07.04.2015
Провадження № 2/331/541/15
ЄУН 331/784/15-ц
07.04.2015 р. м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Світлицької В.М.
за участю секретаря Богач А. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вона є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 На теперішній час позивач навчається в Запорізькому національному технічному університеті на контрактній формі денного відділення першого курсу факультету управління фізичною культурою та спортом, своїх доходів ще не має, перебуває на утримання позивача та потребує матеріальної допомоги від батька. Посилаючись на зазначені обставини, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів доходів (прибутку) відповідача на її утримання повнолітнього сина, в зв'язку з тим, що вона продовжує навчання, починаючи з дня подачі позовної заяви і до дати закінчення навчання - 30.06.2018 року.
В судове засідання позивач не з'явилась, надала суду заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутністю, на уточнених позовних вимогах наполягає.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, заявою просить суд розглянути справу без його присутності. Надав суду заперечення, в яких просить суд позов задовольнити частково, визначити аліменти на утримання ОСОБА_1, яка продовжує навчання, в розмірі 1/10 частки доходу.
Третя особа до суду не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, причини неявки не повідомила. Її неприбуття не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно з ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що позивач є донькою ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 13.12.1996 року.
24.11.2014 р. позивач досягла повноліття, стягнення аліментів за рішенням суду на її утримання припинено, що підтверджується постановою державного виконавця відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції Іщенко В.Б. про закінчення виконавчого провадження № 45847009 від 16.12.2014 року.
Відповідно до довідки № 347 від 26.01.2015 р. ОСОБА_1 є студентом 1 курсу денної контрактної форми навчання спеціальності «Фізична реабілітація» факультету управління фізичною культурою та спортом Запорізького національного технічного університету ІV рівня акредитації.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
У п. 20 постанови пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Тобто на відміну від аліментів на неповнолітню дитину, при стягненні аліментів на дитину, яка досягла повноліття, необхідно враховувати, чи має батько можливість надання такого утримання.
Відповідно до частини 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 працює в державній установі, має постійний заробіток, на його утриманні знаходиться непрацездатна мати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши обставини справи, надані сторонами докази в їх сукупності, визначаючи розмір аліментів на повнолітню доньку відповідача, виходячи з матеріального становища сторін та враховуючи стан їх здоров'я, а також те, що позивач, яка є студентом 1 курсу денної контрактної форми навчання факультету управління фізичною культурою та спортом Запорізького національного технічного університету потребує матеріальної допомоги, у зв'язку з відсутністю засобів до існування, так як вона стипендії не отримує, у відповідності зі ст. 199 СК України має право на отримання аліментів до досягнення 23 років з боку свого батька, який має постійний заробіток та з урахуванням того, що на утриманні відповідача знаходиться непрацездатна мати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд дійшов висновку, що відповідач має можливість надавати позивачу матеріальну допомогу, тому керуючись засадами розумності та справедливості, суд вважає доцільним стягнути на користь позивача на її утримання аліменти з відповідача в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку на період навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 59, 60, 61, 88, 107, 207, 208, 209, 212, 214, 215, 292, 294 , 367 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно, на період навчання, починаючи з 02 лютого 2015 року до закінчення навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовій збір у розмірі 243, 60 грн.
Рішення в частині суми платежу за один місяць, відповідно до ст. 367 ч. 1 п.1 ЦПК України, допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: Світлицька В.М.