Справа № 22-ц/793/881/15Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 25, 34 Михальченко Ю. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Нерушак Л. В.
07 квітня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоНерушак Л. В.
суддівПальонного В. С. , Карпенко О. В.
при секретаріЖуравель Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Провіта» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ,-
26 травня 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що 04 вересня 2013 року близько 08 год. 45 хв. ОСОБА_7, керуючи автомобілем ВАЗ 21150, держаний номер НОМЕР_1 в м. Черкаси по вул. Благовісній перед перехрестям з вул. Р.Люксембург, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху та, не дотримавшись безпечної дистанції, скоїв зіткнення з керованим ним автомобілем Ssang Yong Korando с 200 DI, державний номер НОМЕР_2, що належить йому на праві власності, який зупинився попереду нього для пропуску пішоходів. Зіткнення припало в ліву частину заднього бамперу автомобіля Ssang Yong Korando с 200 DI, в результаті чого його автомобілю були завдані механічні пошкодження верхньої та нижньої панелі заднього бамперу, заднього підкрилку, датчика парковки, заднього лівого бризговика, було подерто покраску та інші.
Позивач ОСОБА_6 вказує, що винним в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнано відповідача ОСОБА_7, який є власником автомобіля ВАЗ 21150, держаний номер НОМЕР_1, що підтверджується даними постанови Придніпровського районного суду Черкаси від 13 вересня 2013 року, яка набрала законної сили. Відповідач ОСОБА_7 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпAП України і на нього накладено штраф в розмірі 340 грн.
Позивач зазначає у позові, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_7 його автомобілю було завдано пошкоджень, для відновлення попереднього стану якого, було здійснено ремонт, вартість якого згідно з рахунком - фактурою № 4678 від 05 вересня 2013 року ПП «АТ Автоінвестстрой - Черкаси» та наряду-замовлення № Х01-А07907 (акту виконаних робіт) від 23 вересня 2013 року складає 8245,36 грн. Дана сума коштів по завершенню ремонту за відновлення належного йому автомобіля була сплачена ним 23 вересня 2013 року, що підтверджується фіскальним чеком від 23 вересня 2013 року.
Позивач ОСОБА_6 вказує, що розв'язати дорожньо-транспортну пригоду добровільним шляхом на підставі взаємної згоди не вдалося. Він з відповідачем домовився про те, що ним буде оплачено вартість ремонту пошкодженого автомобіля по його завершенню, а відповідач ОСОБА_7 після цього відшкодує йому витрати. Належний йому автомобіль знаходився на ремонті на станції технічного обслуговування з 04 по 23 вересня 2013 року, після завершення якого, йому довелося витратити свої заощадження, які він зберігав в доларах США, та обмінявши які, він виплатив ПП «АТ Автоінвестстрой - Черкаси» 8245,36 грн.
ОСОБА_6 посилається, що національним банком України станом на 23 вересня 2013 року було встановлено офіційні курси валют на рівні - 799,3000 грн. за 100 дол. США, або 8,00 грн. за 1 дол. США: 8245:8 = 1030 дол. США.
В кінці вересня 2013 року після оплати рахунку за ремонт автомобіля позивач звернувся до відповідача ОСОБА_7 з проханням відшкодувати йому 8245 грн., які були ним затрачені, але отримав відмову. При цьому відповідач повідомив, що поверне кошти тільки після того, як отримає їх від страхової компанії.
Національним банком України станом на 23 травня 2014 року встановлено офіційні курси валют на рівні - 1171,5143 грн. за 100 дол. США, або 11,7 грн. за 1 дол. США: 11,7х1030 = 12051 грн. Таким чином, сума його заощаджень 1030 дол. США, витрачених на ремонт автомобіля з вини відповідача, на момент подання даного позову складає 12051 грн. Сума знецінення його заощаджень складає 3806 грн.
В позові позивач також зазначає, що із-за порушення відповідачем усного договору про відшкодування йому витрат на ремонт автомобіля, він зазнав збитків в сумі 3806 грн. і у відповідності зі ст.ст. 611, 623, 625 ЦК України відповідач зобов'язаний їх повернути.
Позивач ОСОБА_6 вказує, що внаслідок неправомірних , винних дій відповідача, в результаті ДТП було пошкоджено його автомобіль, в зв'язку із чим він переживав і хвилювався з цього приводу, оскільки автомобіль знаходився на станції технічного обслуговування з 04 по 23 вересня 2013 року і позивач не мав змоги користуватися ним, що негативно вплинуло на його життя та роботу. Було порушено нормальні життєві зв'язки через неможливість продовження активного громадського і сімейного життя. Він не знав, чи вдасться відновити автомобіль до стану, який був до його пошкодження. Із-за неправомірних дій відповідача він переживав стресову ситуацію, зазнав моральних страждань у зв'язку із заподіянням матеріальної шкоди під час дорожньо-транспортної пригоди і невиконанням відповідачем обов'язку по поверненню йому витрачених на ремонт автомобіля заощаджень. Із-за браку коштів він був позбавлений можливості виїхати взимку 2013-2014 року на відпочинок та оздоровлення в гірську місцевість - Карпати. Вважає, що винними діями відповідача йому було заподіяно матеріальну і моральну шкоду, що знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 04 вересня 2013 року. Тому у нього є право на відшкодування моральної шкоди, її розмір позивач оцінює, виходячи з наступних критеріїв: душевних страждань, яких він зазнав у зв'язку із пошкодженням автомобіля та протиправною поведінкою відповідача, яку він оцінює в сумі 3000 грн.
21 січня 2015 року ОСОБА_6 подав до суду заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути з ОСОБА_7 на його користь: - майнову шкоду в сумі 8245,36 грн.; - суму встановленого індексу інфляції із суми боргу в розмірі 2053 грн.; 3 % річних від простроченої суми за 15 місяців в розмірі 309 грн.; 3806 грн. понесених збитків; 3000 грн. моральної шкоди та судовий збір.
В судовому засіданні 24 лютого 2015 року представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача ОСОБА_7, суму встановленого індексу інфляції із суми боргу в розмірі 2053 грн.; 3 % річних від простроченої суми за 15 місяців в розмірі 309 грн.; збитки в сумі 3806 грн.; за завдану моральну шкоду у розмірі 3000 грн., а з ТДВ «СК «Провіта» майнову шкоду в сумі 8245,36 грн.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 вересня 2014 року залучено до участі в справі в якості співвідповідача Товариство з додатковою відповідальністю «СК «Провіта».
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 лютого 2015 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Провіта» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» на користь ОСОБА_6 майнову шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 8245 грн.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 за завдану моральну шкоду в сумі 2000 грн.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» на користь ОСОБА_6 сплачений судовий збір в сумі 121,80 грн.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 сплачений судовий збір в сумі 26,57 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_6 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати оскаржувану частину рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 лютого 2015 року щодо відмови в стягнення суми встановленого індексу інфляції, 3 % річних від простроченої суми за 15 місяців, понесених збитків 3806 грн. та ухвалити нове рішення в цій частині, яким стягнути з відповідачів на його користь: - суму встановленого індексу інфляції із суми боргу в розмірі 2053 грн.; - 3 % річних від простроченої суми за 15 місяців в розмірі 309 грн.; - понесені збитки в сумі 3806 грн. Іншу частину рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи позивачу у задоволенні його позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми встановленого індексу інфляції із суми боргу в розмірі 2053 грн.; 3 % річних від простроченої суми за 15 місяців в розмірі 309 грн. та понесених збитків в сумі 3806 грн., суд першої інстанції виходив із вимог закону та відсутності для цього правових підстав, пославшись на роз'яснення, надані Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01 березня 2013 року.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є вірними, такими що відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 вересня 2013 року визнано ОСОБА_7 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Згідно даних вказаної постанови 04 вересня 2013 року о 08:45 год. ОСОБА_7, керуючи автомобілем ВАЗ 21150, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Черкаси по вул. Благовісній перед перехрестям з вул. Р.Люксембург, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції скоїв зіткнення з автомобілем Ssang Yong Korando с 200 DI, д.н.з. НОМЕР_2 , завдавши майнової шкоди.
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/0991367 автомобіль, яким керував ОСОБА_7, був застрахований у ПрАТ «СК «Провіта».
Відповідно до розрахунку-фактури № 4678 від 05 вересня 2013 року за ремонт автомобіля Ssang Yong Korando с 200 DI, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_6 заплатив 8245,36 грн.
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач ОСОБА_6 просив стягнути із відповідача ТДВ «СК «Провіта» оплачену ним вартість проведених відновлювально-ремонтних робіт належного йому автомобіля Ssang Yong Korando с 200 DI, д.н.з. НОМЕР_2 в розмірі 8245,36 грн., яку судом першої інстанції і було стягнуто на користь позивача.
Одночасно позивач ОСОБА_6 просив стягнути з відповідача ОСОБА_7 встановлений індекс інфляції із суми боргу в розмірі 2053 грн.; 3 % річних від простроченої суми за 15 місяців в розмірі 309 грн. та понесені збитки в сумі 3806 грн., в задоволенні яких судом першої інстанції було відмовлено.
Колегія суддів погоджується із висновком районного суду про відмову у задоволенні даних позовних вимог ОСОБА_6, оскільки предметом розгляду у цій справі є вимога позивача про відшкодування матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В свою чергу приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто із положень даної норми Закону випливає, що цивільно-правова відповідальність застосовується тільки за порушення грошового зобов'язання між кредитором і боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання за договором.
Крім того, суд першої інстанції вірно послався на п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01 березня 2013 року, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Положення статті 625 ЦК не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов'язанням, яке виникає з договірних зобов'язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК).
Виходячи із викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином перевірив доводи позивача про порушення його прав відповідачем ОСОБА_7 та прийшов правильного висновку, відмовивши в задоволенні даних позовних вимог на законних правових підставах і з урахуванням роз'яснень, викладених у вищевказаній постанові Пленуму.
Доводи апелянта ОСОБА_6 про те, що між ним та відповідачем ОСОБА_7 було укладено усний договір по відшкодуванню понесених витрат за ремонт автомобіля не підлягають до задоволення, оскільки відповідно до вимог ст. 58 ЦПК України не є належним доказ, який не містить інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 2 ст. 10 ЦПК України сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Обов'язок доказування та подання доказів, встановлений ст. 60 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Посилання апелянта, що рішення суду першої інстанції є незаконним не підтверджено доказами та не наведено підстав, визначених у ст. 309 ЦПК України, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі.
Виходячи з викладеного, доводи апелянта носять суб'єктивний характер, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Провіта» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :