Провадження : 22ц/790/3141/15 Головуючий 1-ї інстанції - Скляренко С.О.
Справа № 2-642/683/15 Доповідач - Шевченко Н.Ф.
Категорія : договірне.
07 квітня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Шевченко Н.Ф.
суддів - Бобровського В.В., Кокоші В.В.
при секретарі - Лашаковій Д.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 05 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування, -
У лютому 2015 представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який було уточено, до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» ( далі Страхова компанія) про стягнення страхового відшкодування в розмірі 25 206 грн., моральної шкоди в розмірі 2 000 грн., витрат на правову допомогу - 1 616 грн., судового збору - 302 грн., а також пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором страхування в розмірі 5 932,40 грн., 3% річних в розмірі 1 768,76 грн., втрату від інфляції 7 002,86 грн., всього 43 828,02 грн.
В обґрунтування позову посилався на те, що у травні 2012 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля ЗАЗ 11030742, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 і який в свою чергу виїхав на зустрічну смугу та здійснив наїзд на автомобіль Тойота Королла, державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5, який належить ОСОБА_6 Внаслідок чого автомобіль Тойота Королла зазнав ушкоджень.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 14 червня 2012 року винним у скоєнні адміністративного правопорушення було визнано водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільна правова відповідальність позивача була застрахована Страховою компанією згідно полісу, за яким відповідач, у разі настання страхового випадку, зобов'язується сплатити страхове відшкодування.
04 травня 2012 року на виконання норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач звернувся до Страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль Тойота Королла, на що було отримано відповідь про неможливість здійснення страхового відшкодування до моменту визначення судом ступеня вини та розміру відповідальності кожного з винних у ДТП.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6. матеріальну шкоду в розмірі 25 206 грн. та моральну шкоду 2 000 грн. Зазначене рішення було надано відповідачу, проте, станом на 01.02.2015 року відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування.
Представник відповідача Пащенко І.О. позов не визнав, посилався на підстави, зазначені в письмових запереченнях.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 05 березня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування чи зміни рішення з огляду на зазначене.
Згідно ст.ст.3,4 ЦПК України кожна особа має право і порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст.ст.10,11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін. При цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 03.05.2012 року на перехресті вул. Золочівська та вул. Залютинська у м. Харкові Юхно В.М. - водій автомобіля «ЗАЗ 11030742», державний номерний знак НОМЕР_2, та водій автомобіля ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 порушили Правила дорожнього руху, що стало причиною наїзду на автомобіль Тойота Королла, державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5, який належить ОСОБА_6
Даний факт підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 14.06.2012 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП (а.с.15).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Зміївського відділення ХОД НАСК «Оранта» відповідно до полісу АА/7632620, строк дії якого встановлено з 13.09.2011 року по 12.09.2012 року. Забезпеченим транспортним засобом відповідно до полісу є автомобіль ЗАЗ 11030742, державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.7).
Відповідно ст.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяною життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" візначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За правилами ст.22.1, ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
04 травня 2012 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування за пошкоджений у ДТП належний ОСОБА_6 автомобіль «Тойота Королла», державний номер НОМЕР_3 (а.с.8).
Відповідно до листа НАСК «ОРАНТА» №09-02-09/8244 від 19.07.2012 року відповідач повідомив позивача про неможливість здійснення страхового відшкодування до моменту визначення судом ступеня вини та розміру відповідальності кожного з винних у ДТП (а.с.11).
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова 21.11.2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди винними у скоєнні вищезазначеного ДТП визнано відповідачів та вирішено стягнути з них в солідарному порядку на користь ОСОБА_6 матеріальної шкоду у розмірі 25206 грн., моральну шкоду у розмірі 2000 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 616 грн. та судовий збір у розмірі 302 грн. (а.с.16-18).
Судом також встановлено, що за результатами врегулювання збитку, заподіяного внаслідок скоєння з вини страхувальника НАСК «Оранта» ОСОБА_1 та другого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 страховиком на підставі заяви про страхову виплату потерпілої особи ОСОБА_6 19.02.2015 року було виплачено суму страхового відшкодування у розмірі 10536,67 грн. (а.с.54).
Статтею 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що потерпілими відповідно цього закону є юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.
Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 03.05.2012 року є винуватою особою, а не потерпілою або іншою особою, яка має право на отримання страхового відшкодування відповідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог позивача.
Колегією суддів не встановлено таких порушень норм процесуального та матеріального права, які могли стати підставою відповідно до вимог ст.. 309 ЦПК України для перегляду рішення суду першої інстанції та ухваленні нового про відмову у задоволенні позову.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1 інстанції, визнає, що рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги
Керуючись ст.ст. 303,304,307, 308, 313, 317, 319, 323, 324 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 05 березня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді