Провадження № 11-кп/793/201/15 Справа № 705/831/14-к Категорія: ч.1 ст.115, ч.3 ст.289, ч.2 ст.146 КК УкраїниГоловуючий по 1 інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
31 березня 2015 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого - суддіОСОБА_2
суддів секретаря ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
прокурораОСОБА_6
адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_11 на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 грудня 2014 року, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженець с.Чорний Ручей, Дем'янського району,
Новгородської області, РФ, українець, громадянин
України, з середньою спеціальною освітою,
проживаючого в
АДРЕСА_1 , раніше
не судимий, -
визнаний винним та засуджений:
- за ч.1 ст.115 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі;
- за ч.3 ст.289 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
- за ч.2 ст.146 КК України до 4 (чотирьох) років 4 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_9 до відбуття покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
уродженець с. Розсішки, Христинівського району,
Черкаської області, українець, громадянин України, з
середньою спеціальною освітою, працюючий
підсобним працівником ПП «Дріада-плюс»,
проживаючий в
АДРЕСА_2 , раніше
не судимий, -
визнаний винним та засуджений:
- за ч.2 ст.146 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
- за ч.2 ст.289 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_10 до відбуття покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відраховується з моменту їх затримання, тобто з 25 грудня 2013 року.
Зараховано в строк відбування покарання обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 час тримання під вартою з 21 жовтня 2011 року по 25 грудня 2013 року.
Цивільний позов ОСОБА_11 задоволений частково.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_9 на користь ОСОБА_11 матеріальну шкоду - витрати на поховання - в розмірі 22 967 гривень 82 копійок.
Стягнуто солідарно з обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь ОСОБА_11 матеріальну шкоду - вартість відновлювального ремонту автомобіля - в розмірі 84 гривень 44 копійок.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_11 про стягнення моральної шкоди - відмовлено.
Запобіжний захід щодо обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою.
Стягнуто з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 солідарно на користь держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 2 720 гривень 40 копійок.
Вирішена доля речових доказів.
Згідно вироку ОСОБА_9 визнано винним та засуджено за те, що він 21 жовтня 2011 року близько 02 години 00 хвилин. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на території домоволодіння АДРЕСА_3 , за попередньою змовою та спільно з неповнолітнім ОСОБА_10 , діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів та з метою забезпечення безперешкодного користування транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_12 , яким вони вирішили незаконно заволодіти, із застосуванням фізичного насильства, що виразилось у нанесенні ОСОБА_9 декількох ударів руками та ногами в область голови, тулуба та інших частин тіла, від яких ОСОБА_12 , отримав тілесні ушкодження, садна та забійних ран голови, двох забійних ран правої гомілки, множинних синців, саден, поверхневі забійні рани верхніх та нижніх кінцівок, які згідно висновку судово-медичної експертизи №387/472 від 29.12.2011 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також тілесні ушкодження у вигляді поперечного перелому тіла грудини в середній частині, синців грудної клітинки з двобічними переломами 2-3-4-5-6-7 ребер, які згідно цього ж висновку судово-медичної експертизи відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, проти волі ОСОБА_12 спільно з неповнолітнім ОСОБА_10 помістили останнього до багажника вказаного транспортного засобу та утримували близько 1 години, чим незаконно позбавив волі потерпілого.
