Справа № 642/8670/14-п Суддя першої інстанції: Лазарєв А.В.
Провадження: 33/790/102/15
Категорія: ч.2 ст.163-2 КУпАП
24 лютого 2015 року м. Харків
Суддя апеляційного суду Харківської області Виноградова О.П. за участю особи, притягненої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши апеляцію ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2014 року, -
Постановою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2014 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка працює директором ТОВ «Технотрансгазоочистка», мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-2 КУпАП та на неї накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. на користь держави.
Як встановив суддя, 23 вересня 2014 року в ході проведення Західною ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Технотрансгазоочистка», розташованого за адресою: м.Харків, вул.Афанасіївська, буд.93-Б було виявлено порушення директором - ОСОБА_1 податкового законодавства, а саме: несвоєчасне подання платіжного доручення до установи банку на перерахування податку на прибуток за 2013 p., фактично сплату здійснено несвоєчасно з порушення граничного строку, чим порушено п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 p. № 2755-VI, скоєне повторно на протязі року.
При розгляді справи суддя встановив, що в діях ОСОБА_1 як посадової особи вказаного підприємства, містяться ознаки вищевказаного правопорушення і, пославшись на матеріали справи, наклав на неї стягнення у вигляді штрафу.
На вказану постанову судді ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права при розгляді справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи просить скасувати постанову як незаконну, провадження по справі закрити в зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення. Водночас клопоче про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що її не було повідомлено про час та дату слухання, копію постанови їй направлено не було, про винесену постанову дізналася випадково, коли прийшла до суду 05.02.2015 року і ознайомилася з матеріалами справи.
Заслухавши апелянта ОСОБА_1, яка підтримала клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді й апеляцію у повному обсязі, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання та апеляції, вважаю, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді підлягає задоволенню, а апеляції частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, дійсно, розгляд справи відбувся у відсутність ОСОБА_1, як особи, що притягалася до адміністративної відповідальності, а з матеріалами справи вона ознайомилася лише 05.02.2015 року, а тому її доводи про причини пропущення строку на апеляційне оскарження постанови судді визнаю обґрунтованими.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддею зазначені вимоги виконані не в повному обсязі.
Так, факт правопорушення і вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними та наданими до суду матеріалами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення № 130 серії АА № 413099 від 23.09.2014 pоку; актом документальної позапланової невиїзної перевірки № 3041/20-33-15-02-16 від 23.09.2014 року; копією супровідного листа від 06.08.2014р. № 3470/9/20-33-15-01-21, та іншими даними, які містяться в матеріалах справи.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суддею районного суду обґрунтовано визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-2 КУпАП.
Разом з тим, суддею районного суду при винесенні постанови по справі не були враховані вимоги ч.2 ст.38 КУпАП, згідно якої якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що правопорушення було вчинене 30.07.2014 року, а постанова судді Ленінського районного суду м. Харкова винесена 27.10.2014 року.
Підстави вважати, що правопорушення, передбачене ч.2 ст.163-2 КУпАП, є триваючим, відсутні.
Таким чином, суд першої інстанції безпідставно наклав на правопорушника адміністративне стягнення за межами строків, передбачених ч.2 ст.38 КУпАП.
Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Враховуючи викладене, постанова судді Ленінського районного суду м.Харкова від 27.10.2014 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Ленінського районного суду м.Харкова від 27.10.2014 року.
Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Ленінського районного суду м.Харкова від 27.10.2014 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.
Провадження у справі у відношенні ОСОБА_1 закрити у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Харківської області О.П. Виноградова