09.04.2015 Справа № 756/2665/15-ц
Номер справи 756/2665/15-Ц
Номер провадження 2/756/2406/15
07 квітня 2015 року Оболонський районний суд м.Києва у складі:
головуючого - судді Кричиної А.В.
при секретарі Булизі І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м.Києві, головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м.Києві Микитин Оксани Степанівни про стягнення коштів,-
До суду звернувся позивач з зазначеним позовом до відповідача відповідно до якого, просив стягнути з відповідача кошти в розмірі 19800,00 грн. Свої вимоги мотивує тим, що позивач з 21.02.2002 року працював на ДП заводі «Генератор». Згідно наказу від 09.06.2010 року був звільнений за власним бажанням. На підприємстві з 2007 року перестали виплачувати заробітну плату, у зв'язку з чим було видано судовий наказ від 13.04.2011 року та пред'явлено його до примусового виконання у ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві. У постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 30229474 від 08.12.2011 року зазначено, що підлягає стягненню з ДП завод «Генератор» на користь позивача заробітна плата в розмірі 5033,77 грн., однак позивач фактично на свій рахунок в банку отримав 4043,14 грн., тобто на 900,00 грн. менше. Крім того позивач вважає, що у зв'язку з тим, що кошти по заробітній платі виплачені позивачу не в повному обсязі відповідач згідно ст. 117 КЗпП України повинен виплатити компенсацію за кожен місяць затримки, починаючи з дати закінчення виконавчого провадження по час подачі позовної заяви до суду за 22 місяці, що становить 19800,00 грн.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі, зазначив, що в результаті неправомірних, злочинних дій державного виконавця йому було не виплачено 900,00 грн. на повне виконання судового наказу, що свідчить про змову державного виконавця з працівниками ДП завод «Генератор».
Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати до участі у справі в якості співвідповідача залучено Відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві.
Микитин О.С. як відповідач та представник відповідача ВДВС Оболонського РУЮ у м.Києві в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки з матеріалів виконавчого провадження № 1628/2 вбачається, що в порядку добровільного виконання боржник сплатив позивачу кошти в розмірі 887,00 грн. та 16,04 грн., а всього 903,04 грн., за платіжними відомостями надані боржником. Зазначена сума була відрахована з суми загальної заборгованості ДП завод «Генератор» перед ОСОБА_1
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, матеріали виконавчого провадження № 1628/2 ВДВС Оболонського РУЮ у м.Києві, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На виконанні у відділі державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві перебувало виконавче провадження про стягнення, на підставі судового наказу від 13.04.2011 року, виданого Оболонським районним судом м. Києва № 2-н-498/2011, з ДП завод «Генератор» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в сумі 5033,77 грн.
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцять днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених Законом.
Постановою від 08.12.2011 року відкрито виконавче провадження ВП № 30229474 та надано боржнику строк для самостійного виконання наказу в строк до 15.12.2011 року.
Згідно довідки ДП завод «Генератор» від 19.03.2013 року № 642/8 боржник виплатив ОСОБА_1 згідно платіжної відомості № 237 кошти в розмірі 887,00 грн., платіжної відомості № 203 - 16,04 грн. та 47,16 грн. компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату. Зазначені кошти зараховані виконавчою службою як добровільне виконання боржником судового наказу.
Як вбачається з копії Розпорядження № 115/2 від 19.03.2013 року позивачу було перераховано на його банківський рахунок на виконання судового наказу залишок заборгованості в розмірі 4083,57 грн.
Згідно постанови від 24.04.2013 року головним державним виконавцем відділу ДВС Оболонського РУЮ у м. Києві Микитин О.С. виконавче провадження № 30229474 закінчено, у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду. Копію зазначеної постанови позивач отримав цього ж дня, про що свідчить його власноручний підпис.
Згідно ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову зобов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч.ч. 1, 8 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
В суді позивач зазначив, що підписи у відомостях про виплату заборгованості по зарплаті не його та кошти в сумі 903,04 грн. на заводі він не отримував. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи так і не заперечував позивач він не оскаржував постанову про закінчення виконавчого провадження, зі скаргами на дії державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві не звертався, державного виконавця про часткове виконання судового наказу не повідомляв.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Під час розгляду справи судом не встановлено неправомірності дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Микитин О.С. при примусовому виконанні судового наказу Оболонського районного суду м.Києва від 13.04.2011 року № 2-н-498/11. Не встановлено винних дій державного виконавця і у недоотриманні позивачем 900,00 грн. заборгованості по заробітній платі. Отже, позовні вимоги позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та не підлягають задоволенню в повному обсязі, в тому числі в частині стягнення компенсації в розмірі 19800,00 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 15, 60-61, 208, 209, 212-215, 223 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
В задоволені позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м.Києві, головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Микитин Оксани Степанівни про стягнення коштів - відмовити в повному обсязі.
Апеляційну скаргу може бути подано до Апеляційного суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м.Києва.
Суддя: