Справа № 755/7267/15-а
"08" квітня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Нестеровському Б.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, адміністративну справу за позовом Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві до ОСОБА_1 про примусове видворення іноземного громадянина з України, -
Позивач, Дніпровський РВ ГУ ДМС України в м. Києві, звернулося до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом в якому просить суд примусово видворити громадянина держави Палестина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з території України, негайно.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13 серпня 2014 року під час проведення відпрацювання території Дніпровського району, по АДРЕСА_1 співробітниками ДДБЗПТЛ МВС України було виявлено громадянина держави Палестина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який прибув до України м. Київ 09 червня 2013 року, перетнувши державний кордон через КПП "Бориспіль" по візі НОМЕР_1 типу "С" та прибув по приватним справам. 13 серпня 2014 року відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 203 КУпАП, оскільки він безпідставно перебуває на території України та ухиляється від виїзду за межі України. 14 серпня 2014 року начальником Дніпровського РВ ГУДМС України в м. Києві затверджено рішення про примусове повернення ОСОБА_1 за межі України, та який зобов'язувався залишити територію України до 13 вересня 2014 року. Рішення ОСОБА_1 не виконане, оскільки останній не бажає виїжджати на батьківщину, коштів на оплату квитка до держави Палестина не має. 17 березня 2015 року відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 203 КУпАП, оскільки він безпідставно перебуває на території України та ухиляється від виїзду за межі України та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. на користь держави
В судовому засіданні представник позивача Зарицький В.П. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
13 серпня 2014 року під час проведення відпрацювання території Дніпровського району, по АДРЕСА_1 співробітниками ДДБЗПТЛ МВС України було виявлено громадянина держави Палестина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, без будь-яких документів, що засвідчують його особу.
Проведеною позивачем перевіркою встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином держави Палестина, прибув на територію України м. Київ 09 червня 2013 року, перетнувши державний кордон через КПП "Бориспіль" по візі НОМЕР_1 типу "С" та прибув по приватним справа.
Також з'ясовано, що відповідач законних підстав перебування на території України не має, приймаючої сторони та коштів для покриття витрат його перебування в Україні відсутні.
14 серпня 2014 року начальником Дніпровського РВ ГУДМС України в м. Києві винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, відносно ОСОБА_1, у зв'язку з порушенням останнім п. 4.15 ЗУ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", частини першої статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Штраф в сумі 510 гривень сплачено згідно квитанції №5945088.
17 березня 2015 року начальником Дніпровського РВ ГУДМС України в м. Києві винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, відносно ОСОБА_1, у зв'язку з порушенням останнім п. 4.15 ЗУ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", частини першої статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Штраф в сумі 510 гривень сплачено згідно квитанції №18791550.
Таким чином, перебуваючи в нелегальному становищі, відповідач порушив міграційне законодавство України, у зв'язку з чим 14 серпня 2014 року начальником Дніпровського РВ ГУДМС України в м. Києві затверджено рішення про примусове повернення з України громадянина держави Палестина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов'язано останнього покинути територію України у термін до 13 вересня 2014 року.
Відповідно до розписки від 14 серпня 2014 року громадянину держави Палестина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 рішення від 14 серпня 2014 року про примусове повернення з України доведено до відома, останній зобов'язувався не пізніше 13 вересня 2014 року залишити територію України.
Станом на 08 квітня 2015 року відповідач не виконав рішення про примусове повернення від 14 серпня 2014 року, яким останнього було зобов'язано виконати рішення у термін до 13 вересня 2014 року.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не звертався до органів міграційної служби з заявами про надання статусу біженця чи особи, яка потребує тимчасового захисту.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідач перебуваючи в нелегальному становищі, порушив міграційне законодавство України, у строк, встановлений в рішенні про його примусове повернення з території України не виїхав, був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.
Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 26 Закону іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Частинами 1, 2 ст. 16 цього ж Закону визначено, що реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в'їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону. Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України.
У відповідності до ст. 30 цього ж Закону Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 31 ЗУ "Про правовий статут іноземців та осіб без громадянства" іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.
З матеріалів справи вбачається, що обставини, які зазначені ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 31 ЗУ "Про правовий статут іноземців та осіб без громадянства", що унеможливлювали би примусове видворення громадянина держави Палестина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України не встановлено. Також не встановлено і обставин, відповідно до яких на відповідача поширювалась би дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, а також беручи до уваги, що відповідач не має дозволів на право перебування на території України, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішень про його примусове повернення, що є підставою для прийняття судом рішення про примусове видворення відповідача за межі України.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідачів не підлягають.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 6, 8, 9, 10, 1, 13, 14, 69-71, 158, 159, 160-163, 183-5, 256 КАС, Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", суд, -
Позов Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві до ОСОБА_1 про примусове видворення іноземного громадянина з України - задовольнити.
Примусово видворити з України громадянина держави Палестина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі її оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя: