07.04.2015 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі судді-доповідача ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі судового засідання ОСОБА_4 , з участю прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника - адвоката ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 , перекладачів Рего- ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11 кп/777/480/14, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013070040003955 від 02.09.2013 року, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника - адвоката ОСОБА_7 та заступника начальника відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 жовтня 2014 року, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, мешканця м. Мукачево, без постійної реєстрації та місця проживання, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого :
-16.01.1998 року Мукачівським міським судом за ч. 1 ст. 229-6 КК України на 2 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 45 КК України,
-03.12.1998 року Мукачівським міським судом за ч. 2 ст. 229-6 КК України та ст. 43 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, за ч. 2 ст. 143 КК України - виправданий,
-08.10.2004 року Мукачівським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 122, ч.2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 70 КК України на 7 років позбавлення волі,
-05.04.2012 року Мукачівським міськрайонним судом за ст. 395 КК України на 1 місяць арешту,
засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 залишено попередній - тримання під вартою.
Строк відбування покарання останньому постановлено рахувати з 02.09.2013 року.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 367.08 грн. процесуальних витрат.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Вироком ОСОБА_6 визнаний винним в тому, що 1 вересня 2013 року близько 19-ої години, знаходячись за місцем проживання свого батька - ОСОБА_11 , в квартирі АДРЕСА_1 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті тривалих неприязних стосунків вчинив з ним сварку, в ході якої штовхнув його на підлогу обличчям вниз і наніс йому 3-4 удари в область грудної клітки. Падаючи, потерпілий вдарився головою і з його обличчя пішла кров. Після цього, ОСОБА_6 зі своєю співмешканкою ОСОБА_12 пішов в продуктовий магазин, а повернувшись о 21-ій годині, побачив, що потерпілий ОСОБА_11 лежить в тому самому положенні, почав перевіряти останньому пульс, однак, такого не відчув. Зрозумівши, що батько помер попросив сусідку ОСОБА_13 викликати швидку допомогу.
В апеляції прокурор порушує питання про скасування вироку та постановлення нового, яким кваліфікувати дії ОСОБА_6 за ч.1 ст. 115 КК України та призначити останньому покарання у виді 10 років позбавлення волі. Стверджує, що вирок суду є незаконним, а висновки про наявність в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України не відповідають фактичним обставинам справи.
В апеляції та доповненні до неї ОСОБА_6 просить вирок змінити, його дії перекваліфікувати на ч. 1ст. 119 КК України. Апелянт стверджує, що висновки суду про вчинення ним злочину не відповідають фактичним обставинам справи, умислу на позбавлення батька життя та на спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень він не мав, а його дії були необережними.
В апеляції захисник ОСОБА_7 просить вирок щодо ОСОБА_6 змінити, змінивши правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 2 ст. 121 на ч. 1 ст. 119 КК України. Вказує на неправильне застосування судом кримінального закону при кваліфікації дій ОСОБА_6 , так як останній не мав умислу на позбавлення життя ОСОБА_14 та на спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень, а в діях обвинуваченого є необережна вина щодо наслідків, які наступили.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи ОСОБА_6 , його захисника - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали свої апеляційні скарги, просили їх задовольнити і вирок суду змінити, а апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення; доводи прокурора, яка підтримала свою апеляційну скаргу, просить її задовольнити, вирок суду першої інстанції скасувати, постановити новий вирок і засудити ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі, а апеляційну скаргу обвинуваченого та його захисника залишити без задоволення, думку потерпілого, який підтримав позицію прокурора, просить його апеляційну скаргу задовольнити, а інші залишити без задоволення, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Даний вирок цим вимогам не відповідає. Зазначені в ньому висновки про те, що ОСОБА_6 штовхнув ОСОБА_11 «…на підлогу коридору обличчям вниз та наніс йому три-чотири удари в область грудної клітки. Падаючи, ОСОБА_11 вдарився головою об підлогу, у зв'язку з чим пішла кров з обличчя» (а. п. 47 т. ІІ), що, «…обвинувачений ОСОБА_6 усвідомлював, що такими діями заподіює тілесні ушкодження, небезпечні для його життя, передбачав, що від таких дій може настати смерть ОСОБА_11 , але легковажно розраховував на її відвернення, тобто ставлення його до наслідків, що настали, були необережними», (а.п. 51 т. ІІ) та «…що стороною обвинувачення не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_6 мав умисел протиправно заподіяти смерть своєму батькові з мотивів, зазначених в обвинувальному акті, його показання стороною державного обвинувачення не спростовані» (а.п. 51 т. ІІ), у зв'язку з чим суд перекваліфікував дії ОСОБА_6 з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України, не узгоджуються між собою, протирічать дослідженим в судовому засіданні і наведеним у вироку доказам.
Незважаючи на те, що в обвинувальному акті зазначено, у який спосіб і чим саме ОСОБА_6 наніс батькові 8 ударів, суд у вироку вказав про нанесення ним 3-4 ударів і у інший спосіб, який описав сам обвинувачений, без обґрунтування підстав такої зміни інкримінованих останньому діянь.
Між тим, покази ОСОБА_6 про кількість та спосіб нанесення ним ударів ОСОБА_11 спростовуються висновками судово-медичної експертизи № 286/2013 та іншими дослідженими в суді доказами, з яких вбачається, що він кулаками рук та взутими у кросівки ногами наніс батькові 8 ударів по різним частинам тіла, в тому числі й життєво важливі органи, які були небезпечними для життя в момент спричинення і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і є безпосередньою причиною настання смерті, такі могли бути спричинені як у вертикальному, так і в горизонтальному чи близькому до них положенні тіла і не є характерними для спричинення при падінні з висоти власного зросту.
Відповідно до вимог ст. 411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо: висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, містять істотні суперечності і такі вплинули на вирішення питання про винуватість обвинуваченого, на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність та на визначення міри покарання.
Крім того, в порушення вимог ст. 65 КК України, при наявності трьох обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, попередніх судимостях, після яких він знову вчиняє тяжкий злочин, негативній характеристиці, відсутності обставин, що пом'якшують покарання, суд безпідставно призначив ОСОБА_6 мінімальний розмір покарання.
Наведене вище незастосування судом закону, який підлягав застосуванню, невідповідність покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, коли призначене покарання є явно несправедливим через м'якість, відповідно до ст. ст. 413, 414 КПК України, тягне за собою скасування судового рішення.
За таких обставин апеляційна скарга прокурора в частині скасування вироку та ухвалення нового вироку підлягає задоволенню.
Так, з досліджених у суді першої та апеляційної інстанцій висновків судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 №286/2013 (а.к.п. 103-107) вбачається, що смерть громадянина ОСОБА_11 настала внаслідок поєднаної тупої травми голови та грудної клітки, що супроводжувалася важкою закритою черепно-мозковою травмою у вигляді субарахноїдальних крововиливів, забоєм головного мозку, набряком головного мозку та легень; забоєм лівої легені, множинними переломами ребер з обох сторін з пошкодженням костальної плеври, переломом кісток носу, ускладнилася травматичним шоком, що і явилось безпосередньою причиною його смерті. Даний висновок про причину смерті підтверджується виявленням при дослідженні трупа вказаних вище прижиттєвих травматичних ушкоджень, «шокових» нирок, а також підтверджується даними судово-гістолочного дослідження внутрішніх органів. При дослідженні трупа виявлені тілесні ушкодження у виді синців в лівій орбітальній ключичній лінії; забійних ран в області спинки носа по центру, де відмічається патологічна рухомість кісток, та в області справа передній поверхні грудної клітки зліва по середньо-ключичній лінії; забійних ран в області спинки носа по центру, де відмічається патологічна рухомість кісток, та в області підборіддя по центру; саден в області чола зліва, в тім'яній області зліва та справа; крововиливів у м'які тканини черепа в чоловій області зліва, в тім'яній області справа та в потиличній області зліва; субарахноїдальних крововиливів, кров'янистого ліквору у шлуночках головного мозку; забої лівої легені; явищ набряку легень та головного мозку; переломами 3,4,5,7 ребер зліва та 4,5,6 справа по середньо-ключичній лінії, з пошкодженням костальної плеври та крововиливами в оточуючі м'які тканини; «шокових» змін нирок. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення якими можуть бути затиснуті в кулак руки та взуті ноги сторонньої людини, та інші тупі тверді предмети та механізму удару - тертя (садна). По давності виникнення можуть вкладатись в час події, яка мала місце 01.09.2013 року. Як такі, що небезпечні для життя в момент спричинення, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і з безпосередньою причиною настання смерті знаходяться у прямому причино-наслідковому зв'язку. Вказані тілесні ушкодження могли бути спричинені як у вертикальному, так і в горизонтальному чи близьких до них положеннях тіла і не є характерними для спричинення при падінні з висоти власного зросту, при цьому, громадянину ОСОБА_11 було спричинено не менше 8 ударів. Смерть громадянина ОСОБА_11 , безпосередньо після спричинення тілесних ушкоджень, настала через певний незначний проміжок часу. При судовотоксикологічному дослідженні трупної крові алкоголь не виявлено. При судово-медичному дослідженні трупа в шлунку їстівних мас не виявлено. Від часу настання смерті до проведення судово-медичного дослідження трупа пройшло 12-24 год.
