Справа № 694/1508/14-к Провадження №1-кп/694/97/14
Вирок
27.10.2014 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi кримінальне провадження № 12014250140000378 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стебне Звенигородського району Черкаської області, громадянина України, не працюючого, із середньою освітою, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 05.03.2004 року Звенигородським районним судом Черкаської області за ч. 4 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік; 06.10.2004 року Катеринопільським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі; 07.05.2007 року умовно-достроково звільнений постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.04.2007 року, не відбутий строк покарання 1 рік 3 місяці 14 днів; 09.10.2008 року Катеринопільським районним судом Черкаської області за ч.1 ст.162 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень; 24.11.2010 року Катеринопільським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 24.10.2013 року умовно-достроково звільнений постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16.10.2013 року, не відбутий строк покарання 1 рік 5 місяців 11 днів, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21.10.2013 року ОСОБА_3 після звільнення з місць позбавлення волі встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік із встановленням наступних обмежень: заборонити перебування в місцях розпивання спиртних напоїв, кафе, барах, та інших розважальних закладах, де продають спиртні напої на розлив; заборонити вихід з будинку за місцем проживання з 22 год. до 6 год. наступного дня; заборонити виїзд за межі міста, району в особистих справах; з'являтися на реєстрацію до органів внутрішніх справ 2 рази на місяць.
ОСОБА_3 проігнорував рішення суду та з метою ухилення від адміністративного нагляду 15.04.2014 року навмисно залишив місце свого проживання в АДРЕСА_1 та до 05.07.2014 року проживав за межами с. Стебне Звенигородського району Черкаської області, а саме в м. Богуслав Київської області.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 395 КК України - самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
Допитаний в судовому засіданні як обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю і показав, що він залишив місце свого проживання та не з'являвся на реєстрацію до Звенигородського РВ УМВС в Черкаській області по тій причині, що знаходився на роботі в м. Богуслав Київської області. Там він працював на гранітному кар'єрі охоронником від Звенигородської охоронної фірми «Зодіак». Керівництво фірми він усно повідомив про те, що знаходиться під адміністративним наглядом. Дозволу на виїзд за межі Звенигородського району для працевлаштування від працівників Звенигородського РВ УМВС він не отримував та не повідомив дільничного інспектора про залишення місця проживання. В скоєному щиро розкаюється та просить суворо не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України, а саме у самовільному залишенні особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду є доведеною.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочинів невеликої тяжкості, особу винного, який раніше судимий, вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання в межах санкції ст. 395 КК України у виді арешту з його реальним відбуванням, оскільки вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.
Враховуючи те, що постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16.10.2013 року до ОСОБА_3 було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за вироком Катеринопільського районного суду Черкаської області від 24.11.2010 року на 1 рік 5 місяців 11 днів та він вчинив новий злочин протягом невідбутої частини покарання, суд на підставі ч. 4 ст. 81 КК України призначає йому покарання за правилами ст. 71 КК України та до покарання призначеного за новим вироком частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При цьому суд застосовує правила складання покарань, встановлені ч. 1 ст. 72 КК України, згідно якого одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України та призначити йому покарання у виді двох місяців арешту.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Катеринопільського районного суду Черкаської області від 24 листопада 2010 року і остаточне покарання за сукупністю вироків призначити у виді одного року шести місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_3 після набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги через Звенигородський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1