Справа № 214/4554/14-ц
2/214/534/15
Іменем України
01 квітня 2015 року Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу в складі:
головуючого - судді Ковтун Н.Г.
при секретареві Троценко О.М.
з участю позивача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_4
представника відповідача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про визнання майна особистою приватною власністю, -
Встановив:
Позивач звернулася до суду з позовною заявою про визнання майна особистою приватною власністю. Свої вимоги мотивує тим, що з відповідачем з 16.07.1993 року по 21.09.2005 року перебувала у шлюбі, що підтверджується актовими записами про реєстрацію шлюбу та про розірвання шлюбу.
Після смерті матері ОСОБА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом, успадкувала та отримала в приватну власність двокімнатну квартиру, житловою площею 36, 3 кв.м., загальною площею 58, 9 кв.м., яка знаходилась за адресою: АДРЕСА_5, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 18.09.2002 року. Таким чином, відповідно до ст.. 24 КпроШСУ, що діяв на той час, майно яке отримане в порядку спадкування , є власністю кожного з подружжя. Кожний з подружжя самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому роздільним майном. Таким чином, АДРЕСА_1 їй, позивачу, особисто, на праві приватної власності.
У 2002 році вона вирішила продати квартиру, та за отримані кошти придбати іншу, тому уклала договір купівлі-продажу з ОСОБА_7,, відповідно до якого продала , а ОСОБА_7 купила квартиру АДРЕСА_2, за яку ОСОБА_7 сплатила їй 4 тис. дол США, що підтверджується договором купівлі-продажу від 26.09.2002 року та розпискою від ОСОБА_7 про передачу даної суми за квартиру. На наступний день, 27 вересня 2002 року, вона придбала іншу квартиру, то було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_8 продала, а відповідач ОСОБА_4 купив трикімнатну квартиру № 45, житловою площею 39, 1 кв.м., загальною площею 66, 7 кв.м., в будинку АДРЕСА_6. Квартира АДРЕСА_3 була придбана за ті самі кошти, які вона отримала від продажу своєї квартири АДРЕСА_4. Це підтверджується розпискою, у якій зазначено, що ОСОБА_9 отримала гроші в розмірі 3200 дол.США від ОСОБА_2. За наполяганням відповідача договір купівлі-продажу укладався від його імені. У 2005 році шлюб було розрізано. Але після розірвання шлюбу, вона з відповідачем та спільним сином продовжувала проживати в АДРЕСА_6 оскільки спільне проживання в одній квартирі стало неможливе, вона просила відповідача залишити квартиру, зверталась до нього письмово, але він вважає квартиру своєю власністю, тому вона змушена звернутись до суду.
Вважає, що порушення свого права вона дізналась в березні 2014 року. Просить визнати, що кв.АДРЕСА_6 придбана на її особисті кошти та визнати за нею право власності на цю квартиру. Також просить стягнути з відповідача судові витрати: судовий збір, оплату правової допомоги, проведення експертної оцінки.
В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила його задовольнити. Пояснила, що квартира придбана на кошти від продажу спадщини. Оскільки відповідач був головою сім'ї, тому договір-купівли продажу спірної квартири оформили на нього. У 2005 році шлюб з відповідачем було розірвано. Про порушення відповідачем її право власності їй стало відомо у 2012 році, коли він відмовився залишити квартиру. Ніяких грошей від продажу спадщини вона сестрі не передавала, спірна квартира придбана на її особисті кошти, про що свідчить розписка.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що спірна квартира придбана на особисті кошти позивача, тому просить про визнання за нею права власності. Позовні вимоги підтверджуються розписками та договором з ріелтором. Вказує на те, що позивач дізналась про порушене право власності, коли після її звернення, у 2014 році відповідач відмовився від оформлення права власності на її ім'я.
Відповідач в судовому засіданні з позовом не погодився. Пояснив, що у 2002 році позивач продала успадковану квартиру за 4 тис дол..США, але 2 тис. дол. передала своїй сестрі. Спірна квартира була придбана на залишок грошей позивача та на спільні гроші подружжя, які вони заощаджували. Потім на спільні кошти родини було зроблено ремонт в помешканні.
Представник відповідача в судовому засіданні з позовом не погодилась, пояснила, що позивачем не доведено, що спірна квартира придбана на її особисті кошти, в договорах купівлі- продажу ціна квартир має значну різницю. Розписки надані позивачем, є неналежним доказом, оскільки вони не відповідають договорам, не підписані. Вважає, що квартира є спільним майном подружжя. Також вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності.
Вислухавши осіб, які брали участь в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що з 16.07.1993 року (а.с.8) та по 21.09.2005 року (а.с.10) сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується відповідними свідоцтвами.
За свідоцтвом про право на спадщину за законом, 18.09.2002 року позивач успадкувала двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_4 та грошових внесків в ощадбанку. Оцінка спадкового майна складає 9776 грн (а.с.9). За договором купівлі-продажу квартири від 26.09.2002 року, посвідченим приватним нотаріусом Перекопською І.С. , позивач продала, а ОСОБА_7 придбала за ціною 9776 грн квартиру за адресою АДРЕСА_4 (а.с.11). За договором купівлі-продажу, посвідченим нотаріусом Короткою С.В., 27.09.2002 року відповідач придбав у ОСОБА_8 за 17280 грн квартиру за адресою АДРЕСА_6 (.с.13), право власності було зареєстровано 7.10.2002 року за ОСОБА_4
З розписок ( а. с. 34, 35) вбачається, що 26.09.2002 року ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_7 4 тис. дол. США за квартиру за адресою АДРЕСА_2, а ОСОБА_7 передала ОСОБА_2 гроші в розмірі 4000 дол.США за квартиру по АДРЕСА_6; 27.09.2002 року ОСОБА_8 отримала від ОСОБА_12 3200 дол.США за квартиру по АДРЕСА_6, а ОСОБА_2 передала ОСОБА_8 3200 дол.США. за квартиру по АДРЕСА_6.
Визначаючи характер спірних правовідносин судом враховано, що майно набуто до набрання чинності Сімейного кодексу України, тому до даних правовідносин застосовуються норми матеріального закону - Кодексу про шлюб та сім'ю України, суд застосовує ті норми матеріального права які регулюють правовідносини, в тому числі і норми визнання права власності кожного подружжя у порядку визначеному ст. 24 КпШС України.
Згідно ст. 22 КпШС України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Згідно ст. 28 КпШС України, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
Згідно ст. 24 КпШС, майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 від 12 червня 1998 року "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України" надані роз'яснення, що якщо котрийсь із подружжя зробив вкладення у придбання спільного майна за рахунок майна, яке належало йому до одруження або було одержане ним під час шлюбу в дар, у порядку спадкування, надбане за кошти, що належали йому до шлюбу, або іншого роздільного майна, то ці вкладення (в тому числі вартість майна до визнання його спільною сумісною власністю на підставі ст. 25 КпШС) мають враховуватися при визначенні часток подружжя у спільній сумісній власності (ст. 28 КпШС).
Надані розписки від 26.09.2002 року на суму 4000 долСША. та від 27.09.2002 на суму 3200 дол.США. судом не приймаються, як належні та допустимі докази, оскільки вони суперечать змісту нотаріально посвідчених договорів, а підпис ОСОБА_7 в розписці не відповідає підпису у договорі.
Суд не бере до уваги Договір на надання брокерських послуг від 6.07.2002 року (а.с.36) за змістом якого, брокер зобов'язався від імені Клієнта ОСОБА_2 укласти на Товарній біржі "Українська" від імені Клієнта угоду про продажі квартирі за адресою АДРЕСА_4 за ціною не нижче 4000 у.е (за курсом НБУ), оскільки умови цього договору виконано не було.
Суд співставив вартість успадкованого позивачем майна та вартість придбаної квартири та прийшов до висновку, що вартість придбаної відповідачем квартири значно вище, чим вартість квартири позивача, яка є її особистим майном та яку вона продала перед купівлею спірної квартири.
З цих причин суд вважає, що позивачем не доведено, що квартира АДРЕСА_6 придбана лише на її особисті кошти і тому має належати їй на праві власності.
Згідно ст. 88 ЦПК України вирішує питання про судові витрати.
Керуючись ст. ст. 22, 24, 28 КпШС України, ст. ст. 3, 10,11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,
Вирішив:
Відмовити ОСОБА_2 в задоволені позову про визнання майна особистою приватною власністю та визнання права власності .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу.
Суддя Ковтун Н.Г.