Справа № 301/610/15-ц
"08" квітня 2015 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Халак Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,
ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання двох дітей.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачка є матір'ю-вихователем будинку сімейного типу, створеного спільним рішенням Іршавської РДА та Іршавської райради №10 від 08.05.2010 року. На підставі вказаного рішення, за клопотанням органу опіки та піклування Іршавської РДА №01-12/04-262а від 02.10.2003 року, нею було прийнято на виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, серед яких ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Матір'ю дітей є ОСОБА_2, яку рішенням Іршавського районного суду від 21.04.2004 року позбавлено батьківських прав. За весь час перебування дітей у дитячому будинку відповідачка не цікавилася дітьми і добровільно не надавала жодної матеріальної допомоги на їх утримання. Просила суд зобов'язати відповідачку до сплати аліментів в її користь на утримання обох дітей у розмірі 1/3 частини її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% проживтковго мінімуму для кожної дитини, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, подала до суду заяву, в якій позов підтримала, просила розглянути справу по суті в її відсутності, не заперечувала проти заочного розгляду справи (а.с.19, 21).
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена за місцем реєстрації, причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи по суті в її відсуності до суду не подала (а.с. 18, 20).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Одним iз способiв такого утримання дитини є сплата алiментiв тим з батьків, хто проживає окремо вiд дитини, в тому числі позбавленого батьківських прав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6), на підставі спільного рішення Іршавської РДА та Іршавської райради №10 від 08.05.2010 року, за клопотанням органу опіки та піклування Іршавської РДА №01-12/04-262а від 02.10.2003 року, передані на виховання в дитячий будинок сімейного типу, матір'ю-вихователем якого є позивачка ОСОБА_1 (а.с. 3, 7).
У відповідності до ст. 245 СК України, якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.
Згідно ч.4 ст.256-6 СК України та п.20 Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого Постановою КМУ №564 від 26.04.2002 року, батьки-вихователі є законними представниками дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники.
Матір'ю неповнолітніх є ОСОБА_2, що підтверджується копіями свідоцтв про народження та копіями довідок Відділу ДРАЦС Іршавського РУЮ №120/3-48 та №120/3-48 від 24.02.2006 року. Відомості про батька дітей в актовий запис про народження внесено відповідно до ст. 135 СК України (а.с. 4, 5, 6).
Рішенням Іршавського районного суду від 21.04.2004 року відповідачку позбавлено батьківських, однак питання стягнення аліментів на утримання дітей судом не вирішувалося.
Згідно ч.2 ст.166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ч.2 ст.193 СК України, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.
Згідно абзацу 3 п.15 Постанови Пленуму ВСУ №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», якщо дитина постійно проживає у державному чи комунальному закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, а батьки не беруть участь в її утриманні, адміністрація цього закладу має право пред'явити до них позов в інтересах дитини, оскільки виконує функції опікуна та піклувальника згідно зі ст. 245 СК України.
З пояснень позивачки вбачається, що обоє дітей і надалі виховуються в дитячому будинку сімейного типу. Таке підтверджується і довідкою Служби у справах дітей Іршавської РДА №01-21/70 від 06.03.2015 року (а.с. 2).
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду у частці від доходу її матері (батька) або у твердій грошовій сумі.
Відомості про працевлаштування відповідачки та розмір її доходів відсутні.
Згідно ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи наведене, відповідно до ст. ст. 182 ч.2 та 183 ч.2 СК України, суд вважає визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідачки, у розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня звернення з позовом до суду, тобто з 18.03.2015 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд вважає допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу на один місяць.
Оскільки п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивачку звільнено від сплати судового збору, суд вважає, відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, стягнути такий з відповідачки в сумі 243 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 166, 180-183, 191, 193, 245, 256-6 Сімейного кодексу України, ст. ст. 11, 15, 57-60, 88 ч.3, 158 ч.2, 197 ч.2, 208, 209, 212-215, 224-225, 292, 294, 367 ч.1 п.1 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, до сплати аліментів на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку для кожної дитини щомісяця, починаючи з 18.03.2015 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору.
Рішення про стягнення аліментів у межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем протягом десяти днів з дня отримання його копії до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Головуюча : М. О. Пітерських