Справа № 682/1009/15-к
Провадження № 1-кп/682/50/2015
10.04.2015 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Славута кримінальне провадження № 12015240210000183 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Рівненської області, Острозького району, с. Мощаниця, українця, громадянина України, з середньою освітою, який не одружений, не працює, проживає в АДРЕСА_1 ,
- за ч. 1 ст. 185 КК України, -
встановив:
ОСОБА_4 14.03.2015 року денний час, перебуваючи в с. Комарівка Славутського району, проїжджаючи на власному гужовому возі повз територію домогосподарства АДРЕСА_2 , де ніхто не проживає, помітив гужовий віз, який вирішив вкрасти. Того ж дня близько 20 год., реалізуючи свій злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, на належному йому гужовому возі, шляхом вільного доступу, через повалений паркан, проїхав на територію домогосподарства по АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_5 , де заздалегідь виявлений ним гужовий віз, що належить останній, за допомогою мотузки приєднав до свого воза, та шляхом його буксирування завіз за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 . Таким чином, ОСОБА_4 таємно викрав гужовий віз вартістю 1500 грн., що належить потерпілій ОСОБА_5 , чим завдав останній матеріальної шкоди на вказану суму. 15.03.2015 року у ранковий час ОСОБА_4 викрадений віз таким же чином перевіз до домогосподарства свого товариша ОСОБА_6 , розташованого за адресою АДРЕСА_3 , якому його продав за 1500 грн., не повідомляючи про те, що віз є викраденим.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується за ч. 1 ст. 185 КК України у вчиненні таємного викрадення чужого майна.
В судовому засіданні ОСОБА_4 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, просив затвердити угоду про примирення із потерпілою.
Потерпіла ОСОБА_5 , прокурор підтримали угоду про примирення з підозрюваним і просять її затвердити.
31.03.2015 року потерпіла ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 , діючи добровільно на підставі ст.ст. 469, 471 КПК України уклали угоду про примирення, за умовами якої ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, повністю відшкодував потерпілій завдану матеріальну шкоду.
Потерпіла підтвердила факт примирення з обвинуваченим.
Сторони узгодили міру покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 100 годин громадських робіт.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить із наступного.
Статтею 314 КПК України визначено, що при прийнятті рішення в підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Можливість укладення угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим передбачена ст. 468 КПК України.
Така угода, згідно ст. 469 КПК України, може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, яке відноситься до злочинів середньої тяжкості, та з'ясовано, що він цілком розуміє права, визначені ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди про примирення сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
На підставі вищевказаного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 374-376, 468, 469, 474, 475, 477 КПК України, суд, -
засудив:
затвердити угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 , укладену 31.03.2015 року у кримінальному провадженні № 12015240210000183.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді 100 годин громадських робіт.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення:
обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначене покарання, невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.5-7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
потерпілим виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому, згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1