Провадження № 22-ц/790/2392/15 Головуючий 1 - інстанції - Лігус С.М.
Справа № 644/7809/14-ц Доповідач - Зазулинська Т.П.
Категорія - відшкодування збитків
01 квітня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого судді - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.
суддів колегії - КРУГОВОЇ С.С.
- МІНЕНКОВОЇ Н.О.
за участю секретаря - Красношапка К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в мсті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 27 січня 2015 року по справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_4 про відшкодування збитків,-
У серпні 2014 року Харківська міська рада звернулась до Орджонікідзевського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_4 до бюджету міста Харкова збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі 192816,75 грн., згідно з розрахунком величини пайового внеску, виконаного за показниками опосередкованої вартості будівництва; судові витрати покласти на відповідача.
Представник ОСОБА_4 у своїх запереченнях просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 27 січня 2015 року у задоволенні позову Харківської міської ради відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, незаконним і прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Посилаючись на Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.71 Бюджетний кодекс України та рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 року №936/12 зазначає, що надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів включають кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до ЗУ " Про регулювання містобудівної діяльності" .
Звертає увагу на положення ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», де зазначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти.
Виходячи з наведеного вказує, що внаслідок неукладення замовником будівництва договору пайової участі та невиконання законодавчо закріплених зобов'язань, було порушено ст.623 ЦК України та Харківській міській раді заподіяно збитків у вигляді неодержаних доходів, що є підставою застосування такого способу захисту цивільного права, як відшкодування збитків.
Зазначає, що Харківській міській раді документів про кошторисну вартість будівництва об'єкту Департаментом економіки та комунального майна надано не було, тому розрахунок величини вартості будівництва, за встановленими правилами, здійснено на підставі наявних в декларації показників загальної площі завершеного забудовою об'єкта містобудування та показників опосередкованої вартості будівництв, встановлених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за відповідний квартал на відповідній території.
Так, відповідно до проведеного розрахунку кошторисна вартість реконструкції нежитлових приміщень літ. А-5 по АДРЕСА_1 становить 1752879,60 грн., тому розмір пайової участі, що підлягала б перерахуванню до місцевого бюджету, становить 10% від вказаного розміру кошторисної вартості будівництва, тобто 192816,75 грн.
Стверджує, що з метою попередження збитків позивачем було вжито всіх заходів, направлених на одержання коштів пайової участі.
Звертає увагу, що листами Управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 27.01.2014 року №32/0/114-14 та від 05.03.2014 року №141/0/114-14 відповідачу було повідомлено про необхідність виконання вимог закону та направлено на підписання проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова, проте відповіді від ОСОБА_4 не надійшло.
Відповідач на апеляційну скаргу подав заперечення, в яких просить про її відхилення та залишення рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на безпідставність доводів скарги.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України: в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
По справі встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 11.09.2012 року ОСОБА_4 набув право власності на нежитлові приміщення №№3,5-8 з окремим входом у частині цокольного поверху у літ."А-5", загальною площею 149,9 кв.м., розташовані за адресою:АДРЕСА_1. (а.с.38-40)
Згідно з декларацією про готовність об'єкту до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області 31.12.2013 року за № ХК 143133652735, відповідач здійснив реконструкцію нежитлових приміщень літ.А-5 по АДРЕСА_1 під адміністративно-побутові приміщення з фотостудією, загальною площею 190,8 кв.м. Кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією - 248 000,00 грн.9 а.с.17-19)
28.01.2014 року позивач направив відповідачу лист за № 32/0/114-14, в якому запропонував у десятиденний строк звернутися Департаменту економіки та комунального майна з заявою для підготовки проекту договору про пайову участь у розвитку інфраструктури та надати відповідні документи.(а.с.16)
05.03.2014 року позивач направив на адресу відповідача листа №141/0/114-14 з пропозицією прибути до Департаменту економіки та комунального майна для підписання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури, з проектом вказаного договору та з посиланням на раніше надісланий лист - попередження від 28.01.2014 року.(а.с.13)
У серпні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодуванняз битків у вигляді упущеної вигоди, посилаючись на порушення відповідачем вимог Закону України "Про регулюваннямістобудівноїдіяльності" і Порядку пайової участі амовників у розвитку інфраструктури міста Харкова, затвердженого рішенням виконкому Харківської міської ради від 09.11.2011 року за № 804.
Заперечуючи проти позову відповідач посилався на те, що реконструйовані нежитлові приміщення, що знаходяться у його власності, не є об»єктом будівництва і він не є замовником будіввництва у розумінні норм ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності". Також вказував, що виявивши помилку у декларації про готовність об»єкту до експлуатації, він у відповідності до ст.39-1 ЗУ «Внесення змін до декларації» звернувся з відповідною заявою і згідно з декларацією про готовність об'єкту до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області 03.04.2014 року за № ХК 143140930551, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією на реконструкцію нежитлових приміщень літ.А-5 по АДРЕСА_1 становить 108146,00 грн., тому незрозуміло з яких даних позивачем визначено розмір його пайової участі у розвитку інфраструктури міста в розмірі 192 816.75 грн.
Крім того вказував, що позивач на власний розсуд змішує ,трактує та ототожнює такі поняття як вид будівництва у вигляді реконструкції нежитлового приміщення, яке не розташовано на окремій ділянці та не має окремої від основного житлового будинку юридичної адреси, з поняттям об»єкту будівництва, роз»ясненого у ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ним не знайдено підтверджень неправомірності дій ОСОБА_4, оскільки він не мав наміру забудови однієї чи декількох земельних ділянок, а лише зробив реконструкцію будівлі, на яку раніше набув права власності, тому відповідач не є безпосереднім замовником будівництва у розумінні норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
З таким висновком суду судова колегія погоджується з наступних підстав.
У відповідності до приписів ст.ст.22,1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка; шкода; причинний зв»язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність не настає.
Згідно до ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населенному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.1 цього Закону замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території ( однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому порядку відповідну заяву. Об»єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об»єкти інженерно - транспортної інфраструктури.
Нове будівництво - будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об»єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об»єктів інженерно - транспортної інфраструктури.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач не є забудовникомз земельної ділянки і тому не підпадає під дію вищеназваного Закону, оскільки згідно матеріалів справи він лише здійснив реконструкцію належної йому на праві власності нежитлової будівлі..
Що стосується загальних норм матеріального права , то у відповідності до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є :втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ) або доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такого виду відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільнавідповідальність не настає.
Вихідним при визначенні неодержаного доходу (втраченої вигоди) міського бюджету міста Харкова є планування таких доходів і відповідне їх відображення в міському бюджеті.
Матеріали справи не містять доказів в якості яких доходів, згідно класифікації, встановленої ст. 9 Бюджетного кодексу України, позивач міг отримати ці доходи та чи взагалі було заплановано їх надходження. Позивачем не доведено, що він міг і повинен був отримати визначені доходи в сумі 192816,75 грн., і тільки дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати вказаний прибуток.
З огляду на вищенаведене суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенін позову.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303,304,п.1ч.1ст.307,ст.ст.308,313,314,315,317,319,324ЦПК України судова колегія, -
Апеляційну скаргу Харківської міської ради відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 27 січня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя - підпис
Судді колегії - підписи
Копія вірна. Суддя -