Свідок ОСОБА_15 в суді першої інстанції показала, що являється співмешканкою обвинуваченого ОСОБА_6 . 28 серпня 2013 року ОСОБА_11 додому привіз рідний брат та його зять, і при цьому побоїв на ньому не було, а був тільки синяк під лівим оком і на підборідді. 01 вересня 2013 року з ранку вона, обвинувачений та ОСОБА_16 випили каву та «чекушку» горілки, а ОСОБА_11 дали поїсти суп. Після чого вирішили піти на ринок, щоб купити продукти і влаштувати свято, так як у них з обвинуваченим був ювілей - два роки як проживають разом. Спочатку пішли на зелений ринок, купили продукти харчування після чого пішли на ринок "ГІД". Після чого вона разом з обвинуваченим ОСОБА_6 пішли додому. Коли повернулись додому у квартирі був безлад і за це обвинувачений ОСОБА_6 почав сварити свого батька і дав йому віник щоб той прибрав. А вона в цей час прилягла на диван в іншій кімнаті. В цей час вона чула як обвинувачений сварився зі своїм батьком. Через деякий час у кімнату зайшов ОСОБА_6 і сказав, що потрібно йти купити хліб. Вийшовши в коридор вона побачила, що ОСОБА_11 лежить на підлозі. Після цього разом з ОСОБА_6 пішли в магазин "АВС" в район Паланок, де купили хліб. Повернулися додому десь через одну годину, відкрили двері та побачили, що ОСОБА_11 лежить на тому ж саме місці і в тому ж саме положенні. Тоді обвинувачений перевірив пульс та сказав, що він мертвий, і відразу пішли до сусідки, щоб викликати швидку медичну допомогу.
Свідок ОСОБА_17 в суді першої інстанції показав, що у 2013 року в кінці серпня місяця до Мукачівського міського відділку міліції звернулася з заявою сестра померлого ОСОБА_11 , про те, що її брат зник, а зі слів обвинуваченого він повинен був їхати до когось із рідних. На підставі даної заяви було направлене відповідне орієнтування, однак місце знаходження ОСОБА_11 встановлено не було. Через деякий час ввечері зателефонували працівники відділку міліції з Ужгородського району та повідомили про те, що в с. Концово був знайдений ОСОБА_11 в занедбаному стані. Після цього зв'язалися з ОСОБА_6 для отримання інформації (номери телефонів) про рідних, які проживають в Ужгородському районі, а вже після повернули ОСОБА_11 до місця свого проживання. На наступний день рідні померлого і особисто ОСОБА_6 були у нього у кабінеті у міському відділку, але будь-яких тілесних ушкоджень на ОСОБА_11 він не бачив, також останній практично не розмовляв, оскільки з вигляду був втомлений. Також наголосив суду, що тиску з боку слідства на обвинуваченого ОСОБА_6 не було.
Свідок ОСОБА_18 (лікар Мукачівської станції Закарпатського територіального центру) в суді першої інстанції показав, що у вересні місяці 2013 року був викликаний за адресою: м. Мукачево, вул. Окружна. Коли приїхали на місце виклику то було виявлено, що на момент приїзду швидкої медичної допомоги людина вже була мертвою і мала всі ознаки насильницької смерті, оскільки на обличчі та голові були ссаднини та гематоми. Після огляду він констатував смерть ОСОБА_11 . Щодо точного часу дзвінка у швидку медичну допомогу і о якій годині приїхав за викликом він не пам'ятає.
