01.09.2014
Провадження№6-а/331/163/14
2-а-2516/11
01 вересня 2014 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі :
головуючого судді - Мінасова В.В.,
при секретарі - Печеник І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі подання головного державного виконавця Управління державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення,
Головний державний виконавець УДВС ВПВР ГУЮ в Запорізькій області звернулася до суду з заявою про заміну способу і порядку виконання судового рішення. У заяві зазначає, що у нього на виконанні знаходиться виконавчий лист, виданий Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про зобов'язання УПФУ в Жовтневому районі здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 пенсію. Боржник повідомив виконавця про неможливість виконання рішення суду у повному обсязі через зміни у законодавстві. Тому, відповідно до Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, просить суд змінити спосіб виконання рішення з «зобов'язання» на «стягнення» з УПФУ в Жовтневому районні м.Запоріжжя на користь ОСОБА_1 1461,23 грн. нарахованої пенсії.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду подання були повідомлені у відповідності до законодавства. Про причини неявки сторони суд не повідомили. Тому суд вважає можливим розглядати подання без участі сторін.
Дослідивши матеріали надані суду, суд приходить до висновку що в задоволенні подання державного виконавця потрібно відмовити, з наступних підстав:
Судом встановлено, що 24 червня 2014 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист №2а-2516/11, в резолютивній частині якого зазначено: «Зобов'язати управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №№ 2195-IV та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 12.10.2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період».
Листом від 31.07.2014 року боржник повідомив про неможливість виконання рішення суду в повному обсязі у зв'язку з відсутністю асигнувань, оскільки коштів на виплату заборгованості УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя для забезпечення виконання рішення суду не виділено.
Відповідно до ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а саме відсутності у видатковій частині державного бюджету витрат, пов'язаних з задоволенням судами позовних заяв отримувачів вказаної допомоги, сторона виконавчого провадження, може звернутися з заявою до суду про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.
За приписами ч. 4 ст. 257 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Головним державним виконавцем у своєму поданні фактично порушується питання щодо заміни виплати на стягнення підвищення пенсії, що призведе до зміни змісту постанови суду, що суперечить вимогам Конституції України та КАС України, оскільки постанова суду є чинною та підлягає виконанню.
Крім того, по тексту подання головним державним виконавцем чітко не наводяться ті виняткові обставини, які б в сенсі ст. 263 КАС України, могли б слугувати встановленню способу виконання рішення суду, запропонованого державним виконавцем.
Також, згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 12.02.2014 р. № К/800/598/14, заміна «зобов'язання» на «стягнення» не є зміною способу і порядку виконання рішення, оскільки це призводить до зміни суті позовних вимог та прийнятого судом рішення; поняття «спосіб захисту порушеного права у судовому рішенні» і «спосіб виконання судового рішення» не є тотожними.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
Дослідивши надані докази, суд не вбачає наявності виняткових обставин, які б ускладнювали виконання судового рішення, і за наявності яких суд може змінити чи встановити спосіб виконання судового рішення, як того вимагає ч. 2 ст. 263 КАС України.
Аналізуючи зазначені норми права, вивчені матеріали справи, надані докази по справі, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання виконавчого документу.
Керуючись ст. 263 КАС України, суд
В задоволенні подання головного державного виконавця Управління державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 27.04.2011 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Запоріжжя про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок та виплату недоплачених сум щомісячної державної допомоги «дітям війни» - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.
Суддя: В.В. Мінасов