Справа № 215/571/15-ц Головуючий в 1-й інстанції
Провадження №22ц/774/784/К/15 Суддя Демиденко Ю.Ю.
Категорія - 5 (ІІІ) Доповідач - Михайлів Л.В.
08 квітня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Михайлів Л.В.,
суддів - Барильської А.П., Ляховської І.Є.,
при секретарі - Булах К.А.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 його представника - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 03 березня 2015 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме автомобіля CSTROEN М 59, реєстраційний номер № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, який належить позивачу на праві власності.
Водночас з позовом позивач на підставі ст.ст. 151-153 ЦПК України звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, шляхом передачі належного йому на праві власності автомобіля CSTROEN М 59, реєстраційний номер № НОМЕР_1 на зберігання третій особі ОСОБА_4, до вирішення справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, по суті. Посилаючись на те, що не вжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим чи утруднити у майбутньому виконання рішення суду.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 03 березня 2015 року в заяві про забезпечення позову шляхом передачі речі на зберігання іншій особі ОСОБА_1- відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду про відмову у забезпеченні позову скасувати, та постановити нову ухвалу якою задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом передачі речі на зберігання іншій особі, до вирішення справи по суті, з тих підстав, що зазначена ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права.
Так суд необґрунтовано прийшов до висновку, що подана заява про забезпечення позову є необґрунтованою, оскільки в заяві було чітко зазначено, що в ситуації яка склалась, є небезпека, як пошкодження чи навіть змащення належного позивачу майна, а саме спірного автомобіля, в наслідок ДТП самим відповідачем, так і небезпека передачі спірного автомобіля третім особам без законних на те підстав.
Крім того, апелянт не погоджується з висновком суду, що в даному питанні передача автомобіля на зберігання іншій особі буде полягати у витребуванні спірного майна у відповідача, що саме по собі вирішує спір по суті, до ухвалення рішення у справі, оскільки відповідно до положень п.7 ч.1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується передачею речі, яка є предметом спору саме іншим особам, а не особисто позивачу.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах позовних вимог, заяви про забезпечення позову та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в забезпеченні позову шляхом передачі речі на зберігання іншій особі, суд першої інстанції керувався п.7 ч.1 ст. 152 ЦПК України, та виходив із необґрунтованості поданої заяви та того, що в даному випадку передача спірного автомобіля на зберігання іншій особі буде полягати в витребуванні спірного майна у відповідача, що в свою чергою вирішує спір по суті, до ухвалення рішення у справі.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Згідно зі ст.ст. 1, 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Статтею 151 ЦПК України передбачено, що за заявою осіб, які беруть участь у справі, суд може вжити заходи забезпечення позову.
Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову.
При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.
Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.
Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача так і відповідача.
Види забезпечення позову передбачено ст.152 ЦПК України. Зокрема, відповідно до п.1 ч.7 цієї статті ЦПК, позов забезпечується, окрім іншого, передачею речі, яка є предметом спору на зберігання іншим особам.
Згідно ч.3 ст.152 ЦПК види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. У разі постановлення ухвали без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання (частини 1, 7 статті 153 ЦПК України)
Як убачається з матеріалів справи та змісту позовної заяви ОСОБА_1 він просив суд витребувати з чужого незаконного володіння відповідача спірний автомобіль "Ситроен М 59", реєстраційний номер № НОМЕР_1, який належить позивачу на праві власності. У заяві про забезпечення позову просив суд передати спірний автомобіль на зберігання третій особі ОСОБА_4, до вирішення справи позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, по суті, оскільки є небезпека, як пошкодження чи навіть знищення належного позивачу майна, а саме спірного автомобіля, самим відповідачем, так і небезпека передачі спірного автомобіля третім особам без законних на те підстав.
Як роз'яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами дійсно виник спір про право. Висновок суду про те що надана позивачем заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а обраний ним спосіб забезпечення позову шляхом передачі речі, яка є предметом спору на зберігання іншим призведе вирішення спору по суті, до ухвалення рішення у справі не ґрунтується на законі.
Відповідно до п. 7 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується передачею речі, яка є предметом спору на зберігання іншим особам, а не на зберігання позивачу, крім того не допускається забезпечення позову у спосіб, яким фактично ухвалюється рішення за позовом про витребування майна у відповідача та передачу майна позивачу без розгляду справи по суті.
Передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам можлива лише за необхідності забезпечення схоронності такої речі.
При цьому, річ, яка є предметом спору, може бути передана на зберігання за рішенням суду. Зберігачем у цьому разі може бути особа, призначена судом, або особа, визначена за домовленістю сторін, між якими є спір. Річ передається на зберігання іншій особі за її згодою, якщо інше не встановлено законом. Зберігач має право на плату за рахунок сторін, між якими є спір (ч. 2 ст. 976 ЦК України).
За наведених обставин ухвала суду про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає скасуванню, на підставі п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України, з постановленням нової ухвали про її задоволення.
Керуючись ст.ст. 151-153, 303, 307, п.2 ч.1 ст. 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 03 березня 2015 року -скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Передати автомобіль марки CSTROEN М 59, державний номер НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_2, який знаходиться у ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на зберігання ОСОБА_4, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, до вирішення по суті справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, як така що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий:
Судді: