Провадження № 11-кп/774/744/15 Справа № 191/617/15-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
09 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ
09 квітня 2015 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого: судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
за участю прокурора: ОСОБА_6 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2015 року.
Цією ухвалою було відмовлено в задоволенні клопотання адміністрації Синельниківської виправної колонії №94 УДПтС в Дніпропетровській області та спостережної комісії при Синельниківській райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше судимого: -30.03.2006 року Тернівським районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.307, ст.69 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 18.11.2008 року був звільнений умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 1 день; - 31.01.2012 року Тернівським районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.307 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить ухвалу суду скасувати, в зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та постановити свою ухвалу, якою задовольнити клопотання Синельниківської виправної колонії №94 УДПтС в Дніпропетровській області та спостережної комісії при Синельниківській райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання засудженого ОСОБА_7 .. В обґрунтування своїх доводів прокурор вказує на те, що засуджений має позитивну характеристику, та своєю зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення. Також прокурор зазначає, що факт скоєння засудженим злочину протягом невідбутої частини покарання за попереднім вироком був врахований під час обчислення строку відбутого ним покарання, необхідного для його умовно-дострокового звільнення.
В апеляції засуджений ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати як не обґрунтовану і незаконну, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання та звільнити його умовно-достроково від відбуття покарання, при цьому зазначив, що суд першої інстанції не навів вагомих причин відмови в задоволенні клопотання про його умовно-дострокове звільнення.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також просив задовольнити апеляцію засудженого ОСОБА_7 , перевіривши матеріали особової справи, вивчивши та проаналізувавши доводи, що містяться в апеляціях, зіставивши їх з наявними в справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та засудженого не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Підставою для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є фактичне відбуття засудженим певної частини призначеного йому покарання та доведення засудженим свого виправлення. Виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Колегія суддів зазначає, що вирішення питання про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання засудженого, є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд враховує не тільки поведінку засудженого під час відбування покарання, а й тяжкість і характер вчиненого злочину.
Колегія суддів вважає, що відмовляючи в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від покарання засудженого ОСОБА_7 , суд першої інстанції прийняв законне рішення, при цьому обґрунтовано послався на ті обставини, що засуджений ОСОБА_7 відбуває покарання за тяжкий злочин, пов'язаний з незаконним обігом наркотичних речовин, даний злочин скоїв маючи не погашену судимість за аналогічний злочин, за який був засуджений у 2006 році, та звільнявся умовно-достроково у 2008 році.
Крім цього, як вбачається з матеріалів особистої справи, засудженому ОСОБА_7 було запропоновано заміну невідбутої частини покарання за даним вироком на більш м'яке, від чого ОСОБА_7 відмовився.
Колегія суддів вважає, що оскільки ОСОБА_7 двічі був засуджений за ч.2 ст.307 КК України, при цьому другий раз скоїв злочин маючи не погашену судимість, належних висновків для себе не зробив і на шлях виправлення не став, а тому у суду не має переконливих підстав вважати, що засуджений знов не вчинить новий злочин.
На підставі вище зазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляції прокурора та засудженого не можуть бути підставою для скасування ухвали суду та задоволення апеляцій.
Керуючись ст.ст.404,405,407 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2015 року, якою було відмовлено в задоволенні клопотання адміністрації Синельниківської виправної колонії №94 УДПтС в Дніпропетровській області та спостережної комісії при Синельниківській райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання в відношенні ОСОБА_7 - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4