Справа № 694/1521/14-а Провадження №2-асз/694/1/14
27.08.2014 року м. Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Нестерук Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, якій просить повернути судовий збір, який вона сплатила при поданні апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду згідно квитанції № 21 від 20.12.2011 року в сумі 14 грн. 12 коп. та при поданні касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України згідно квитанції № 1 від 09.02.2013року в сумі 57 грн. 35 коп.
Дослідивши матеріали адміністративної справи № 2-а-6386/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Звенигородської РДА про визнання неправомірними дій та стягнення допомоги по догляду за дитиною, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі:
- зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
- повернення заяви або скарги;
- відмови у відкриття провадження у справі;
- залишення заяви або скарги без розгляду;
- закриття провадження у справі.
Вищевказані підстави для повернення судового збору відсутні, оскільки при подачі адміністративного позову до місцевого суду позивач була звільнена від його оплати на підставі п. 18 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито».
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 року залишено буз зміни постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 02.11.2011 року, а тому питання про розподіл судових витрат не вирішувалось.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 232 Кодексу адміністративного судочинства України в резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції зазначається розподіл судових витрат.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 05.06.2014 року змінено судове рішення Звенигородського районного суду, однак у постанові суду касаційної інстанції відсутнє рішення щодо розподілу судових витрат.
Таким чином, суд приходить до висновку, що питання розподілу судових витрат під час розгляду касаційної скарги відноситься до повноважень суду касаційної інстанції, а тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. 94, 232 КАС України, суддя
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М.Нестерук