Справа № 22-ц/793/792/15Головуючий по 1 інстанції
Категорія : на ухвалу Орел С. І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
09 квітня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоСіренка Ю. В.
суддівМагди Л. Ф. , Трюхана Г. М.
при секретаріРибасюк О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області - Сперкач Яни Олександрівни на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 січня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_7 на дії та бездіяльність державного виконавця з приводу ухвалення постанови про арешт майна боржника, заслухавши ОСОБА_7, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги -
У грудні 2014 року ОСОБА_7 звернувся до суду із скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця з приводу ухвалення постанови про арешт майна боржника.
Зазначав, що в провадженні ВДВС Васильківського МРУЮ перебуває виконавче провадження про стягнення з нього на користь ОСОБА_8 аліментів в розмірі 1/4 заробітку.
01.07.2014 року державним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника та заборону його відчуження.
Вважає дану постанову незаконною, оскільки йому не було надіслано копію постанови не пізніше наступного робочого дня (ч. 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»), в постанові також не зазначено суми боргу (ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» далі Закон № 606-XIV).
Крім того, вказував про те, що з 18.07.2013 року він буз звільнений з військової служби, та із серпня 2013 року сплачував аліменти самостійно, однак стягувач відмовлялася їх отримувати, у зв'язку з чим 16.04.2014 року він звернувся до ВДВС Васильківського МРУЮ з приводу роз'яснення подальшого виконання рішення суду, але від виконавчої служби будь-яких роз'яснень не було отримано.
Після отримання від ВДВС Васильківського МРУЮ копії листа стягувача про те, що вона не має можливості отримувати грошові перекази тому просила кошти перераховувати на банківський рахунок, ним у липні 2014 року було погашено заборгованість по аліментам, що підтверджено довідкою ВДВС Васильківського МРУЮ від 05.12.2014 року № 126/12.
З цих підстав просив визнати дії державного виконавця неправомірними та скасувати постанову державного виконавця від 01.07.2014 року про арешт майна боржника та заборону його відчуження.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 січня 2015 року скаргу ОСОБА_7 задоволено.
В апеляційній скарзі державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області - Сперкач Я.О., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, порушує питання про скасування даної ухвали та ухвалення нової ухвали про відмову в задоволенні скарги.
Перевіривши законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Стаття 17 Закону України "Про виконавче провадження" містить перелік документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою та на підставі яких здійснюється примусове виконання рішень. Зокрема, виконавчими документами є листи, що видаються судами, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Згідно із частиною першою статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.
Встановлено, що в провадженні ВДВС Васильківського МРУЮ знаходиться виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 аліментів в розмірі 1/4 заробітку.
16.12.2013 року ВДВС Васильківського МРУЮ встановлено, що стягувач неодноразово відмовлявся від переказу грошових коштів від боржника у зв'язку з чим, державним виконавцем було направлено вимогу про надання стягувачем реквізитів для перерахування коштів.
16.04.2014 року ОСОБА_7 подав заяву до ВДВС Васильківського МРУЮ про надання допомоги щодо сплати аліментів, так як стягувач не отримує аліменти, просив сприяти у вирішенні даного питання.
18.06.2014 ОСОБА_7 подав заяву ВДВС Васильківського МРУЮ про надання йому довідки про розмір заборгованості, станом на 31.05.2014 року заборгованість становила 4905,00 грн.
01.07.2014 року державним виконавцем ВДВС Васильківського МРУЮ винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.
29.07.2014 року ОСОБА_7 надав до ВДВС Васильківського МРУЮ квитанції про сплату аліментів на картковий рахунок стягувача 995,00 грн. та 3 034,75 грн.
Згідно довідки розрахунку від 05.12.2014 року, заборгованість у ОСОБА_7 відсутня.
09.12.2014 року ОСОБА_7 було відмовлено у скасуванні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження на підставі того, що виконавче провадження перебуває на виконанні.
Відповідно ч. 2 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника.
Відповідно ч.ч. 2, 3 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Задовольняючи скаргу ОСОБА_7, суд виходив з того, що постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 01.07.2014 року, арешт накладено на все майно лише в межах суми боргу, однак будь-якої суми боргу в постанові не вказано, також не зазначено період, за який виникла заборгованість зі сплати аліментів.
Доводи апелянта про те, що заборгованість по аліментам носить мінливий характер, не можуть бути взяті колегією суддів, як доказ правомірності дій державного виконавця, оскільки вказане не звільняє державного виконавця від обов'язку зазначати суму заборгованості та період її виникнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону № 606-XIV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Доводи ОСОБА_7 про неотримання ним оскаржуваної постанови ВДВС Васильківського МРУЮ не спростовані.
Висновки суду з цього приводу є обґрунтованими.
Крім того, суд вірно звернув увагу на ту обставину, що ОСОБА_7 неодноразово вживалися заходи щодо належного виконання рішення суду шляхом направлення заяв про роз'яснення порядку сплати коштів за умови, що стягувач відмовляється від їх отримання, однак відомостей про надання будь-яких роз'яснень ВДВС Васильківського МРУЮ не надані .
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо неправомірності дій державного виконавця та про скасування постанови про арешт майна боржника та заборону його відчуження .
Наведене свідчить, що оскаржувана ухвала суду є законною.
Доводи апеляційної скарги, правильності висновків суду не спростовують і не дають підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області - Сперкач Яни Олександрівни - відхилити, а ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 січня 2015 року у даній справі - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :