ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21642/14-ц
провадження № 2/753/1362/15
"07" квітня 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді - Лужецької О.Р.,
при секретарі - Цибулюку М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У жовтні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 19.02.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», назва якого змінена на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Позивач) та громадянкою України ОСОБА_3 (далі - Відповідач) було укладено кредитний договір № 2203733425, відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у сумі 19 425, 00 доларів США, строком до 19.02.2014 року з процентною ставкою за користування кредитом - 12,95 % річних. Банком виконано свої зобов'язання та надано кредитні кошти шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичачальника. 08.07.2009 року з метою зменшення фінансового навантаження на ОСОБА_3 сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору, якою погоджено щомісячне повернення кредитних коштів згідно графіку погашення заборгованості аж до остаточного погашення заборгованості не пізніше ніж до 19.06.2016 року за щомісячною відсотковою ставкою у 12,95 % річних. У зв'язку з тим, що Відповідач належним чином свої зобов'язання за Кредитним договором не виконує, утворилася заборгованість у розмірі 608 654 грн. 46 коп., яку Позивач просив стягнути з ОСОБА_3 при зверненні до суду з даним позовом.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві.
Відповідачка в судовому засіданні проти задоволення заперечувала, визнавши, що має заборгованість за Кредитним договором, але не може сплачувати кошти в рахунок погашення заборгованості, просила суд зменшити розмір пені.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 19.02.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», назва якого змінена на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом зі Статуту та громадянкою України ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір № 2203733425 (а.с.5-10).
Відповідно до Розділу 1 «Базові умови кредитування. Визначення термінів» кредитного договору № 2203733425 (далі - Договір) Банк надає Позичальнику Кредит, а Позичальник отримує його за програмою кредитування Авто у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у сумі 19 425, 00 доларів США, строком до 19.02.2014 року з процентною ставкою за користування кредитом - 12,95 % річних (а.с.5).
Відповідно до п.3.2. Договору ОСОБА_3 надано кредитні кошти шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичачальника.
Згідно з п. 3.3. Договору погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється Позичальником шляхом здійснення щомісячних фіксованих рівних платежів протягом всього строку дії Договору згідно графіку (Додаток № 1).
Встановлено, що 08.07.2009 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та ОСОБА_3 (позичальник) було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 2203733425 від 19.02.2008 року, якою з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України кредитор та позичальник досягли згоди про зміну умов погашення (реструктуризацію) кредиту, для чого, тимчасово, на період з 19.07.2009 р. по 19.12.2009 р. сторони домовились зменшити розмір щомісячного платежу до розміру, визначеного в графіку погашення кредиту та інших платежів за кредитним договором та погодили збільшеня строку кредиту на 28 місяців, щомісячне повернення кредитних коштів згідно графіку погашення заборгованості аж до остаточного погашення заборгованості не пізніше ніж до 19.06.2016 року (а.с.11).
У зв'язку з тим, що Відповідач, ОСОБА_3 не виконує належним чином зобов'язання, не здійснює щомісячне погашення кредиту та не сплачує відсотки у розмірах і у строки, передбачені договором сума боргу щомісячно збільшується внаслідок нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 10.10.2014 року складає 608 654 грн. 46 коп., у тому числі: заборгованість за кредитом - 116 378, 13 грн.; заборгованість по сплаті відсотків - 49 821, 66 грн.; пеня - 442 454, 67 грн.
Згідно п. 6.6. Кредитного договору кредитор має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадках, передбачених Договором.
Відповідно до п. 10.1 Кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.
22.09.2014 року Відповідачу була надіслана вимога № 1140000/15-4884 про дострокове виконання грошових зобов'язань, якою було зобов'язано у 30-денний термін достроково повернути всю суму заборгованості (а.с.13).
Проте в установлений строк заборгованість за кредитом повернута не була.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання не виконані з вини відповідача.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
За правилами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання не може перевищувати одного року. Виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.
Частиною третьою статті 551 ЦК України, зокрема передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.
Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.
Враховуючи заявлене ОСОБА_3 клопотання про зменшення розміру пені, суд вважає за можливе застосувати положення ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшити розмір пені до розміру тіла кредиту, що становить 116 378 грн. 13 коп.
Суд повно і всебічно дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та докази, на які посилаються сторни, як на підставу своїх вимог та заперечень приходить до висновку, що виконання зобов'язань порушено з вини відповідача, ОСОБА_3, тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки позов задовольняється, з відповідача на користь позивача повинна бути стягнена сума сплаченого судового збору в сумі 3 654, 00 грн.
На підставі вищевикладеного та, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 531, 1049,1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 7, 10, 57, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-
Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.н., (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредитним договором в розмірі 282 577 (двісті вісімдесят дві тисячі п'ятсот сімдесят сім) грн. 92 коп., з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 116 378 (сто шістнадцять тисяч триста сімдесят вісім) грн. 13 коп., заборгованість по сплаті відсотків 49 821 (сорок дев'ять тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 66 коп., пеня в розмірі 116 378 (сто шістнадцять тисяч триста сімдесят вісім) грн. 13 коп.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.н., (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) судовий збір в розмірі 3 654 ( три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Дарницький районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ О.Р.ЛУЖЕЦЬКА