Справа № 761/4676/14-ц
Провадження №2/761/2759/2014
іменем України
(заочне)
29 серпня 2014 року м.Київ
Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді: Гриньковської Н.Ю.
при секретарі: Кривошия О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
У лютому 2014р. позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовною заявою, в якій поставлено питання про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №6432 від 07.10.2008р., укладеним між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1, яка належить відповідачу на праві власності, шляхом продажу у будь-який спосіб вказаного предмету іпотеки, в рахунок погашення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №2739 від 07.10.2008р., в розмірі 583907,46грн., укладеним між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_2, з наданням позивачу права на подання та отримання в установах, підприємствах та організаціях усіх форм власності, будь-яких документів, необхідних для продажу вказаного предмету іпотеки.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 07.10.2008р. між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Печерського відділення №3715 (далі-позивач/банк/іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (далі-третя особа/позичальник/боржник) було укладено договір відновлювальної кредитної лінії №2739 (далі-кредитний договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в сумі 534100,00грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 20,5% річних, комісійні винагороди і інші платежі, в порядку, на умовах і в строки, визначені кредитним договором, але не пізніше 07 жовтня 2018р. Вказує про те, що банком зобов'язання за кредитним договором виконані належним чином та в повному обсязі. Проте, позичальником зобов'язання за кредитним договором не виконуються належним чином, у зв'язку із чим у позичальника наявна заборгованість за кредитним договором, яка в загальному розмірі складає 583907,46грн. Зазначає, що з метою забезпечення належного виконання позичальником умов кредитного договору, між позивачем та ОСОБА_1 (далі-відповідач/іпотекодавець/майновий поручитель) укладено іпотечний договір №6432 (далі-іпотечний договір), відповідно до умов якого іпотекодавець передала в іпотеку банку двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності. Зауважує, що з метою досудового врегулювання спору, відповідачу та майновому поручителю надсилалися вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором. Однак, заборгованість а ні відповідачем, а ні майновим поручителем погашена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути на його користь понесені судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, сповіщений належним чином про час та місце слухання справи, однак, 29.08.2014р. через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомляли, заперечень на позов не надали.
У відповідності до вимог ст.224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував представник позивача.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 07.10.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_2 був укладений договір відновлювальної кредитної лінії №2739, відповідно до умов п.1.1. якого позивач зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в сумі 534100,00грн., а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 20,5 % річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором(а.с.17-18).
Відповідно до п.1.5. кредитного договору загальний термін користування кредитом складає 10 (десять) років, при цьому дата остаточного погашення кредиту не пізніше 07 жовтня 2018р.
Відповідно до положень п.1.6. кредитного договору, позичальник зобов'язався щомісячно до 25 числа платіжного місяця, здійснювати платежі в валюті наданого кредиту готівкою до каси банку на рахунок в банку, що зазначений в цьому договорі рівними частинами в сумі по 5564,00грн., а останній платіж в сумі 5520,00грн. - не пізніше дати остаточного погашення кредиту, що визначена цим договором.
Позивачем умови кредитного договору виконані належним чином, надано позичальнику кредитні кошти в сумі 534100,00грн.
Проте, позичальником зобов'язання за кредитним договором не виконувалися належним чином, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, яка відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 06.01.2014р., в загальному розмірі становить 583907,46грн., з яких: прострочений кредит - 116776,60грн., не прострочений кредит - 348874,75грн., заборгованість за відсотками - 81561,88грн., пеня - 36694,23грн. (а.с.11-16).
Також, з метою забезпечення належного виконання умов кредитного договору, 07.10.2008р. між позивачем та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір №6432, відповідно до умов якого іпотекодавець, як майновий поручитель боржника передала в іпотеку іпотеко держателю предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцеві на праві власності. Погоджена сторонами вартість предмету іпотеки, на день укладення іпотечного договору, становить 763000,00грн.
Відповідно до положень п.6.1. іпотечного договору іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов'язання (або відповідної його частини) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання іпотекодавцем будь-якого з обов'язків передбачених цим договором та/або у випадку невиконання боржником своїх обов'язків.
Як вже було встановлено судом, позичальник (боржник) зобов'язання за кредитним договором своєчасно не виконував, в зв'язку із чим позивачем на адресу позичальника та майнового поручителя 16.06.2012р. були направлені вимоги №1771 та №1773 від 12.06.2012р. про погашення заборгованості за кредитним договором(а.с.34-35) які були отримані іпотекодавцем 25.06.2012р., що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення(а.с37). Вказані вимоги були залишені позичальником та майновим поручителем без уваги, заборгованість не погашена.
Доказів зворотного суду не надано.
Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч.1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст.1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором.
Згідно із ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із положеннями ст.12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно із ч.1 ст.35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення.
Відповідно до положень ст.38 Закону України "Про іпотеку" якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.
Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.
Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.
Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, умов кредитного договору, умов іпотечного договору та вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом продажу ПАТ "Державний ощадний банк України" предмету іпотеки від свого імені будь-якій особі - покупцеві із встановленням початкової ціни реалізації предмета іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії реалізації предмету іпотеки підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог відносно надання позивачу права на подання та отримання в органах державної влади, місцевого самоврядування, установах, підприємствах та організаціях незалежно від підпорядкування та форм власності, комунальних підприємствах (зокрема, в органах Державної міграційної служби України, Бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухоме майно, Державному земельному кадастрі України, Державному земельному агентстві України, Державній реєстраційній службі України) та нотаріусів, будь-яких документів (їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідки, інформаційні довідки, довідки форми №3) необхідних для продажу предмету іпотеки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Тобто, ст.16 ЦК України, а також ст.38 Закону України "Про іпотеку" не передбачають такого способу захисту цивільного права, як надання права позивачу на подання та отримання в органах державної влади, місцевого самоврядування, установах, підприємствах та організаціях незалежно від підпорядкування та форм власності, комунальних підприємствах (зокрема, в органах Державної міграційної служби України, Бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухоме майно, Державному земельному кадастрі України, Державному земельному агентстві України, Державній реєстраційній службі України) та нотаріусів, будь-яких документів (їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідки, інформаційні довідки, довідки форми №3) необхідних для продажу предмету іпотеки, отже така вимога позивача є безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.88 ЦПК України на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" підлягають стягненню понесені останнім і підтверджені документально судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3654,00грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 57-60, 88, 169,179, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 224, 228, 294 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) перед Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 00032129) за договором відновлювальної кредитної лінії №2739 від 07.10.2008р. в сумі 583907,46грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_2) шляхом продажу Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" предмету іпотеки від свого імені будь-якій особі - покупцеві із встановленням початкової ціни реалізації предмета іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії реалізації предмету іпотеки.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 00032129) судовий збір в сумі 3654,00 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні 00 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.
Суддя