11-сс/775/70/2015(м)
263/3284/15-к
07 квітня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 та його захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 березня 2015 року, якою задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України, -
24 березня 2015 року старший слідчий СВ «ОВС та ОГ ЗО» СУ ГУМВС України в Донецькій області, за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України.
Згідно клопотання та ухвали слідчого судді, органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється в тому, що він з кінця жовтня 2014 року, будучи незадоволеним своїм матеріальним становищем, вступив у стійку, озброєну групу - банду, яку організував ОСОБА_9 для скоєння розбійних нападів, викрадення осіб, вбивств, незаконного заволодіння транспортними засобами та незаконному придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, з метою заволодіння майном і грошима підприємств, установ, організацій та окремих осіб на території Донецької області.
Про свої наміри ОСОБА_9 повідомив своїм знайомим: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_6 та іншим невстановленим слідством особам, які також мали скрутне матеріальне становище та мали потребу у матеріальному доході, на що останні надали свою згоду.
Після чого вони заволоділи вогнепальною зброєю, бойовими та вибуховими речовинами, а саме: автоматом невстановленого зразку; сьома АКМ з патронами у кількості 60 штук; гранатометами у кількості п'ять штук; гранатами «Ф-1» без запалів у кількості 7 шт.; гранатами РГД-5 без запалів у кількості 10 шт.; однією гранатою РГМ без запалу; гранатами ВОГ-25 у кількості 11 шт.; запалами до гранат УЗРГМ у кількості 12 шт.; патронами загальною кількістю 3241 штук; гранатами Ф-1 без запалів у кількості 3 шт.; гранатами РГД-5 без запалів у кількості 6 шт.; однією гранатою РГН без запалу; трьома тротиловими шашками; запалами до гранат УЗРГМ у кількості 7 шт.; одним запалом УДЗ до гранати; одним вибуховим пакетом; 2 електродетонаторами ЕДПР; однією гранатою ВОГ-25п; запалом до гранати УЗРГМ у кількості 1 шт., вказану зброю члени банди планували використовувати при здійснені злочинів з метою усунення опору зі сторони потерпілих, а також при необхідності із застосуванням цієї зброї для фізичної ліквідації осіб, які будуть чинити активний опір їх злочинній діяльності, яку носили та зберігали при собі та за місцем тимчасового мешкання у Дніпропетровській області.
22 березня 2015 року, в період часу з 08 до 12 години, під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено вищевказану вогнепальну зброю, боєприпаси та вибухові речовини, які ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_6 та невстановлені слідством особи незаконно придбали, при невстановлених слідством обставинах та зберігали за зазначеною адресою.
25 березня 2015 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області було задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 строком на 60 днів по 20 травня 2015 року включно, без визначення розміру застави.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені клопотання слідчого відмовити, а ОСОБА_6 негайно звільнити з під - варти.
Вважає судове рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що не відповідає фактичним обставинам провадження, судом істотно були порушені вимоги кримінального процесуального закону.
Зазначає, що в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 відсутня «розумна та обґрунтована підозра» як з точки зору фактичних підстав для підозри, так і з точки зору правової кваліфікації діянь, інкримінованих підзахисному, тому твердження сторони обвинувачення та слідчого судді про обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_6 щодо його участі у складі банди є незаконним.
Посилається на те, що судом та слідчим не було доведено жодного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, на які послався слідчий у клопотанні, суд керувався лише припущеннями.
Вважає, що слідчим суддею розглянуто по суті клопотання, яке подано, підписано та узгоджено неповноважними особами, оскільки згідно повідомлення про підозру, кримінальні правопорушення в скоєнні яких підозрюється ОСОБА_6 були скоєні в Дніпропетровський та Донецькій областях. Але в порушення вимог ч. 1 ст. 218 КПК України, досудове розслідування на території Дніпропетровської області, де було затримано ОСОБА_6 та за повідомленням про підозру, були скоєні кримінальні правопорушення, передбачені ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України, здійснювалось органами досудового слідства СУ ГУМВС України в Донецькій області, до компетенції якого не входить розслідування кримінальних справ на території Дніпропетровської області.
Також, на думку захисника, клопотання слідчого було розглянуто неповноважним складом суду, оскільки кримінальні правопорушення в яких підозрюється ОСОБА_6 були скоєні на території різних областей, а в матеріалах кримінального провадження відсутнє процесуальне рішення прокурора вищого рівня про вирішення підслідності, а тому у слідчого судді не малось відомостей про те, до якого саме слідчого судді, має право звертатися слідчий з клопотанням про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 .
Слідчий суддя в порушення вимог ч. 3 ст. 278 КПК України безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про негайне звільнення ОСОБА_6 з під - варти, оскільки повідомлення про підозру останньому було вручено більш ніж протягом 24 годин з моменту його затримання.
Заслухавши суддю - доповідача, підозрюваного ОСОБА_6 та його захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтримали доводи апеляційної скарги, висновок прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257 КК України, за які законом передбачені покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до п'ятнадцяти років та за ч. 1 ст. 263 КК України - від трьох до семи років, а тому до нього згідно ч. 2 ст. 183 КПК України, може бути застосовано такий запобіжний захід як тримання під вартою. Зазначена підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України є обґрунтованою, так як матеріали провадження містять достатні дані з приводу цього, а саме копії слідчих та оперативно-розшукових дій, а тому доводи захисника в апеляційній скарзі з цього приводу є необґрунтованими.
Більш того, в ході апеляційного розгляду апеляційної скарги захисника, ОСОБА_6 сам підтвердив, що вогнепальна зброя і бойові припаси зберігалися в його квартирі за його згодою.
За змістом вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, в клопотанні старший слідчий СВ «ОВС та ОГ ЗО» СУ ГУМВС України в Донецькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , слідчим доведено наявність ризиків того, що підозрюваний може покинути територію Донецької області та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню шляхом спілкування з ОСОБА_9 та іншими особами, давати їм вказівки на вчинення дій для знищення речей, документів, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні.
У колегії суддів не виникає сумнівів у висновках слідчого судді щодо обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, про що свідчать матеріали кримінального провадження, а саме підтверджується протоколом обшуку за місцем перебування ОСОБА_6 , у яких була вилучена вогнепальна зброя та боєприпаси; висновком експертизи, за яким вилучений за місцем проживання автомат є автоматичною нарізною вогнепальною зброєю, а 30 набоїв - боєприпасами до такої зброї; інформацією про зв'язки з особами, яким оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до п'ятнадцяти років, колегія суддів вважає, що слідчим суддею зазначеним обставинам при розгляді клопотання слідчого було надано належної оцінки з точки зору його конкретності та обґрунтованості, відповідності вимогам процесуального закону, на думку колегії суддів усі вони обґрунтовано покладені в висновок слідчого судді про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , тому підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого, як це вказано в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.
Крім того, приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя врахував як наявність обґрунтованої підозри та ризиків, так і дані про особу підозрюваного.
Колегія суддів також враховує практику Європейського суду з прав людини з питань визначення поняття «обґрунтованої підозри», тому вважає апеляційні вимоги захисника необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.
З урахуванням наданих матеріалів судового провадження, колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді за клопотанням про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 є законним та обґрунтованим, а висновок про неможливість застосування іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою правильним.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування ухвали колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 березня 2015 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3