07.04.2015 Справа № 756/15211/14-ц
Унікальний№756/15211/14
Провадження№2/756/838/15
«31» березня 2015 року Оболонський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді - Белоконної І.В.
при секретарі - Клімковської Х.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
Позивач звернулась до суду з вищезазначеною позовною заявою, мотивуючи тим, що 07.12.2013 року була затоплена її квартира АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності.
Вказує, що 07.12.2013 року комісією ЖБК «Чобіток» було проведено обстеження квартири позивача та складено акт, в якому зазначено, що залиття відбулось з вини відповідачки - ОСОБА_2, мешканкою квартири АДРЕСА_2, причиною залиття зазначено: недотримання правил користування кранами холодної і гарячої води; у результаті залиття пошкоджено:стеля і стіни кухні (залишились оріоли розміром 50Х50 см, жовтого кольору.
Оскільки добровільно відповідачка відмовилась відшкодувати нанесені з її вини збитки, позивач змушена звернутись до суду та просить стягнути з останньої матеріальну шкоду в розмірі 9645,00 гривень, моральну шкоду у розмірі 7 000 гривень та судові витрати.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала та просила його задоволити в повному обсязі з підстав, викладених в ньому.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі мотивуючи тим, що він необгрунтований, а обставини, на які позивач посилається не відповідають дійсності, тому просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Вислухавши пояснення сторін по справі та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є влаником квартири АДРЕСА_1
В якості доказу щодо факту залиття вищевказаної квартири 07.12.2013 року, позивачем надано акт ЖБК «Чобіток» про залиття квартири АДРЕСА_1 від 07.12.2013 року, відповідно до якого виявлені пошкодження виникли в зв'язку з залиттям 07.12.2013 року з квартири №191, а саме причиною залиття зазначено: недотримання правил користування кранами холодної і гарячої води; у результаті залиття пошкоджено:стеля і стіни кухні (залишились оріоли розміром 50Х50 см, жовтого кольору).
Як встановлено в ході судового розгляду, вищезазначений акт про залиття квартири було складено без встановлення суми нанесених збитків, дану обставину зазначено у листі ЖБК «Чобіток» вих. №83/15 від 23.03.2015року (додаток оригінал акту від 7.12.2013 р) та про що позивач в судовому засіданні не заперечувала, пояснивши, що суму компенсації збитків в акті від 07.12.2013 року зазначив юрист, який складав позовну заяву.
Відповідно до ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в повному обсязі. У ч. 2 цієї статті зазначається, що збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Частиною 3 статті 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Як роз'яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Тобто, оскільки в ході розгляду даного спору встановлено, що сума збитків, які нанесені в результатті залиття квартири позивача зазначені лише у копії акту обстеження ЖБК «Чобіток» доданого до позовної заяви, однак в оригіналу документу не зазначено, суми нанесеного матеріального збитку, тобто не акт не може бути прийнятий судом в якості належного доказу у відповідності до вимог чинного законодавства.
В зв'язку з вищевикладеним, посилання позивача про ту обставину, що відповідач завдала матеріальну шкоду позивачу у результаті залиття квартири, суд не приймає до уваги, оскільки в силу ст. 59-60 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Крім того, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, про недоведеність позовних вимог
Що стосується позовної вимоги, щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, то вона також не підлягає задоволенню, оскільки вона є похідною від позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди.
Керуючись ст.ст. 22, 387, 1166 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 209, 212, 214-215,218 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І.В. Белоконна