Судово-медичний експерт ОСОБА_19 в суді першої інстанції показав, що висновок експерта № 286/2013 відносно ОСОБА_11 є правдивим та підтримав результати даної експертизи. Потерпілому ОСОБА_11 було нанесено - не менше 8-ми ударів, які не є характерними для падіння людини з висоти власного зросту. Завдані удари не могли бути нанесені до 01 вересня 2013 року, тобто до того часу як сталася подія, під час якої були нанесені чіткі локальні удари.
Крім того, вина ОСОБА_6 стверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
-протоколом огляду місця події від 02 вересня 2013 року та ілюстративної таблиці, відповідно до якого у квартирі АДРЕСА_1 був виявлений та оглянутий труп чоловічої статті із множинними тілесними ушкодженнями. Також на тілі трупа, на ковровій доріжці, на стіні виявлено плями темно-бурого кольору зовні схожі на кров (Том І а.к.п. 16-33).
-Протоколом проведення слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_6 від 02 вересня 2013 року з ілюстративною таблицею (Том ІІ а.к.п. 28-36).
-Протоколом проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_20 від 03 вересня 2013 року з ілюстративною таблицею (Том І а.к.п.75-80).
-Із висновку судової імунологічної експертизи від 27 вересня 2013 року вбачається, що на штанах та на кросівці з лівої ноги ОСОБА_6 , вилучених у нього в ході огляду місця події 02 вересня 2013 року, виявлено кров, походження від ОСОБА_6 не виключається, від ОСОБА_6 та ОСОБА_15 - виключається (Том І а.к.п. 154-158).
-Висновком експерта № 174 від 18 вересня 2013 року про проведення дактилоскопічної експертизи та ілюстративною таблицею до нього, з якого вбачається, що на семи відрізках прозорої липкої стрічки, які були вилучені при огляді місця події - 01.09.2013 року у приміщенні за адресою : АДРЕСА_2 для ідентифікації придатні : слід ділянки долоні руки (відрізок прозорої липкої стрічки №1) та слід пальця руки (відрізок прозорої липкої стрічки №5). Так, слід ділянки долоні (відрізок прозорої липкої стрічки №1) залишений ділянкою долоні правої руки ОСОБА_6 . Слід пальця руки (відрізок прозорої липкої стрічки №5), залишений великим пальцем лівої руки ОСОБА_6 (Том І а.к.п.184-202).
-Протоколом демонстрації відеозапису слідчого експерименту з свідком ОСОБА_20 (Том І а.к.п.81-82).
-Протоколом демонстрації відеозапису слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6 від 02 вересня 2014 року (Том ІІ а.к.п.37-38).
Версії ОСОБА_6 про те, що його батька могли побити за три дні до того в міліції, що він міг отримати тілесні ушкодження в іншому місці і в інший час, що такі наніс не він, оскільки 01.09.2013 року о 19-ій годині ніхто не чув криків батька та звуків боротьби, що в місці знаходження трупа неможливо вчинити інкриміновані йому діяння, спростовуються дослідженими в судовому засіданні, наведеними у вироку та перевіреними в апеляційному суді доказами.
Заяви ОСОБА_6 про фальсифікацію слідчими та прокурорами матеріалів кримінального провадження щодо нього, а відтак, незаконному притягненню його до кримінальної відповідальності за діяння, які він не вчиняв, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судом першої інстанції всі докази досліджені повністю і з дотриманням норм КПК України.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає доведеним, що ОСОБА_6 1 вересня 2013 року приблизно о 19-ій годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем проживання батька - ОСОБА_11 у квартирі АДРЕСА_1 на ґрунті тривалих особистих неприязних стосунків вчинив сварку з батьком, в ході якої в коридорі між кухнею та жилою кімнатою, умисно, з метою позбавлення батька життя, наніс йому кулаком правої руки та взутими ногами 8 ударів у життєвоважливі органи: голову та грудну клітку, після чого вийшов з квартири і залишив його непритомного лежати на підлозі. Своїми діями ОСОБА_6 заподіяв батькові тяжкі тілесні ушкодження, від яких наступила смерть останнього.
При кваліфікації дій обвинуваченого, колегія суддів апеляційного суду виходить із сукупності всіх обставин вчиненого ОСОБА_6 діяння, враховує спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного та потерпілого, що передували події, їх стосунки.
