Справа № 758/3187/15-ц
27 березня 2015 року суддя Подільського районного суду м.Києва Шаховніна М. О., розглянувши питання відкриття провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-експлуатаційне підприємство "ВД-Побут" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,
ТОВ "Виробничо-експлуатаційне підприємство "ВД-Побут" звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Дослідивши матеріали заяви, у прийнятті заяви про видачу судового наказу слід відмови, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із доданих до заяви про видачу судового наказу документів вбачається спір про право.
Згідно роз'яснення п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 р. N 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника, документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги, із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник просить стягнути заборгованість з ОСОБА_1, однак до заяви додаються документи, які підтверджують наявність спору з іншим боржником, а саме ОСОБА_2, яка проживає за адресою - АДРЕСА_1, вимоги до якої ТОВ "Виробничо-експлуатаційне підприємство "ВД-Побут" не пред'являються. До матеріалів заяви не надано жодного документу, який би підтверджував наявність спору з ОСОБА_1 та наявність зобов'язань між сторонами.
З огляду на те, що із доданих до заяви про видачу судового наказу документів вбачається спір про право, суддя приходить до висновку про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу та про необхідність повернення заяви заявнику.
Згідно ч. 2 ст. 99 ЦПК України, у разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.
Керуючись п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 р. N 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» ст. 99, 100, 210, 293 ЦПК України, суддя
Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-експлуатаційне підприємство "ВД-Побут" відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Роз"яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 101 ЦПК України відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
СуддяМ. О. Шаховніна