ОСОБА_9 21 жовтня 2011 року близько 02 години 05 хвилин в с.Орадівка, Христинівського району, Черкаської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_3 , за попередньою змовою і спільно з неповнолітнім ОСОБА_10 , діючи умисно і цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, після застосування ним ОСОБА_9 фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров'я ОСОБА_12 , що виразилось у нанесенні декількох ударів руками та ногами в область голови, тулуба та інших частин тіла, від яких ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження, у вигляді синців, садна та забійних ран голови, двох забійних ран правої гомілки, множинних синців, саден, поверхневі забійні рани верхніх та нижніх кінцівок, які згідно висновку судово-медичної експертизи №387/472 від 29.12.2011 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також синців грудної клітки двобічними переломами 2-3-4-5-6-7 ребер, які згідно того ж висновку судово-медичної експертизи відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, спільно із неповнолітнім ОСОБА_10 незаконно заволодів транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до технічного паспорта серії НОМЕР_2 від 03.04.1985 року належить ОСОБА_12 , чим спричинив потерпілому, згідно висновку судово-авто-товарознавчої експертизи №16 від 18.11.2011 року, матеріальну шкоду на загальну суму 12847,8 гривень, що в 27,3 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Він же 21 жовтня 2011 року близько 03 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухаючись з неповнолітнім ОСОБА_10 по автомобільній дорозі „Стрій-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка" в районі с.Орадівка Христинівського району Черкаської області, у автомобілі ВАЗ 21063. д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_12 , яким до цього незаконно заволоділи із останнім у багажнику, якого вони спільно перед цим туди помістили незаконно позбавивши його волі та почувши стуки, що лунали з багажника, які подавав ОСОБА_12 , вказаним автомобілем звернули із даної автомобільної дороги, де його в подальшому зупинили на польовій дорозі між полем та болотистою місцевістю неподалік будинку №45 по вул. Набережній в межах вказаного села.
Після відкриття ОСОБА_10 кришки багажника автомобіля, де знаходився ОСОБА_12 , та після нанесення ОСОБА_10 останньому, одного удару в область голови та одного удару по тулубу зверху вниз, від яких останній впав на землю, ОСОБА_9 , вийшовши із автомобіля, став душити ОСОБА_12 руками за шию, коли він лежав на землі, в результаті чого у нього утворились тілесні ушкодження у вигляді перелому правого ріжка під'язикової кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №387/472 від 29.12.2011 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, потім наніс один удар ножем, який попередньо взяв в салоні автомобіля в область грудної клітки спереду, один поперечний поріз ножем на передній поверхні шиї в середній третині, один косий поріз ножем на правій боковій поверхні нижньої третини шиї справа, один поперечний поріз ножем на боковій поверхні верхньої третини шиї зліва, один поперечний поріз ножем яремної ямки, під вказаною раною ще п'ять дрібних неглибоких порізів, один удар ножем в область шийно потиличної ділянки зліва, одного прямолінійного порізу на передній поверхні правого плечового суглобу, спричинивши множинні колото-різані та різані рани шиї, голови, правого плечового суглоба, які призвели до масивної зовнішньої кровотечі, що призвело до знекровлення організму та подальшої смерті потерпілого ОСОБА_12 ..
Після чого ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_10 перевезли труп в багажнику автомобіля ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 , до лісосмуги с.Розсішки Христинівського району Черкаської області, де і залишили.
ОСОБА_10 21 жовтня 2011 року близько 02 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та території домоволодіння АДРЕСА_3 , за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_9 , діючи умисно і цілеспрямовано з корисливих мотивів та з метою забезпечення безперешкодного користування транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_12 , яким вони вирішили незаконно заволодіти, проти волі ОСОБА_12 , помістили останнього до багажника вказаного транспортного засобу та утримували близько 1 години, чим незаконно позбавили волі потерпілого.
Крім того він, ОСОБА_10 , 21 жовтня 2011 року близько 02 години 05 хвилин в с.Орадівка, Христинівського району, Черкаської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_3 , за попередньою змовою і спільно з ОСОБА_9 , діючи умисно і цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, після застосування ОСОБА_9 фізичного насильства, небезпечного для життя і здоров'я ОСОБА_12 , що виразилось у нанесенні декількох ударів руками та ногами в область голови, тулуба та інших частин тіла, від яких ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження, у вигляді синців, садна та забійних ран голови, двох забійних ран правої гомілки, множинних синців, саден, поверхневі забійні рани верхніх та нижніх кінцівок, які згідно висновку судово-медичної експертизи №387/472 від 29.12.2011 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також синців грудної клітки з двобічними переломами 2-3-4-5-6-7 ребер, які згідно того ж висновку судово-медичної експертизи відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до технічного паспорта серії НОМЕР_2 від 03.04.1985 року, належить ОСОБА_12 , чим спричинили потерпілому згідно висновку судово-авто-товарознавчої експертизи №16 від 18.11.2011 року матеріальну шкоду на загальну суму 12847,8 гривень, що в 27,3 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Після чого ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_10 перевезли труп ОСОБА_12 в багажнику автомобіля ВАЗ -2106, д.н.з. НОМЕР_1 , до лісосмуги с.Розсішки, Христинівського району, Черкаської області, де і залишили.
Не погоджуючись з даним вироком, потерпілою ОСОБА_11 подана апеляційна скарга, в якій вона просить вирок суду першої інстанції скасувати, а кримінальне провадження направити на досудове розслідування через порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених внаслідок м'якості, а тому необхідно посилити покарання відносно обох засуджених. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції в достатній мірі не врахував того, що смерть ОСОБА_12 є наслідком дій обох засуджених, які цілеспрямовано, послідовно, узгоджено їх вчиняли, а тому юридична кваліфікація скоєного обох обвинувачених, на думку потерпілої, повинна бути за ст. 115 ч.2 п.12 КК України та ст. 115 ч.2 п.4 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині вчинене за попередньою змовою групою осіб та вчинене з особливою жорстокістю. Також зазначає, що вона відповідно до Закону є носієм права на відшкодування моральної шкоди завданої смертю потерпілого внаслідок вчинення злочину.
В запереченні прокурора, що здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні висловлюється позиція щодо необхідності залишення апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_11 без задоволення в зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки після всебічного, повного та об'єктивного дослідження у судовому засіданні доказів у кримінальному провадженні, прийнявши до уваги покази засуджених сторона обвинувачення дійшла до висновку про необхідність зміни обвинувачення ОСОБА_9 з ч.2 ст.146, ч.3 ст. 289, п.п. 9, 12 ч.2 ст.115 КК України на ч.1 ст.115, ч.2 ст.146, ч.3 ст. 289 КК України та ОСОБА_10 з ч.2 ст. 146, ч.3 ст.289, п.п. 9, 12 ч.2 ст.115 КК України на ч.2 ст.146, ч.2 ст. 289 КК України.
Окрім того, обвинувальний акт із зміненим обвинуваченням був вручений потерпілій ОСОБА_11 , однак надане їй право підтримувати державне обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі вона не використала, при розгляді обвинувального акту у судовому засіданні була відсутня і участь у судових дебатах не приймала, а тому її апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Адвокатом ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 подано заперечення на апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_11 в якому він просить вирок місцевого суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу вищезазначеної потерпілої без задоволення, оскільки з приводу її думки, щодо невірної правової кваліфікації дій обвинувачених, їй було надане право підтримувати державне обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі, яке вона не використала.
В своєму запереченні законний представник обвинуваченого ОСОБА_10 - ОСОБА_13 просить вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 грудня 2014 року щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишити без зміни, а апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_11 залишити без задоволення. На підтримку свого заперечення вказує на те, що потерпіла у своїй апеляційній скарзі ставить дві вимоги, які суперечать між собою. Також зазначає те, що суд першої інстанції, оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, дійшов обґрунтованих висновків як з приводу правової кваліфікації ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , так і щодо призначення їм справедливого та достатнього покарання.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_11 , вважаючи вирок місцевого суду законним та обґрунтованим, обвинуваченого ОСОБА_9 та його адвоката ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_10 та його адвоката ОСОБА_7 , які всі також вважають вирок місцевого суду законним та обґрунтованим і заперечували проти задоволення апеляції потерпілої, вивчивши матеріали кримінального провадження та обміркувавши над доводами апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга потерпілої ОСОБА_11 підлягає до часткового задоволення, а вирок місцевого суду до скасування з призначенням нового судового розгляду в тому ж суді в іншому складі зі стадії підготовчого судового засідання із наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, досліджених та оцінених судом відповідно до ст. 94 цього Закону.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ст.94 КПК України суд оцінює докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності.
Перевірені матеріали кримінального провадження свідчать, про те, що судом не дотримані вимоги кримінального-процесуального закону.
Аналізуючи вирок, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_9 , який судом першої інстанції засуджений за вчинення умисного вбивства, взагалі не обвинувачувався у вчиненні такого злочину (ч.1 ст. 115 КК України) (змінений обвинувальний акт від 09.10.2014 року т.5 а.с.126-135).
