Комінтернівський районний суд м.Харкова
Провадження № 2-а/641/46/2015 Справа №641/1598/15-а
07 квітня 2015 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Григор'єва Б.П.
при секретарі - Вакуленко Л.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про перерахунок пенсії,
Встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова з вимогою про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова здійснити перерахунок їй пенсії, відповідно Закону України "Про державну службу".
До розрахунку пенсії не були включені індексація грошових доходів, а також матеріальна допомога на оздоровлення, на які нараховувались та сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування.
23.12.2014 року вона звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова з проханням надати роз'яснення, чому не включені до розрахунку її пенсії держслужбовця всі складові її заробітної плати, з яких у повному обсязі були здійсненні нарахування та перерахування страхових внесків (що спрямовані на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) у тому числі: матеріальна допомога, що мала систематичний характер; суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати.
Згідно витягу з рішення від 30.12.2014, вона отримала відповідь, що при призначенні пенсії держслужбовця вище зазначені виплати не були включені до розрахунку її пенсії, оскільки вони не передбачені Постановою КМУ «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 р. № 865.
Позивачка вважає, що такі дії Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова необґрунтовані та незаконні. Просить зобов'язати відповідача перерахувати призначену їй пенсію, відповідно до вимог чинного законодавства, а саме: до вимог Закону України "Про державну службу", з урахуванням сум індексації грошових доходів та матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань.
Позивачка в судове засідання не заявилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача надав до суду письмову заяву с прохання розглядати справу за його відсутності, надав письмові заперечення, в яких вказав, що проти позову заперечує, вважаючи доводи позивачки безпідставними, а дії Управління Пенсійного фонду України Комінтернівському районі м. Харкова, щодо відмови позивачці в перерахунку її пенсії законними. Тому, представник відповідача просить суд відмовити позивачці в задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відсутність хоча б однієї з наведених вище ознак, є підставою для задоволення адміністративного позову.
Судом встановлено, що Позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова та отрумає пенсію за віком (службовець в ОМС) в розмірі 2736,69 грн.
Позивачці стало відомо, що при призначенні пенсії їй не були враховані: індексація грошових доходів, а також матеріальна допомога на оздоровлення та соціально-побутові потреби, на які нараховувались та сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування.
23.12.2014 року ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова з проханням надати роз'яснення, чому не були включені до розрахунку її пенсії держслужбовця всі складові заробітної плати, з яких у повному обсязі були здійсненні нарахування та перерахування страхових внесків, а саме: матеріальна допомога та допомога на вирішення соціально-побутових питань, виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати.
30.12.2014 року, згідно листа рішення Управління пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, позивачка отримала відповідь, що при призначенні пенсії держслужбовця вище зазначені виплати не були включені до розрахунку її пенсії, оскільки законних підстав для включення одноразових виплат (матеріальної допомоги та допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати) при обчисленні пенсії ОСОБА_1 за віком, згідно Закону України "Про державну службу", немає.
Статтями 71, 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом.
Частиною 1 ст. 1 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Також, згідно зі ст. 2 цього Закону структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. В преамбулі цього Закону зазначено, що цей Закон визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у правових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання.
Згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу", пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну службу", введений в дію Постановою ВР № 3723- ХІІ, передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" від 31.05.2000 року № 865, посадовий оклад, надбавки за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років при призначенні пенсії, відповідно до закону України "Про державну службу", враховуються в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.
Згідно ст. 2 "Про оплату праці" структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальним системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріалі виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які проводяться понад встановлені законодавчими актами норми.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про державну службу", заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій. Доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюється залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Грошова винагорода, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 212, є складовою заробітної плати. На зазначені суми нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування.
Статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу) на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Ст. 41 Закону України від 09.07.2003 року № 1058 - ІY "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Своє рішення Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова від 30.12.2014 року та заперечення у суді, мотивувало тим, що законодавцем не внесені зміни у Закон України "Про державну службу" і Постанову КМ від 31.05.2000 № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії".
Але це є порушенням правил застосування норм права: перевагу було надано положенням законів № 3723 - ХІІ та №108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин-ст.41 Закону №1058- ІY та ст. 66 Закону №1788-ХІІ: пенсію призначають і здійснюють її перерахунок, виходячи із суми заробітної плати держслужбовця, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
ч. 2 ст. 33 Закону "Про держслужбу" не враховує всіх складових заробітної плати держслужбовців.
Тому, постановою Правління ПФУ від 14.02.2011 року № 5-1 було затверджено форму Довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", у якій передбачено графу "інші виплати" - для виплат, які не потрапили до інших граф. Такими виплатами якраз і є суми індексації, матеріальної допомоги, грошової винагороди та компенсації за невикористану відпустку.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що суми індексації зарплати, матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки повинні включатися в заробіток для обчислення пенсії позивача.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 264-VI єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. І тому, з сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань провадилися відрахування до УПФУ.
Правова позиція Верховного Суду України та Вищого Адміністративного Суду України, яка відповідно до ст. 244 КАС України є обов'язковою для застосування в судовій практиці і є такою, що за змістом вищенаведених норм отримані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 33, 37, 37-1 Закону України "Про державну службу", Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. ст. 41, 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 1, 2 Закону України "Про оплату праці", ст. ст. 2, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про перерахунок пенсії - задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_3 перерахунок і сплатити пенсію, згідно із Законом України "Про державну службу", з урахуванням фактично отриманих сум: сум індексації грошових доходів, матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя - Б. П. Григор'єв