ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4277/15-к
провадження № 1-кп/753/301/15
"09" квітня 2015 р.
Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12014100020011478 від 19.12.2014 року по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мовчанівка Ружинського району Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні має малолітню доньку 2013 року народження, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -
19 грудня 2014 року приблизно о 00 год. 30 хв. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи на території авто мийки «VIP блеск» за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 23-б в м. Києві, умисно, з корисливих спонукань з метою незаконного заволодіння транспортним засобом вступили у попередню змову. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, в цей же день приблизно о 00 год. 55 хв., діючи узгоджено, згідно розподілених ролей та користуючись відсутністю уваги з боку працівників авто мийки, підійшли до розташованого на території авто мийки «VIP блеск» автомобіля «Toyota Land Cruiser» д.н.з. НОМЕР_1 вартістю 1 400 000 гривень, що належить ОСОБА_4 . При цьому, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 , були усвідомлені, що потерпілий ОСОБА_4 , тимчасово залишив їм автомобіль для обслуговування разом з ключем запалення без надання дозволу на користування даним транспортним засобом.
Так, ОСОБА_6 , відкривши водійські двері сів до салону автомобіля «Toyota Land Cruiser» та завів його. ОСОБА_7 , діючи в групі з останнім сів до салону вказаного автомобіля на переднє пасажирське сидіння, і вони разом поїхали на вказаному автомобілі з території авто мийки, тим самим незаконно заволодівши ним.
Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 визнав себе винуватим у вчиненні злочину, щиро розкаявся та суду показав, що він працює на авто мийці по вул. Дніпровська Набережна, 23-б в м. Києві. 19 грудня 2014 року, перебуваючи на роботі він вживав разом з ОСОБА_7 та ще одним працівником, алкогольні напої. На авто мийці стояв автомобіль «Тойота Ленд Крузер». ОСОБА_6 взяв ключі від даного автомобіля, та хотів його переставити на вулицю. Але потім не зробив цього, так як разом з обвинуваченим ОСОБА_7 вони вирішили покататись. На вказаному автомобілі обвинувачені поїхали до кафе, де також вживали спиртні напої. По дорозі коли обвинувачені повертались на авто мийку їх почали зупиняти працівники ДАІ, від яких вони почали тікали, але автомобіль наїхав на бордюр і зупинився. Після ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були затримані. Також обвинувачений ОСОБА_6 суду вказав, що відшкодував шкоду потерпілому.
Обвинувачений ОСОБА_7 визнав свою винуватість у вчиненому злочині повністю, суду показав, що працює на авто мийці по вул. Дніпровська Набережна, 23-б. 19 грудня 2014 року він разом з ОСОБА_6 та ще одним працівником, перебували на роботі та вживали алкоголь. На авто мийці стояв автомобіль «Тойота Ленд Крузер». ОСОБА_6 взяв ключі від вказаного автомобіля, та хотів його переставити на вулицю. ОСОБА_7 також сів в автомобіль. Обвинувачені не переставили автомобіль, а поїхали на ньому покататись, а потім в кафе. Коли обвинувачені повертались на авто мийку, їх почали зупиняти працівники ДАІ, від яких вони почали тікали, але автомобіль наїхав на якусь перешкоду і зупинився. Після цього вони були затримані. ОСОБА_7 вказав, що шкода потерпілому була відшкодована.
Обвинувачені визнали всі обставини викладені в обвинувальному акті, факт попередньої змови між ними та просили суд суворо їх не карати.
Потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що в грудні 2014 року приблизно о 22 год. 00 хв. залишив на авто мийці свій автомобіль «Тойота Ленд Крузер». При цьому ключі залишив в автомобілі. Працівників автомийки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 потерпілий попередив, що забере автомобіль вранці. Вночі ОСОБА_4 зателефонували працівники ДАІ та повідомили, що його автомобіль був зупинений, та було затримано два невідомих чоловіків, які керували ним. Потерпілого попросили терміново приїхати. На місці події потерпілий побачив обвинувачених. Також ОСОБА_8 вказав, що на автомобілі були технічні пошкодження, але обвинувачені вже відшкодували шкоду, тому він не має до них ніяких претензій.
Показання обвинувачених та потерпілого логічні, послідовні та не викликають у суду підстав щодо їх щирості.
Дослідження інших доказів щодо тих обставин матеріалів кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які ніким не оспорюються, судом за згодою учасників судового провадження та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним. Судом з'ясовано, що обвинувачені та потерпілий правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції не має, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у незаконному заволодінні транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб і кваліфікує їх дії за ч. 2 ст. 289 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 згідно ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування завданої шкоди. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченим, відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченим, суд, керується вимогами ч. 2 ст. 65 КК України, відповідно до яких, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який кримінальний закон відносить до тяжкого злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого.
Так, ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується формально позитивно, неофіційно працює, на утриманні має малолітню доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 140).
Призначаючи покарання ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який кримінальний закон відносить до тяжкого злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_7 вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується формально позитивно.
З урахуванням наведеного, суд призначає ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , покарання в мінімальних межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі. Разом з цим, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, дані про осіб винних, які мають постійне місце реєстрації та проживання, думку потерпілого, який не має до них претензій, те що обвинувачені усвідомлюють протиправність своєї злочинної поведінки та їх позитивну пост кримінальну поведінку, яка полягає у добровільному відшкодуванні завданої шкоди, суд вважає за можливе звільнити їх від відбування покарання з випробуванням з призначенням іспитового строку, вважаючи таке покарання необхідним, достатнім і справедливим для їх виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Додаткове покарання у виді конфіскації майна обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , суд відповідно до вимог ст. 77 КК України не призначає.
Також, суд вважає за необхідне, керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України, стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 процесуальні витрати, які складаються з розміру витрат на залучення експерта.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнати винуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити їм покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки. Відповідно до п.п. 2-4 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Речові докази: 2 диски DVD-R - залишити при матеріалах кримінального провадження; автомобіль «Тойота Ленд Крузер» д.н. НОМЕР_1 , який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_4 - залишити у його власності.
Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 1519 гривень 59 копійок на користь держави.
Запобіжний захід ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити без змін у виді особистого зобов'язання.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 395 КПК України, до Апеляційного суду міста Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору та засудженим.