У формулюванні обвинувачення, викладеному в мотивувальній частині вироку, яке суд визнав доведеним, взагалі не йдеться про вчинення ОСОБА_9 умисного вбивства, наявність у нього умислу на його вчинення та мотив заподіяння смерті.
Відсутні такі дані і в зміненому та остаточному обвинувальному акті (т.5 а.с. 126-135), в якому у формулюванні обвинувачення також взагалі не йдеться про вчинення ОСОБА_9 умисного вбивства, наявність у нього умислу на його вчинення та мотив заподіяння смерті.
Як вбачається з матеріалів справи, в обвинувальних актах (том.5, а.кр.пр.126-130, 131-135), які містяться в матеріалах даного кримінального провадження, вбачається, що в цих процесуальних документах містяться суттєві недоліки, які пов'язані з тим, що в ньому фактично не викладено формулювання конкретного обвинувачення щодо конкретної участі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні безпосередніх дій за підозрою у вчиненні умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, а саме потерпілому ОСОБА_12 , оскільки у викладі фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими у всіх обвинувальних актах по даному провадженню, в тому числі і зміненому та остаточному, в категоричній формі зазначається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вчинили злочинні дії, діючи умисно та цілеспрямовано, за попередньою змовою, з метою протиправного позбавлення життя іншої особи та припинення опору зі сторони потерпілого.
Вищезазначене свідчить про невідповідність формулювання обвинувачення, викладу фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими.
За положеннями п.5 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті повинно бути викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Отже в обвинувальному акті повинно бути як виклад фактичних обставин події так і формулювання обвинувачення, тобто описова і його резолютивна частини, які повинні бути, узгодженими між собою.
Формулювання обвинувачення в обвинувальному акті є обов'язковим, оскільки відповідно до ч.1 ст.337 судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а не щодо підозрюваної особи.
У підготовчому судовому засіданні суд приділив недостатньо уваги перевірці відомостей цього обвинувального акту на його відповідність вимогам закону, зокрема, п.5 ч.2 ст. 291 КПК України.
У зв'язку з тим, що ці порушення процесуального закону є істотними, вирок місцевого суду підлягає до скасування з направленням матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до місцевого суду на новий розгляд зі стадії підготовчого засідання, відповідно до ст. 314 КПК України.
Згідно з вимогами ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу,які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За таких обставин вирок місцевого суду щодо ОСОБА_9 за ч.1 ст.115, ч.2 ст.146, ч.3 ст. 289 КК України та ОСОБА_10 за ч.2 ст.146, ч.2 ст.289 КК України підлягає скасуванню з призначенням справи на новий судовий розгляд, оскільки суд першої інстанції розглянув справу та виніс рішення стосовно особи, якій фактично не було пред'явлено обвинувачення у вчиненні умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, а саме потерпілому ОСОБА_12 , а обвинувачення пред'явлене ОСОБА_10 суперечить викладу фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими відносно нього.
Згідно п.6 ч.1 ст.407 КПК України суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду за апеляційною скаргою на вирок суду першої інстанції має право скасувати вирок суду і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Встановлені по справі процесуальні порушення, колегія суддів вважає істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджали суду повно та всебічно розглянути справу та постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок (ч.1 ст.412 КПК України).
Вищенаведене в сукупності відповідно до вимог КПК України є безумовною підставою для скасування вироку в зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону з направленням справи на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання.
Під час нового розгляду кримінального провадження суду необхідно звернути увагу на допущені недоліки судового слідства, усунути зазначені порушення закону, повно і всебічно дослідити обставини справи і постановити обґрунтоване та законне судове рішення. При цьому мають бути перевірені судом всі викладені в апеляційній скарзі доводи.
Міру запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишити попередню - тримання під вартою, продовживши її на строк 30 днів, тобто до 29 квітня 2015 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 405, 407, 412, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_11 - задовольнити частково.
Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 грудня 2014 року відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - скасувати в зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 та ОСОБА_10 призначити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі зі стадії підготовчого судового засідання (ст. 314 КПК України).
Міру запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишити попередню - тримання під вартою, продовживши її на строк 30 днів, тобто до 29 квітня 2015 року.
Ухвала суду остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :