Справа № 404/707/15-к
Номер провадження 1-кп/404/106/15
09 квітня 2015 року Кіровський районний суд м. Кіровоградау складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
із секретарем ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді кримінальне провадження № 12014120020007323 по обвинуваченню
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, маючого на утримані двох малолітніх дітей, маючого вищу освіту, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
· у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
представника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_7 ,
суд, -
07.09.2014 року близько 03.00 год. ОСОБА_3 будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля входу до кафе-піцерія «Сорренто», що по вул. Волкова 13 Г, м. Кіровограда, на ґрунті особистих неприязних стосунків, що раптово виникли у ході розмови з потерпілим ОСОБА_5 , діючи умисно, наніс один удар долонею правої руки в область лівої частини обличчя, після чого ОСОБА_3 правою рукою схопив потерпілого ОСОБА_5 навколо шиї, піджавши йому горло та потягнув останнього по вул. Волкова в напрямку вул. Г. Сталінграда. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_3 довівши потерпілого ОСОБА_5 до авто майданчика «АIС», що розташований біля перехрестя вул. Волкова та вул. Г. Сталінграда в м. Кіровограді, та продовжуючи тримати потерпілого правою рукою навколо шиї, наніс долонею лівої руки удар в область нижньої щелепи з правої сторони потерпілому ОСОБА_5 . Після цього, ОСОБА_3 знаходячись вже біля авто майданчику «АIС», та продовжуючи тримати потерпілого ОСОБА_5 навколо шиї правої руки почав наносити останньому ряд ударів руками, а саме: один удар долонею лівої руки в область лоба, один удар кулаком лівої руки в область перенісся, один удар долонею лівої руки в область правої сторони обличчя, один удар долонею лівої руки в область підборіддя та два удари, - один кулаком, другий долонею лівої руки в область правого ока. Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 потягнув потерпілого ОСОБА_5 назад в напрямку перехрестя вул. Волкова та вул. Г. Сталінграда, де біля авто майданчику «АІС» наніс останньому один удар долонею лівої руки в область носу та один удар кулаком лівої руки в область обличчя, внаслідок чого заподіяв потерпілому ОСОБА_5 згідно висновку судово-медичної експертизи № 1203 від 30.10.2014 року тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку, гематом повік правого ока з субконьюнктивальним крововиливом, вилицевої та нижне-щелечної ділянки справа, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_3 вину у скоєному кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив, що він 06.09.2014 року разом з дружиною був запрошений на святкування весілля їх знайомих ОСОБА_8 . Дане святкування відбувалось у кафе «Соренто». Серед гостей було багато людей, в тому числі і його знайомі: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Його дружина ОСОБА_12 відлучилась з весілля неодноразово, оскільки у них грудна дитина. Близько 22 години вечора дружина взагалі поїхала з весілля. ОСОБА_13 з ОСОБА_14 вийшли на вулицю викликти таксі. Він з ОСОБА_15 залишились. В залі залишались люди - відвідувачі, тому він попросив дозволу у офіціантів залишитись, поклав в кишеню офіціанту гроші. Через декілька хвилин підійшов офіціант, який сказав, що вони повинні залишити кафе. Йому дали зрозуміти, що треба доплатити, ОСОБА_16 почав заперечувати, виказувати своє незадоволення тим, що інші люди можуть знаходитись, а з нього вимагають кошти. Питав, чи знає власник кафе, чим займаються працівники. Почав вимагати книгу скарг. Виник словесний конфлікт. Працівники сказали, що викличуть міліцію. Почалась сварка: він ругався, вони ругались. Він дав зрозуміти, що не піде із закладу, поки йому не дадуть книгу скарг. Працівники кафе викликали службу ДСО. Перепалка словесна продовжувалась, поки не приїхали співробітники ДСО. Вони попросили його вийти, були якісь дії, розмови. ОСОБА_17 з ОСОБА_18 вийшли на вулицю. Закрилося кафе. ОСОБА_19 таксі, їх хлопці позвали, він сів в машину і вони поїхали.
Він живе на першому поверсі, коли приїхали, подзвонив, вийшла його теща, попрощався з хлопцями.
На слідуючий день приїхали в кафе забрати апаратуру. З ним почав розмову власник кафе, який сказав, що побили його співробітника і побив його він( ОСОБА_17 ) Свідок сказав, що був лише словесний конфлікт, і він нікого не бив. ОСОБА_20 сказав, що є факт побиття, репутація кафе, і тому він може з ним «не тягатись».
12 листопада 2014 року до нього приїхали співробітники міліції, відібрали пояснення. Два місяці не було ніяких дій. Коли вже його допитували, він дізнався, що він є підозрюваним. Слідчий нічого не міг пояснити, ОСОБА_16 зрозумів, що треба звернутись за юридичною допомогою. Як би він це зробив, йому було б морально легше, дешевше, його теща, дружина, друзі самі ходили до слідчого надавати пояснення, простіше було позбавитись цього, заплативши гроші, або просити мінімальне покарання у суду, проте він ОСОБА_21 не бив.
Він був в адекватному стані, справді випивав, проте був в достньо нормальному стані, все розумів. 10 вересня 2014 року він краще пам'ятав всі події того дня.
В розмові з власником кафе йшлося про сплату коштів(відшкодувати лікування та моральну шкоду), або буде подана потерпілим заява до міліції. Вважає, що з нього зробили «крайнього», тому що був словесний конфлікт в кафе, тому і простіше всього на нього перекласти, і тому що він був епіцентром конфлікту. Щодо одежи, в якій він був в той вечір, то на ньому була світло-голуба сорочка в дрібну клітинку, яка на даний час весить в шафі. Мається вдома і статуетка, про яку йшла мова. Навіть на слідстві не бажали допитувати його друзів. Чому охоронець ОСОБА_22 каже те, що і інші свідки, він не знає.
Мирно вирішувати конфлікт він міг би, якщо був винним дійсно; якби побив потерпілого, то він би заплатив, тим більше гроші в нього є.
Незважаючи на повне невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, його вина в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, доводиться зібраними у кримінальному провадженні та перевіреними у судовому засіданні доказами, зокрема:
- показами потерпілого ОСОБА_5 з яких вбачається, що 06.09.2014 року він знаходився на роботі, в кафе-піцерії «Соренто» де працює офіціантом-барменом та обслуговував весілля одного з клієнтів. ОСОБА_3 був присутній на цьому святі. Під кінець вечора, коли всі запрошені розійшлися і вони почали прибирати кафе, ОСОБА_3 та ще один чоловік вирішили залишитись, пославшись на те. Що гроші заплачені, а їжа залишилась. ОСОБА_3 був в стані алкогольного сп'яніння, чинив опір під час прибирання ними столиків. Між ним та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт. Умовляння клієнтів продовжувалося протягом 1-2 год. Стало зрозуміло, що треба викликати працівників ВДСО. Прибули працівники ВДСО, які вивели ОСОБА_3 та його товариша за межі кафе. Кафе зачинили та продовжили домивати посуд. ОСОБА_3 приблизно через 40-60 хвл. близько 03-00 год. ночі повернувся до кафе та почав стукати у двері та вимагав, щоб до нього вийшли адміністратор та його молодший брат - ОСОБА_23 , оскільки вони йому не сподобались, один - розмовою, а його брат- зовнішнім виглядом. Поводив себе ОСОБА_16 агресивно. Після перепалки потерпілий повернувся до кафе вивів брата та адміністратора через інший вихід. Конфлікт продовжувався. ОСОБА_3 образився на те, що до нього на розмову не вийшов його брат. ОСОБА_16 вдарив його по обличчю, схватив за шию, зажавши йому горло, щоб він не викрутився. Потерпілий нічого не міг зробити. Пішли в напрямку вул. Г.Сталінграду, перейшли її. Подзвонив телефон, на що ОСОБА_16 відреагував, вдаривши його два рази; знову задзвонив телефон - потерпілий за наказом ОСОБА_16 відповів, що в нього «все добре». Після чого ОСОБА_16 забрав телефон та поклав собі в карман. Після одного з ударів ОСОБА_3 у нього з носу почала йти кров. Сорочка ОСОБА_3 ( світлого кольору у дрібний горошок) забруднилася кров'ю, після цього він її зняв та підпалив, кинувши у полум'я його мобільний телефон. Коли він спробував витягти телефон з вогню, ОСОБА_16 вдарив його по рукам. ОСОБА_3 підняв з землі телефон та поклав його собі в кишеню, а задня панель телефону залишилась у вогні. Згодом до них під'їхав автомобіль, в якому знаходився товариш ОСОБА_3 , який його і забрав. Зломаний телефон залишився у ОСОБА_16 . Потерпілий через 35-40 хвл. повернувся на роботу. Його брат викликав працівників міліції, проте він відмовився писати заяву, оскільки себе зовні не бачив та не знав, що будуть наслідки і взагалі не міг адекватно розуміти, що відбулося.
Він звернувся до обласної лікарні, де знаходився сім днів на стаціонарному лікуванні.
ОСОБА_16 приходив до нього в лікарню та просив пробачення і не писати заяву до міліції, проте він звернувся з заявою до міліції 07.09.2014 року о 12-00 год.
Крім цього, потерпілий дізнався, що ОСОБА_16 приходив до кафе, розмовляв з власником кафе, з його матірю. Мова йшла про відшкодування збитків, коштів на лікування.
