ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13309/14
провадження № 2-а/753/47/15
"02" квітня 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Заболотній Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій неправомірним, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду в Дарницькому районі м. Києва, в якому просила визнати дыъ Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва щодо вілмови у нарахуванні державної та додаткової пенсії позивачу у розмірах, визначених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 згідно вимог ст. 50; 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком, розрахованої від встановленого ч. 1 ст. 28 Законку України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням ст. 67 чинного Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 29.03.2014 року по 02.08.2014 року з урахуванням проведених виплат.
Згідно ч. 4 ст. 54 Закону №796-ХІІ призначений розмір пенсії для інвалідів 2 групи повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ч. 1 ст. 50 Закону №796-ХІІ інвалідам 2 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
При цьому позивач зазначила, що вона зверталась до відповідача з заявою про перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог закону, виходячи з прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, проте отримала необґрунтовану відмову.
Оскільки основна та додаткова пенсії їй виплачуються у меншому розмірі, ніж передбачено законом, просила позов задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.96).
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є інвалідом 2 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку в Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва та отримує пенсію згідно вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка станом на 01.01.2014 року складає 2 419,95 грн.
Відповідно до ст. 49 Закону №796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону №796-ХІІ розмір пенсії для інвалідів 2 групи, призначеної у відповідності з цим Законом, повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а згідно ст. 50 цього Закону інвалідам 3 групи призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено постановою Кабінету міністрів України від 30 травня 1997 року №523, яка є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону №796-ХІІ.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при вирішенні даного спору суд виходить з того, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону №796-ХІІ підлягають застосуванню розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»для розрахунку розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсій за віком використовується як розрахункова величина для визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії, передбаченої Законом №796-ХІІ, оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Наділивши зазначеною соціальною гарантією осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб.
Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист осіб, які постраждали і є інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Згідно із статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а статтею 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
Законом України від 31 липня 2014 року №1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено, що норми і положення статей 50 га 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими встановлені державна пенсія для інвалідів II групи у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за втрату здоров'я у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Цей Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто, 3 серпня 2014р.
Виходячи з наведеного, в період з 1 січня 2014р. по 2 серпня 2014р. включно, Управління пенсійного фонду України з Дарницькому районі м. Києва повинно застосовувати для обчислення пенсії інвалідам ЧАЕС статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому що в цей період норми цих статей бюджетом не були обмежені, а обмеження в застосуванні цих статей були внесені при зміні Державного бюджету 2014 року і почали діяти тільки з 3 серпня 2014р.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Дарницькому районі м. Києва здійснити перерахунок основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 29.03.2014 року по 02.08.2014 року з урахуванням виплачених коштів.
Виходячи зі змісту позову, суддя вважає необхідним визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Дарницькому районі м. Києва щодо відмови в перерахунку та виплаті позивачу основної пенсії та додаткової пенсії в розмірі меншому ніж встановлено законом з 29.03.2014 року по 02.08.2014 року - неправомірними.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 7, 11, 71, 86, 159, 163, 167 КАС України, ст.ст. 49, 50 , ч.4 ст. 54 , 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»від 31 липня 2014р. , суд -
Позов задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва щодо відмови у нарахуванні державної та додаткової пенсій ОСОБА_2 у розмірах, визначених ст.ст.50; 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м, Києва провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 згідно вимог ст.50; 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, розрахованої від встановленого ч.1, ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням ст.67 чинного закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 29.03.2014 року по 2.08.2014 року з урахуванням проведених виплат.
Судові витрати по справі компенсувати за рахунок державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання її копії, з одночасним направленням апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
СУДДЯ: О.М. КОЛЕСНИК