Справа № 344/2165/15-а
Провадження № 2-а/344/208/15
10 березня 2015 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бородовський С.О., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про зобов'язання вчинити дії, -
позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про зобов'язання призначити та виплачувати пенсію на пільгових умовах згідно зі ст. 13 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення" з часу звернення до відповідача, тобто з 03.11.2014 року.
Позов обґрунтовано тим, що позивач 03.11.2014 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, однак листом від 14.01.2015 року відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком по списку №2 відповідно до п.,,б" ст.13 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення", посилаючись на те, що для зарахування трудового стажу позивача до пільгового за списком №2 необхідно подати довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також копій наказів про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2 за результатами атестації робочих місць. З таким висновком відповідача позивач не згідний, оскільки має загальний трудовий стаж роботи 40 років. Із цього періоду праці 14 років 1 місяць 24 дні працював на одній посаді - чистильник металу, відливок, виробів і деталей і така робота передбачена Списком №2, розділом XIV, підрозділом 12, позицією 2151200а-19568 у відповідності з постановою КМУ від 11.03.1994 року за №162, що дає позивачу на отримання пенсії на пільгових умовах, тобто із зниженням пенсійного віку до 55 років. 20.09.2014 року позивачу виповнилось 55 років і він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії. Наявність пільгового трудового стажу підтверджується записами трудової книжки, а також архівною довідкою від 21.10.2014 року, в якій зазначено посаду позивача, роботу в шкідливих умовах. Позивач просить зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пенсію на пільгових умовах згідно ст.13 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення" з часу звернення до відповідача, тобто з 03.11.2014 року.
Відповідач 05 березня 2015 року подав суду заперечення, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що при первинному зверненні за призначенням пенсії та за наявними підтверджуючими документами загальний стаж позивача по пільговій пенсії за списком №2 склав 0 роки 00 місяців 00 днів. Трудова книжка підтверджує стаж роботи, але підтвердити пільговий характер роботи може лише уточнююча довідка підприємства, на якому особа працювала, і яка видана на підставі первинних документів за час виконання відповідної роботи, а в разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника - документи, видані архівними установами. Необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п.,,б" ст.13 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення" є формальна констатація факту перебування на посаді або виконання робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Згідно відповіді Державної експертизи умов праці від 02.12.2014 року матеріали атестації робочого місця ,,чистильник металу" за період роботи з 1993 по 1999 роки ВАТ ,,Автоливмаш" в Державну експертизу умов праці для отримання висновку не надавались.
Судом встановлено наступне.
Відповідно до пункту ,,б" частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Статтею 62 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 ,,Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Позивач народився 20.09.1959 року. 20.09.2014 року позивачу виповнилося 55 років. Відповідно до копії трудової книжки та копії архівної довідки 12.02.1985 року позивач був прийнятий на роботу на завод автоматичних ліній ,,Автоливмаш" на посаду підручного токаря розточувальника 2 розряду в цех №01; 14.08.1985 року переведений чистильником металів 3 розряду зі шкідливими умовами праці зварювально-заготівельного цеху, з 03.03.1986 року - чистильником металів, відливів, виробів і деталей 3 розряду зі шкідливими умовами праці; з 01.06.1991 року переведений в орендне ковальсько-зварювальне підприємство при ВО ,,Карпатпресмаш" чистильником металів і сплавів 3 розряду; 29.01.1993 року був звільнений по переводу з ВО ,,Карпатпресмаш" та 01.02.1993 року прийнятий на завод ,,Автоливмаш" чистильником металів та сплавів по 3 розряду зварювально-заготівельного цеху №01 зі шкідливими умовами праці; 01.04.1996 року переведений на роботу чистильника металів, відливок виробів і деталей по 3 розряду зварювально-заготівельного цеху №01 зі шкідливими умовами праці у ВАТ ,,Автоливмаш" у зв'язку із переіменуванням заводу. 15.09.1999 року звільнений з роботи.
Професія - чистильник металу, відливок, виробів і деталей передбачена Списком №2, розділом XIV, підрозділом 12, позицією 2151200а-19568 у відповідності з постановою КМУ від 11.03.1994 року за №162 ,,Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах".
Для визначення пільгового стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року, тобто з моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року №442, якою затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Згідно відповіді Державної експертизи умов праці від 02.12.2014 року матеріали атестації робочого місця ,,чистильник металу" за період роботи з 1993 по 1999 роки ВАТ ,,Автоливмаш" в Державну експертизу умов праці для отримання висновку не надавались.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Аналогічна правова позиція була висловлена в постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 року.
Для пільгового стажу, що дає право позивачу на пенсію на пільгових умовах, зараховується період роботи з 14.08.1985 року до 21 серпня 1992 року (до моменту набрання чинності постанови Кабінету МіністрівУкраїни від 1 серпня 1992 року №442, якою затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці).
Для визначення пільгового стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах після 21 серпня 1992 року необхідним є підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Згідно відповіді Державної експертизи умов праці від 02.12.2014 року матеріали атестації робочого місця ,,чистильник металу" за період роботи з 1993 по 1999 роки ВАТ ,,Автоливмаш" в Державну експертизу умов праці для отримання висновку не надавались.
Таким чином, право позивача на пільгову пенсію з 03.11.2014 року згідно зі ст.13 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення", не знайшло свого підтвердження, а тому позов задоволенню не підлягає.
Інші докази сторін не спростовують висновки суду, зазначені в цьому судовому рішенні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 162, 183-2 КАС України, суд,-
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про зобов'язання призначити та виплачувати пенсію на пільгових умовах згідно зі ст.13 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення" з 03.11.2014 року, відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційну скаргу може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Бородовський С.О.