- показами свідка ОСОБА_24 з яких вбачається, що він є власником кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », 07.09.2014 року йому подзвонив адміністратор вранці та сказав, що сталася надзвичайна подія 06.09.2014 року на весіллі ОСОБА_25 . Він знаходився в кафе 06.09.2014 року до 20-00 год. Пояснили, що побили бармена ОСОБА_26 , після чого він негайно поїхав до ресторану, 08-09 год де побачив хлопців разом з ОСОБА_27 , в нього було дуже побите обличчя, синці, червоно-синє лице. Йому розповіли, що один із гостей, вдягнений в клітчасту блакитного кольору сорочку перебував напідпитку та не хотів виходити з приміщення. Конфлікт почався в середині. Бармен викликав ДСО. Коли наряд приїхав, то вони вивели невідомого на вулицю. Хлопці прибрали в приміщенні. Близько 02.00 - 03-00 год. цей громадянин очікував їх на вулиці, біля приміщення кафе. Після перепалки невідомий підійшов до ОСОБА_21 , обійняв його за шию та відвів за паркан літнього майданчику. Скрилися в напрямку вул. Г.Сталінграду. Повернувся ОСОБА_28 через 35-40 хвл. побитий. Про те, що трапилось пояснював йому ОСОБА_29 та інші працівники кафе, розбіжностей не було. Оскільки він є власником кафе, відчуває відповідальність за соїх працівників, перед батьками ОСОБА_21 , тому вирішив все сам зясувати. Зателефонував друзям та зясував у ОСОБА_30 , що людиною, яка вчинила сварку та побила ОСОБА_31 був ОСОБА_17 , який близько обіда приїхав до кафе забрати апаратуру. Тоді ж ОСОБА_17 пояснив, що трапилось. Пояснення були банальними: «перепив, бєс попутал» жалкує? підтвердив що наносив тілесні ушкодження; горілка винувата. Розмовляли про те, що буде робити ОСОБА_29 в такій ситуації: чи подасть заяву, чи вони домовляться мирним шляхом, без втручання правоохоронних органів. ОСОБА_16 сказав, що він готовий відшкодувати кошти на лікування та за телефон, тобто по людські поступити. Вони вирішили, що правильно буде, щоб ОСОБА_16 , зустрівся із матір'ю ОСОБА_21 ; і обсудив дану проблему. ОСОБА_16 погодився. Вони домовилися організувати зустріч із матір'ю ОСОБА_21 . На слідуючий день по обіді вони знову зібралися, де вже була присутня мати ОСОБА_21 . ОСОБА_16 прийшов із невідомим чоловіком, який начебто був його родичем. Власник кафе був присутнім при даній розмові. Була мама ОСОБА_21 . Почалась розмова, ОСОБА_16 сказав, що вирішить питання і компенсує всі витрати, пов'язані з лікуванням ОСОБА_32 , після чого він попросив, щоб ОСОБА_33 не писав заяву до міліції, адже в цьому не має потреби, та попросив дати йому час для того, щоб знайти кошти. Наступного дня повинен був це зробити, проте не зробив. ОСОБА_20 телефонував йому, той не брав слухавку. 09.09.2014 року зателефонував ОСОБА_16 , і повідомив, що іде у відрядження, ніде не ховається, всі домовленості залишаються в силі. ОСОБА_16 сказав, щоб ОСОБА_34 писава заяву, а потім вони підпишуть мирову угоду у слідчого. ОСОБА_20 вважає, що ОСОБА_16 хотів уникнути відповідальності. Наскільки він знає, продовження даної історії не було.
- показами свідка ОСОБА_23 з яких вбачається, що його рідний брат, ОСОБА_28 , працює барменом в кафе - піцерії «Сорренто». 06.09.2014 року він прийшов до свого брата на роботу, близько 18-00 год. Брат займався барною роботою. Коли вони прибирали, то на літній площадці залишилися ще двоє гостей, які були у алкогольному сп'янінні. Вже коли все було прибрано, офіціант ОСОБА_35 підійшов до вказаних осіб та повідомив останнім, що даний заклад вже закривається, потім іх попередив адміністратор і охорона, почерзі. Це все продовжувалось хвилин 40. Дали їм ще 10 хвл. ОСОБА_36 підійшов до вказаних громадян і також попрохав їх вже збиратися, після чого почалась словесна перепалка. На місце було викликано адміністратором працівників ДСО, які по приїзду вивели вказаних двох громадян з кафе на вулицю, після чого вони закрили вхідні двері до кафе. Приїхали співробітники ДСО, сказали, що треба написати заяву. Співробітники ОСОБА_37 вийшли і поїхали. Хвилин через 30-40 до кафе знов прийшли вище зазначені двоє відпочиваючих, стукали, грюкали. Сам свідок і ОСОБА_38 вийшли з кафе через чорний вхід. Його брат виходив через центральний вхід, а перед ним вийшов ОСОБА_39 . Брат зачинив ресторан. Вони спілкувалися спочатку, ОСОБА_39 - з шафером, а ОСОБА_16 - з його братом. Вони стояли біля входу, розмовляли інколи тихо? інколи з криками. Потім брата відвели від ресторану, працівники кафе не помітили навіть, як відбулось все швидко. Брата не було близько 30 хвл. Було темно, по світлу цигарок, розумів, що стоять розмовляють люди, по голосу зрозумів теж. Спочатку вони підійшли до шафера і ОСОБА_40 , щоб дізнатись, куди пішов брат. Шафер почав проявляли агресію до адміністратора ОСОБА_41 , і до свідка. Їх(свідка і ОСОБА_38 ) ОСОБА_39 попросив відійти. Свідок і ОСОБА_38 відійшли, потім повернулись. Їх зустрів ОСОБА_39 , а через хвилин 20 повернувся його брат, вже побитий; брата не було 40 хвл.
Переживань не було зприводу бійки, оскільки була лише словесна перепалка. Не бачив погроз зі сторони ОСОБА_16 , а чув. ОСОБА_16 був агресивний, проте за руки не хватав, він ругався. Після відїзду ДСО, міліцію викликали, коли повернувся брат, вже побитий. Брат не писав заяву, він був в шоці. На місці, де була бійка, він був. Там була підставка під стутетку, яку виграв обвинувачений на конкурсі та кусочок сорочки ОСОБА_16 , біло-синього кольору в дрібну клітинку. Ці речі забрали, а потім намагалися здати до міліції. Проте їм сказали, що не потрвбгні. Фотографували це місце. Фото є, їх робив він. Фотографували місце вогню, статуетку і залишки рубашки. Після всього цього вони були на літній площадці, брат вмився і вони розійшлися. О 09-00 год. ранку поїхали до лікарні.
- показами свідка ОСОБА_42 , з яких вбачається, що 06.09.2014 року в кафе святкували весілля. Коли вони прибирали по її закінченнню, залишилися ще двоє гостей, один з них -обвинувачений. Працівники кафе домовились з ними, поки йде прибирання - вони можуть посидіти. Адміністратор ОСОБА_38 підходив, домовлявся з ними. Сказав, що вони зачиняються, разом з ним підходив ОСОБА_43 . Особисто розмову не чув. Проте гості не хотіли залишати кафе, тоді на місце було викликано працівників ВДСО, які по приїзду вивели вказаних двох громадян з кафе на вулицю. Потім гості знову ломилисьв двері, намагаючись увійти. Вийшов охоронець. ОСОБА_29 закрив кафе, вивів брата і адміністратора через чорний вхід. Охоронець залишився в кафе. Свідок, ОСОБА_29 , обвинувачений та його друг були на вулиці. ОСОБА_16 наніс удар ОСОБА_44 , запропонував відійти та побалакати. Вони пропали, пішли в сторону вул. Г.Сталінграду. ОСОБА_45 та ОСОБА_38 відправили до магазину, щоб не було більшого конфлікту. Почали шукати, дзвонити, на дзвінки ніхто не відповідав. Він зустрівся з ОСОБА_46 . Пізніше зявився ОСОБА_47 , який був побитий. Викликали міліцію. ОСОБА_47 розповів в двох словах, що з ним трапилось, він був в шоці. Заяву до міліції написав на другий день. Свідок ОСОБА_48 , ОСОБА_38 та ОСОБА_47 ходили на місце пригоди, там побачили згорівші залишки телефону, фрагменти одягу, якого кольору, він не памятає. Фотографії місця скоєння є у ОСОБА_38 . Фрагмент сорочки був темного кольору. Він був присутнім при розмові, коли ОСОБА_17 приїздив в кафе і обіцяв загладити провину згладити конфліктну ситуацію. Про строки виконання обіцянок не чув. Він не бачив, чи ОСОБА_17 грузив апаратуру. Під час розмови були присутніми двоє молодих людей. 08.09.2014 року теж була присутня молода людина. Одне пам'ятає, що це була доросла людина. Раніше він не був з ним знайомий, причин його обумовлювати не має.
- показами свідка ОСОБА_49 , з яких вбачається, що 07.09.2014 року зранку їй зателефонував менший син ОСОБА_50 і повідомив, що ОСОБА_32 було побито, невдовзі за нею заїхала машина, в якій був ОСОБА_33 із ОСОБА_46 , після чого вони відправилися до травмо пункту КЗ «КМЛШМД» м. Кіровограда, де лікар подивився та направив до Кіровоградської обласної лікарні. Взяли таксі і поїхали. Подивився лорлікар, нейрохірург. Вона побачила, що його обличчя було в синцях, опухле, на шиї теж були синці, начебто його душили, одежа була грязна і в крові, на руки вона не звернула увагу, губа розбита. Дізналась від власника кафе, який дзвонив, просив вибаченн, розповідав.
Зі слів сина вона дізналась, що в нього був ОСОБА_17 , проосив пробачення і не писати заяву.
Наступного дня 08.09.2014 року, точно не пам'ятає коли, але їй зателефонував ОСОБА_24 повідомив, що з нею хоче зустрітися чоловік, який побив ОСОБА_51 , і хоче поговорити особисто з нею. Вона погодилась на зустріч, місцем зустрічі був ресторан «Сорренто». Вона відпросилася з роботи, це було в обідню перерву, і приїхала до ресторану. Там було декілька чоловік, імен яких не знає, але в обличчя їх знає. Довго чекали, із запізненням до них приїхав ОСОБА_16 , разом із чоловіком, начебто двоюрідним братом, який працював колись слідчим. Вони почали розмовляти, в ході розмови ОСОБА_16 просив у неї пробачення. Сказав, що не пам'ятає як все сталось, не знає, чому так все відбулось. Також сказав, що в нього маленька дитина, і є родич, якому зробили операцію на нозі. Запропонував купувати ліки ОСОБА_52 . Вона відмовилась. Була названа сума. Вона запропонувала ОСОБА_53 відшкодувати лікування та профілактичні заходи, тоді вони заяву заберуть, а він відмовився. Він назвав суму 10 тисяч гривень. Попросила 15 тисяч гривень. Сказав, що буде збирати кошти і він ще зателефонує. Більше він не телефонував. Вони її відправили, зважає чи на її материнські почуття, а інші люди залишились далі продовжували розмовляти, серед них був і обвинувачений.
