. 34 ст. 26 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні”, до виключної компетенції селищної ради віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні”, органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
Наявність таких свідоцтв про право на спадщину, на думку позивача призводить до порушення прав територіальної громади, оскільки зачіпає права та інтереси інших громадян-членів громади, таких же власників та користувачів землі, яка знаходиться в адміністративних межах сільської ради, що змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Представник позивача в попередньому судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Відповідачі до суду не з"явились, про причини неявки до суду суду не повідомили та заяв про розгляд справи у їх відсутності судук не надали.
Прокурор, нотаріус Маньківської райдержнотконтори та представник Маньківської РДА не заперечували на задоволення вимог позивача.
Суд оглянувши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, які з"явились до суду, вважає за необхідне призначити дану справу до судового розгляду у відповідності до ст.130 ЦПК України, оскільки відповідачі в попереднє судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки, які б були визнані судом поважними не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутності суду не надали, тому розгляд справи на попередньому судовому засіданні з винесенням рішення неможливий.
Керуючись ст. 130 ЦПК України, суд
Цивільну справу за позовом Маньківської селищної ради смт. Маньківка вул. Шевченка Маньківського району Черкаської області до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 третьої особи: Маньківської районної державної нотаріальної контори, Маньківської районної державної адміністрації, прокурора Маньківського району про визнання не дійсним свідоцтва про право на спадщину, призначити до судового розгляду на 10.04.2012 р. на 10 год. 00 хв. в судовому засіданні в смт. Маньківка з участю сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1