Провадження № 11-кп/774/714/15 Справа № 175/4180/14-к Головуючий у 1 й інстанції:суддя - ОСОБА_1 Доповідач:суддя апеляційного суду - ОСОБА_2
08 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12014040440001911 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_7 на вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2015 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Підгородньому Дніпропетровського району Дніпропетровської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз: 01.02.2008 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 4 ст. 187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільненого 15.02.2014 року за відбуттям строку покарання, -
обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України;
за участю: прокурора - ОСОБА_9
обвинуваченого - ОСОБА_6
Вироком суду обвинуваченого ОСОБА_6 визнано винним за ст. 198 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.
Стягнуто з ОСОБА_6 , на користь держави, судові витрати - 787 грн. 20 коп. - в рахунок відшкодування затрат на проведення єкспертизи.
Згідно вироку суду ОСОБА_6 визнано винним за те, що він, будучи раніше судимим за умисні злочини, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та 5 серпня 2014 року, близько 17 години 30 хвилин, на вул Партизанскій у м. Підгороднє Дніпропетровського району Дніпропетровської області, достовірно усвідомлюючи, що ОСОБА_10 скоїв крадіжку з домоволодіння АДРЕСА_2 , діючи умисно, з метою зберігання майна отриманого ОСОБА_11 завідомо злочинним шляхом, заздалегідь не обіцяючи останньому про зберігання цього майна, прийняв від ОСОБА_12 викрадене ним майно : вироби із золота на загальну суму 7 507 грн. 50 коп., грошові кошти у сумі 18 159 грн., а також чоловічу сорочку та пару сережек (біжутерія), які не мають цінності.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок суду змінити на підставі невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, просить пом'якшити призначене йому покарання, змінивши його вид на обмеження волі.
Вважає, що суд першої інстанції належним чином не прийняв до уваги те, що він відмовився від скоєння злочину, передбаченого ст. 185 КК України, вину визнав в повному обсязі, приймав активну участь в розкритті злочину, має дружину, яка вагітна та потребує його матеріальної допомоги.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин кримінального правопорушення та правильність кваліфікації, просить вирок суду, в частині призначеного покарання скасувати через його невідповідність тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і ухвалити новий вирок, яким призначити обвинуваченому більш суворе покарання - позбавлення волі на строк 2 роки.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що призначене покарання не відповідає вимогам ст. 65 КК України. На його думку суд при призначенні покарання не в повному обсязі врахував дані про особу обвинуваченого який неодноразово судимий за корисні злочини, не працює, знову вчинив умисний злочин на протязі короткого часу після звільнення.
В запереченнях на апеляційну скаргу обвинувачений посилався не необґрунтованість апеляційної скарги прокурора, просив залишити її без задоволення.
В судовому засіданні обвинувачений підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити та, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі, пом'якшити призначене йому покарання.
Прокурор в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції та просив апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок суду в частині призначеного ОСОБА_13 покарання просив скасувати, та призначити обвинуваченому більш тяжке покарання.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Так, як висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6 , правильність встановлених фактичних обставин кримінальних правопорушень та правова кваліфікація його дій ніким з учасників судового розгляду не оскаржуються і визнавались обвинуваченим в ході судового розгляду в суді першої інстанції, то апеляційний суд не входить в перевірку вказаних обставин.
Перевіряючи доводи апеляційних скарг обвинуваченого та прокурора про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, колегія суддів, вислухавши думку учасників апеляційного розгляду, проаналізувавши доводи, які викладені в апеляційних скаргах та в судовому засіданні, співставивши їх з матеріалами кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Колегією суддів встановлено, що при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання судом першої інстанції належним чином враховано тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово засуджувався за скоєння корисливих злочинів та має не зняті і не погашені судимості, скоїв умісний злочин після тривалого ув'язнення через незначний час після звільнення, не працює. Як обставину, що пом'якшує покарання суд правильно відніс незадовільний стан здоров'я обвинуваченого, врахував те, що обвинувачений за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має вагітну дружину.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд обґрунтовано визнав рецидив злочинів.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання виключно у виді позбавлення волі.
На думку колегії суддів, призначене обвинуваченому покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України є законним, справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів, як самим обвинувачений так і іншими особами.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційних скарг обвинуваченого та прокурора є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, а вирок суду є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, в розумінні ст.412 КПК України, які були б підставою для зміни чи скасування вироку, в ході апеляційного розгляду не встановлено.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2015 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено і на неї може бути подана касаційна скарга у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з дня вручення йому копії ухвали безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду:
___________________ _____________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4