· показами свідка ОСОБА_54 з яких вбачається, що 06.09.2014 року він був на робочому місці, оскільки працював охоронцем в кафе «Сорренто». Весілля закінчилось. Залишились двоє молодих людей, розмовляли, випивали. Іх попросили піти, проте вони відмовлялись неодноразово. До них відходили і офіціанти, і адміністратор, і сам свідок. Тоді були викликані співробітники ОСОБА_37 , які приїхали та вивели гостей. Приблизно біля 03-00 год. ночі ці двоє госте й повернулись до кафе, почали стукати. Ім відкрили, вони вимагали, щоб покликали тих хлопців, які їх спроваджували з кафе. Вийшли ОСОБА_55 та ОСОБА_56 . Почалась розмова. ОСОБА_16 та його товариш вели себе агресивно. Вимагали, щоб наказали. Начебто все проходило мирно. Через 15-20 хвилин почув крики. Вийшов на вулицю і побачиі побитого ОСОБА_31 : а саме обличчя було побите, футболка , в яку він був одягнений порвата. Завели його до приміщення кафе, де він вмився. Пухир ОСОБА_50 викликав міліцію. ОСОБА_47 сказав, що його побив той чоловік, з яким він розмовляв на вулиці. Свідок бачив, що ОСОБА_29 пішов розмовляти саме з ОСОБА_16 в одну сторону, ОСОБА_56 відійшов в іншу сторону разом з товаришем ОСОБА_16 . ОСОБА_29 сказав, що ОСОБА_16 обняв його за голову та «настукав» по лицю.
Крім того, вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:
· заявою потерпілого ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення від 07.09.2014 року (а.с.11);
· заявою потерпілого ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення в порядку ст.. 55 КПК України від 10.09.2014 року (а.с.15-16);
· довідкою чергового лікаря Кіровоградської обласної лікарні від 07.09.2014 року про госпіталізацію ОСОБА_5 з діагнозом - струс головного мозку(а.с.14);
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_5 від 15.09.2014 року із фото таблицею, під час якого останній в приміщенні Кіровоградського MB УМВС України в Кіровоградській області підтвердив власні показання та вказав про обставини та деталі вчиненого щодо нього кримінального правопорушення ( а.с. 24-32);
· протоколом проведення слідчого експерименту від 29.09.2014 року та фото таблицею до нього за участю свідка ОСОБА_23 , у ході якого свідок підтвердив власні покази (а.с. 35-36);
· протоколом проведення слідчого експерименту від 03.12.2014 року та фото таблицею до нього за участю свідка ОСОБА_42 , у ході якого свідок підтвердив власні покази(а.с. 46-47);
- висновком судово-медичної експертизи № 1203 від 30.10.2014 року, згідно з якою у гр. ОСОБА_5 згідно наданої медичної документації мались тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку, гематом повік правого ока з субконьюнктивальним крововиливом, вилицевої та нижне-щелечної ділянки справа.
Вищевказані тілесні ушкодження утворились від травматичного контакту з тупим об'єктом (об'єктами), могли утворитись в строк вказаний в постанові та відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я. В пошкодженнях відобразились загальні властивості тупих (об'єкту) об'єктів, індивідуальні ознаки травмуючих об'єктів в пошкодженнях, не відобразились. Враховуючи локалізацію та взаєморозташування тілесних ушкоджень виключається можливість їх утворення при падінні з положення стоячи, але доступні для нанесення власноруч(а.с. 54-55).
· висновком судово-медичної експертизи № 1483/1203 від 29.12.2014 року, згідно з якою весь комплекс наявних тілесних ушкоджень не міг утворитись за обставин на які вказують свідок ОСОБА_23 в протоколі проведення слідчого експерименту від 29.09.2014 року, свідок ОСОБА_57 в протоколі проведення слідчого експерименту від 17.10.2014 року та свідок ОСОБА_42 в протоколі проведення слідчого експерименту від 03.12.2014 року, але не виключається можливість утворення тілесних ушкоджень при обставинах, вказаних потерпілим ОСОБА_5 в протоколі проведення слідчого експерименту від 15.09.2014 року(а.с.57-58).
· протоколом одночасного допиту потерпілого ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_3 від 14.01.2015 року, у ході якого потерпілий ОСОБА_5 підтвердив власні покази, дані на досудовому слідстві 15.09.2014 року (а.с. 117-120);
· відеозаписом камер спостереження кафе-ресторану «Сорренто», з якого вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 знаходився в такому підвищеному емоційному стані, що бармен протягом спілкування стояти біля барної стійки не міг, а постійно відходив, оскільки обвинувачений розмахував руками і заспокоївся лише з приїздом співробітників ДСО(а.с.134).