Так, в суді першої інстанції встановлено і підтверджено в апеляційному суді, що ОСОБА_6 в стані алкогольного сп'яніння наніс кулаком та взутими ногами множинні, значною силою, у життєвоважливі органи удари людині похилого віку, які припинив наносити, коли батько не виявляв ознак життя. Їх стосунки були неприязними, раніше ОСОБА_6 висловлювався, що вб'є батька. До початку даної сварки такі загострились при поверненні о 19-ій годині 01.09.2013 року ОСОБА_6 до житла батька, який, на думку обвинуваченого, вчинив дії, які його обурили і привели до сварки. Завдаючи за наведених обставин, у такий спосіб і саме такі тілесні ушкодження потерпілому, ОСОБА_6 допускав можливість будь-якої шкоди, в тому числі й смерть, яка фактично настала.
Такі дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого та його захисника про те, що ОСОБА_6 знаходився в стані сильного душевного хвилювання, викликаного неправильними діями потерпілого, він не мав умислу на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілого і не передбачав можливості настання таких наслідків, а тому його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 119 КК України, як вбивство через необережність, спростовуються наведеними вище доказами та висновками. Зазначені в їх апеляційних скаргах обставини, навпаки, спростовують пояснення обвинуваченого про те, що він не міг і не наносив виявлені у потерпілого тілесні ушкодження, оскільки визнає їх нанесення, але без умислу на заподіяння смерті.
За таких обставин доводи цих апеляційних скарг спростовуються дослідженими в судах першої та апеляційної інстанцій доказами, не узгоджуються з фактичними обставинами встановленими в судовому засіданні, є надуманими та необґрунтованими, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
При обранні виду і розміру покарання апеляційний суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
ОСОБА_6 вину у вчиненні злочину не визнав, у вчиненому не розкаявся, при цьому не заперечує, що дійсно побив батька, характеризується негативно, раніше неодноразово притягувався до кримінальної, в тому числі і за ст. 118 КК України (судимість погашена) та ст. ст. 121 ч. 2, 122 ч. 1 КК України та адміністративної відповідальності, судимий, знаходиться на обліку у фтизіатра, як неактивний хворий з діагнозом: залишкові зміни після перенесеного туберкульозу, є членом Всеукраїнської громадської організації «Об'єднання Богдана Хмельницького».
Обставинами, що обтяжують покарання, колегія суддів апеляційного суду визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, повторно, вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому колегія суддів апеляційного суду не вбачає.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази : чоловіча сорочка, чоловічі джинси з ременем, пара чоловічих кросівок фірми "adidas", пара сандалій, упаковані в пакет експертної служби № 1953650, опечатаний; віник, два зіскріби слідів зі стіни коридору, вирізка килимової доріжки, упаковані в пакети експертної служби №1953651, опечатаний, які знаходяться у камері речових доказів Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області слід знищити. Ключ з брилками від квартири АДРЕСА_1 залишити на зберіганні у потерпілого ОСОБА_8 . Відбитки пальців рук та семи відрізках клейкової стрічки; відеокасету "Panasonic" №9082DS6AR із записами слідчих експериментів за участю підозрюваного ОСОБА_6 та ОСОБА_20 слід залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження №12013070040003955.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 418, 420, 421 КПК України, апеляційний суд
апеляційні скарги ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_6 скасувати.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, і призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 02.09.2013 року.
Речові докази : чоловіча сорочка, чоловічі джинси з ременем, пара чоловічих кросівок фірми "adidas", пара сандалій, упаковані в пакет експертної служби № 1953650, опечатаний; віник, два зіскріби слідів зі стіни коридору, вирізка килимової доріжки, упаковані в пакети експертної служби №1953651, опечатаний, які знаходяться у камері речових доказів Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області - знищити. Ключ з брилками від квартири АДРЕСА_1 залишити на зберіганні у потерпілого ОСОБА_8 . Відбитки пальців рук та семи відрізках клейкової стрічки; відеокасету "Panasonic" № 9082DS6AR із записами слідчих експериментів за участю підозрюваного ОСОБА_6 та ОСОБА_20 - залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження №12013070040003955.
Стягнути з ОСОБА_6 в користь держави 367 гривень 08 копійок процесуальних витрат.
На вирок апеляційного суду через цей суд до Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ можуть бути подані касаційні скарги протягом трьох місяців з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою протягом того ж строку з моменту отримання копії вироку.
Судді: