.
Справа №303/1648/15-к
1-кп/303/195/15
ряд. стат. звіту - 55
09 квітня 2015 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево кримінальне провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42015070210000065 від 19.03.2015 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, старшого солдата, старшого майстра бронетанкової техніки ремонтної роти, військової служби за контрактом В/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.402 КК України, -
з участю сторін кримінального провадження:
з участю прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
В період з 03.07.2013 року по теперішній час старший солдат ОСОБА_3 проходить військову службу за контрактом на посаді старшого майстра бронетанкової техніки ремонтної роти військової частини В/ч НОМЕР_1 . У відповідності до ст.65 Конституції України, ст.17 ЗУ “Про оборону України”, ч.1 ст.1 ЗУ “Про військовий обов'язок і військову службу” захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, старший солдат ОСОБА_3 , у відповідності до ст.ст. 9, 11, 16, 28, 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів (начальників), беззастережно, неухильно точно та у встановлений строк виконувати їх накази, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки, додержуватися вимог військових статутів, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків. Разом з тим, старший солдат ОСОБА_3 у порушення вимог вищевказаного законодавства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на встановлений порядок підлеглості та військової честі, порушуючи військову дисципліну, з мотивів хибно зрозумілих інтересів служби, відкрито відмовився виконувати наказ командира. Так, на виконання Указу Президента України від 21.07.2014 року “Про часткову мобілізацію”, розпорядження Генерального штабу ЗСУ від 25.08.2014 року №304/2/01704 ОКП тимчасово виконуючим обов'язки командира В/ч НОМЕР_1 , місце знаходження якої АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 30.09.2014 року видано наказ №983, «Про організацію вибуття особового складу ремонтної роти військової частини НОМЕР_2 /ч НОМЕР_1 у визначений район для виконання завдань за призначенням - район проведення антитерористичної операції в Луганській та Донецькій областях. 12.10.2014 року даний наказ було доведено старшому солдату ОСОБА_3 щодо вибуття особового складу ремонтної роти В/ч НОМЕР_1 у район проведення антитерористичної операції для виконання завдань, згідно якого ОСОБА_3 до 03.11.2014 року зобов'язаний разом з особовим складом ремонтної роти В/ч НОМЕР_1 відбути в район проведення АТО. Проте, старший солдат ОСОБА_3 в порушення вимог чинного законодавства відкрито відмовився виконувати наказ та у період з 12.10.2014 року по 03.11.2014 року без поважних причин в район виконання завдання не вибув.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.402 КК України - як (непокора) відкрита відмова виконати наказ начальника.
19 березня 2015 року між старшим прокурором військової прокуратури Ужгородського гарнізону Західного регіону України ОСОБА_6 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості. Згідно з даною угодою, прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.402 КК України, обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинення кримінального правопорушення, а саме за ч.1 ст.402 КК України у виді службового обмеження строком на 1 (один) рік з відрахуванням із суми його грошового забезпечення в дохід держави протягом вказаного строку 10 (десять) відсотків. Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 було визнано щире каяття, визнання вини, сприяння слідству.
Розглядаючи в порядку ст.474 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.402 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин.
Таким чином, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.402 КК України.
Суд, шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст.ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом'якшують покарання.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
Питання щодо речових доказів - суд вирішує у відповідності до п.9 ст.100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 373, 374, 469 та 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду від 19 березня 2015 року укладену між старшим прокурором військової прокуратури Ужгородського гарнізону Західного регіону України ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 про визнання винуватості.
ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.402 КК України та призначити йому покарання у виді службового обмеження строком на 1 (один) рік з відрахуванням в дохід держави 10 (десять) відсотків його грошового забезпечення щомісячно.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст.473 Кримінального процесуального кодексу України.
Головуючий ОСОБА_1