Аналізуючи зібрані в кримінальному провадженні та перевірені докази у їх сукупності, суд, розглядаючи справу в межах висунутого обвинувачення, вважає доведеною вину ОСОБА_3 та кваліфікує його дії за ч.2 ст.125 КК України, як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілому ОСОБА_5 .
Що підтверджується показами самого потерпілого, який будучи попередженим в порядку ст.384 КК України, надав в суді пояснення про механізм спричинення йому обвинуваченим тілесних ушкоджень, які об'єктивно підтверджуються висновками судово-медичної експертизи № 1203 від 30.10.2014 року, згідно з якими вищевказані тілесні ушкодження могли утворитись при обставинах, на які вказує потерпілий ОСОБА_5 , протоколом слідчого експерименту від 15.09.2014 року, показами свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_42 , ОСОБА_49 , ОСОБА_24 і ОСОБА_54 , свідчення яких судом не можуть ставитись під сумнів, оскільки дані особи не зацікавлені в тому, щоб оговорювати обвинуваченого ОСОБА_3 .
У свідка ОСОБА_24 , як власника закладу, де відбувся конфлікт, не має ніяких особистих відносин ні з потерпілим, ні з обвинуваченим, і тому він мав за мету лише розібратися в ситуації, щоб не постраждала репутація закладу, а його твердження про те, що обвинувачений ОСОБА_3 приїздив в кафе 08.09.2014 року та обіцяв компенсувати всі витрати потерпілому і його сімї, суд не розцінює як намагання оговорити останнього.
Свідок ОСОБА_58 не знаходяться ні з ОСОБА_59 , ні з ОСОБА_60 ні в родинних, ні в робочих відносинах, взагалі вже не працює в кафе і не має ніякого сенсу оговорювати обвинуваченого та давати неправдиві свідчення.
Крім того, необхідно зазначити, що свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_61 підтвердили той факт, що вночі 07.09.2014 року потерпілий ОСОБА_29 був відсутній певний час, а коли зявився- був побитий, і тому суд відкидає припущення в тому, що ОСОБА_29 був побитий іншою людиною, а не ОСОБА_3 .
Суд критично оцінює покази допитаних в якості свідків ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , які є або близькими родичами обвинуваченого, або друзями, тому їх покази розцінюються судом як зацікавлені та упереджені, а саме:
· свідок ОСОБА_62 показала, що вона дійсно 06.09.2014 року перебувала в квартирі, де мешкає її донька ОСОБА_67 та доглядала малолітніх онуків, оскільки донька з чоловіком святкували весілля друга. Першою додому повернулась донька, ОСОБА_12 , близько 22-00 год. Сказала, що ОСОБА_68 приїде пізніше. Через одну-дві години приїхав її зять, дещо на підпитку, проте був в адекватному стані. Вона відкрила двері, на площадці біля квартири стояв зять з друзями. Світло не включали, крім коридору. Її зять був одягнений в той же самий одяг, в якому і уходив на весілля, сорочка була на ньому світла в дрібну клітинку. Ніяких тілесних ушкоджень на ньому вона не побачила, одяг не був зіпсований, сорочка бдула чистою. Він пішов в свою кімнату, а вона повернулась до своєї кімнати. Вранці о 07-20 хвл. вона поїхала до себе в село.
- із показань допитаної в якості свідка ОСОБА_63 вбачається, що 06.09.2014 року перебував в кафе-піцерії «Соренто» на весіллі свого друга ОСОБА_8 разом з товаришами, з ОСОБА_3 ОСОБА_69 ОСОБА_70 . Коли гості почали розходитись, він разом з ОСОБА_71 вийшли на вулицю, щоб викликати таксі. Таксі викликати не змогли з невідомих причин. Побачили таксі, яке знаходилось неподалік. Це була іномарка. Було вже темно, точної години не памятає. В цей же час практично під'їхала служба ДСО. Певний проміжок часу пройшов. З кафе вийшли ОСОБА_72 , ОСОБА_73 та два співробітника ДСО. Разом сіли в таксі та поїхали додому. По дорозі ОСОБА_72 розповів, що в нього стався словесний конфлікт з офіціантом кафе, сказав, що вимагав книгу скарг, проте, йому відмовили, вимагали гроші. Погрожували, викликали наряд ОСОБА_37 . Момент сварки ОСОБА_74 та робітників кафе він не бачив. Оскільки був на вулиці. Уточнив, що все це відбувалось вже після 22-00 год. Підїхали до будинку, ОСОБА_74 відчинила двері теща і зустріла його на площадці, біля квартири.
- із показань допитаного в якості свідка ОСОБА_64 вбачається, що 06.09.2014 року перебував в кафе «Соренто» на весіллі свого друга ОСОБА_8 разом з друзями дитинства ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 . Коли гості почали розходитись, він разом з ОСОБА_11 вийшли на вулицю. Викликали таксі з телефону ОСОБА_14 , оскільки його телефон залишився в машині на площадці, оскільки він був за кермом автомобіля, яке возило гостей з весілля. Не пам'ятає причин не виклику таксі. Побачили таксі неподалік кафе, за кермом був чоловік. Яка марка автомобіля не пам'ятає, оскільки був на підпитку. ОСОБА_3 та ОСОБА_78 залишились в той час в приміщенні кафе. Були вони там приблизно 15-20 хвилин. Підїхала машина співробітників ДСО. Не придав значення появі ДСО. Через 10 хвилин їх друзі та співробітники ДСО вийшли з кафе. ОСОБА_17 вийшов з кафе самостійно. Таксі підїхало до входу в кафе. Було це все о 23-00 - 23-30 год. Сіли до таксі і всі разом поїхали, спочатку відвезли додому ОСОБА_79 . Поки їхали, ОСОБА_17 розповів, що йому не сподобалось обслуговування в кафе, він вимагав книгу скарг; виник словесний конфлікт. Першим завезли ОСОБА_74 : він жив ближче за інших. В нього не було ключів, тому його зустріла теща під під'їздом, на крильці, де зупинилося таксі. Коли підїхали, вона вже чекала. ОСОБА_17 живе на першому поверсі. Він був одягнений в сорочку голубого кольору (малюнок сорочки в клітинку чи в полоску- не пам'ятає), проте не в горошок.
- із показань допитаного в якості свідка ОСОБА_65 вбачається, що 06.09.2014 року перебував в кафе «Соренто» на весіллі свого друга ОСОБА_8 разом з друзями ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_80 . Близько о 23-00 год. гості почали розходитись, а він з ОСОБА_76 вирішили залишитись, посидіти та поговорити. До них підійшов офіціант, на бейджику якого було написано імя « ОСОБА_33 ». ОСОБА_76 попросив у нього дозволу залишитись ще на деякий час, на що той погодився. Після чого ОСОБА_72 поклав до кишені офіціанта гроші, яку суму - він не знає. Через деякий час до них підійшов інший офіціант та став вимагати покинути приміщення, проте вказав, що якщо вони бажають залишитись, то треба заплатити всьому персоналу. На той момент в приміщення кафе знаходились сторонні люди. ОСОБА_72 попросив у офіціанта книгу скарг та спитав, чи знає директор кафе чим вони займаються. До їх столу підійшов офіціант на імя « ОСОБА_33 » та пояснив, що треба заплатити всьому персоналу, або звільнити приміщення. ОСОБА_17 попросив книгу скарг. Офіціант на імя « ОСОБА_33 » вказав, що в них будуть проблеми з міліцією та натиснув на кнопку виклику охорони. Через деякий час приїхали співробітники ДСО, вияснили, що сталося, та попросили вийти з приміщення кафе. Разом з ними вон и й вийшли з приміщення кафе. За ними зачинили двері. Скільки це було за тривалістю, він не пам'ятає. Побачили таксі навпроти входу, яке вже було викликано ОСОБА_81 та ОСОБА_82 . Вони пішли раніше на вулицю, щоб викликати таксі. Коли їхали, ОСОБА_17 розповів, що в нього виник словесний конфлікт. Привезли ОСОБА_74 додому, його зустріла теща на площадці біля підїзду, оскільки й нього не було ключів. Яка це була година, він не пам'ятає. До кафе ніхто не повертався. ОСОБА_17 був одягнений в сорочку світло-блакитного кольору в дрібну клітинку.
- із показань допитаної в якості свідка ОСОБА_66 вбачається, що 06.09.2014 року вона перебувала на весіллі знайомого ОСОБА_8 . Дане весілля святкували у ресторані «Сорренто». Прийшли до ресторану після обіду. Відлучались кілька разів: годувати грудну дитину. До 22.00 год. вона поїхала до дому, більше не поверталась, а чоловік залишився в кафе. По приїзду до дому, після того як погодувала дитину, лягла відпочивати, не спала, коли почула дзвінок в двері. Повернувся чоловік, її матір пішла відкривати двері, оскільки її кімната знаходиться ближче до вхідних дверей. Чоловік зайшов в душ, а потім зайшов до кімнати, вона запитала у нього: «Як справи?» Він розповів про те, що стався словесний конфлікт із персоналом ресторанну «Сорренто» за те, що внього вимагали зайві кошти, а він почав вимагати книгу скарг. Працівники закладу відмовлялися надавати йому книгу скарг, потім до ресторану викликали наряд ОСОБА_37 . Вона бачила його при денному світлі на слідучий день. Був він в нормальному стані, без подряпин. Сорочка світлого кольору, в дрібну клітинку, була в нормальному стані, вона її прала сама.
Наступного дня 07.09.2014 року, її чоловік біля 09-00 год поїхав забирати музичну апаратуру, яка знаходилась «Сорренто». Попросив його ОСОБА_8 , власник апаратури. По приїзду до дому, через пару годин, чоловік розповів про те, що в нього була розмова з чоловіком, який представився як директор закладу «Сорренто» стосовно того, що він побив його працівника «офіціанта», на що ОСОБА_17 повідомив йому, що тілесних ушкоджень нікому не наносив, у нього тільки був словесний конфлікт.
Крім того, суд теж критично оцінює твердження сторони захисту та обвинуваченого ОСОБА_3 щодо відсутності умислу на протиправне спричинення потерпілому тілесних ушкоджень і відсутності в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, оскільки його вина частково підтверджується його власними показами про те, що дійсно 06.09.2014 року між ними виник словесний конфлікт, що свідчить про мотиви вчинення злочину.
При цьому необхідно звернути увагу на розбіжності в показах свідків сторони захисту, а саме свідки ОСОБА_73 та ОСОБА_83 вказали, що ОСОБА_74 зустріла теща біля підїзду, коли вони підїхали на таксі, а свідок ОСОБА_84 вказав на те, що теща ОСОБА_74 відчинила двері квартири, куди піднялися ОСОБА_17 з друзями.
Щодо посилань сторони захисту в судових дебатах на те, що жоден із допитаних свідків у суді, не бачив як і ким потерпілому було завдано тілесні ушкодження, що фотографії, що надані потерпілим нібито з місця скоєного відносно нього кримінального правопорушення взагалі не можуть бути допустимим доказом так як отримані у порядку не передбаченим законодавством, щодо того, чи «у побуті, чи від знайомих, чи не знайомого» отримав потерпілий тілесні ушкодження, щодо порядку проведення слідчим слідчого експерименту є безпідставними і не обґрунтованими, оскільки свідки, які давали пояснення в суді дійсно підтвердили, те, що не в їх присутності обвинувачений ОСОБА_16 наносив тілесні ушкодження потерпілому, а це підтверджується поясненнями самого потерпілого та експертними висновками; щодо фотографій, то вони не визнані слідствм речовими доказами і не є доказом по справі; щодо пояснень потерпілого, записаних з його слів лікарями та внесеними до медичної карти пояснюються тим, що потерпілий ОСОБА_29 знаходився на той момент в післятравматичному стані, стані стресу на слідуючий день після побиття, а саме 07.09.2015 року; щодо прийняття слідчим рішення про проведення слідчого експерименту в кабінеті, то для того він мав певні підстави.
Стосовно вказаних захисником обвинуваченого начебто розбіжностях у записах зафіксованих у висновку СМЕ №1203 від 30.10.2014 р. та поясненнях ОСОБА_5 , що його «побили знайомі», а далі «травма у побуті», «не знайомий завдав тілесні ушкодження», то суд зауважує, що ці записи зроблені лікарями не в безпосередній присутності потерпілого і не залежать від волі останнього.
Той факт, що ОСОБА_5 не зразу написав заяву до міліції про вчинення відносно нього злочину, то це особисте відношення потерпілого, його особисте сприйняття того, що сталося з ним.
З огляду на вищевикладене, вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, знайшла своє підтвердження об'єктивними, належними та допустимими доказами в проваадженні і не викликає сумнівів у суду.
При призначенні ОСОБА_3 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_3 вчинив злочин, віднесений до категорії невеликої тяжкості злочинів, моральну та матеріальну шкоду, завдану потерпілому, не відшкодував.
Як особа ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо, одружений, має на утриманні двох дітей, працює, на обліку у лікарнях не перебуває, осудний, раніше не судимий.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого не встановлені.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується посередньо, не розкаявся у вчиненому, вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, що є обтяжуючою обставиною, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч.2 ст.125 КК України у виді штрафу.
Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 , який підтримав у судовому засіданні позовні вимоги про стягнення із обвинуваченого на відшкодування моральної шкоди 50 000 грн. та 2807 грн. на відшкодування майнової шкоди, внаслідок витрат на лікування та витрат пов'язаних з пошкодженням телефону, суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідного до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, крім іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї та близьких родичів.
Моральна шкода, спричинена злочином, яку потерпілий визначає в розмірі 50 000 гривень, також підлягає частковому відшкодуванню.
При визначенні розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує те, що потерпілому дійсно спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних переживаннях у зв'язку із вчиненням злочину та порушенням нормального ритму життя потерпілого внаслідок необхідності проходження лікування, а тому керуючись принципами розумності, виваженості і справедливості, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування спричиненої злочином моральної шкоди 2000 гривень.
Цивільний позов в частині вимог про відшкодування майнової шкоди в розмірі 2807 грн., завданої злочином, суд задовольняє частково, оскільки він містить належне підтвердження, з посиланням на документальні докази (чеки, квитанції тощо) в сумі 1307 грн. 41 коп., витрачені потерпілим на лікування. Щодо відшкодування шкоди за знищений мобільний телефон марки Sony Ericsson, суд відмовляє, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні безспірні докази того, що вищевказаний телефон був знищений ОСОБА_16 .
Судові витрати по кримінальному провадженню, підстави до вжиття заходів забезпечення кримінального провадження відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 не обирати.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 в частині вимог про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 - 1307 грн. 41 коп. майнової шкоди, завданої злочином.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 в частині вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 - 2000 майнової шкоди, завданої злочином.
Речові докази:
- DVD диск, на якому міститься девять відеозаписів з камер відео спостереження та чотири фотографії, - залишити при матеріалах судового провадження.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м.Кіровограда.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_1