ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
02 квітня 2015 р. Справа № 909/131/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Войцеховська Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Прокурора міста Яремче, вул. Руднєва, 13, м. Яремче, 78500, в інтересах держави в особі Ворохтянської селищної Ради, вул. Галицького, 41 А, смт. Ворохта, Яремчанської міської ради, 78595;
до відповідача: Карпатського національного природного парку, вул. Стуса, 6, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78500;
про стягнення 156903 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, завданої навколишньому природному середовищу;
за участю представників сторін:
Від прокуратури: Зелінський П. Л. - прокурор Івано-Франківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, службове посвідчення (№ 015227 від 13.02.13);
Від позивача: представники не з'явилися;
Від відповідача: Івасюк Г. М. - представник, довіреність (№ 89 від 23.02.15);
Від відповідача: Калинчук І. Б. - представник, довіреність (№ 88 від 23.02.15).
ВСТАНОВИВ: Прокурор міста Яремче в інтересах держави в особі Ворохтянської селищної Ради звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Карпатського національного природного парку про стягнення 156903 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, завданої навколишньому природному середовищу.
Представник прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві, поясненнях по справі №85-3-15 від 01.04.15 (вх.№5336/15 від 02.04.15).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечили частково з підстав наведених у відзиві на позовну заяву вих. № 144 від 16.03.15 (вх. №4188/15 від 17.03.15).
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що визнає сам факт порушення дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно - заповідного фонду, який зазначено на акті перевірки. Прокуратурою міста Яремче суму заподіяної шкоди розраховано згідно постанови Кабінету Міністрів України № 541 від 24.07.13, проте дані нормативи застосовуються конкретно до порушника який вчинив даний вид правопорушення. Отже, майнові стягнення нараховані всупереч нормативній законодавчій базі.
Також, відповідач зазначає, що зроблено матеріально - грошову оцінку деревини вказаної в акті перевірки від 11.07.14. Відповідно до проведених розрахунків по кварталу 11 виділ 1, матеріально - грошова оцінка №тис3 таксова вартість деревини складає 510 грн. Відповідно до проведених розрахунків по кварталу 14 виділ 3, матеріально - грошова оцінка № тис4 таксова вартість деревини складає 2294 грн. Відповідач вважає, що загальна сума збитків, що спричинено державі визначається таксовою вартістю деревини, яка становить 2804 грн., тому з цих підстав просить визнати суму фактичної шкоди заподіяної державі в розмірі 2804 грн.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника прокуратури та представників відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Прокурор міста Яремче в інтересах держави в особі Ворохтянської селищної Ради звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Карпатського національного природного парку про стягнення 156903 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 р. N 3-рп/99 під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" треба розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади і який фактично є позивачем у справі та стороною в процесі.
Наявність права на звернення до суду з позовами про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону довкілля, у органів місцевого самоврядування встановлена пунктом "б" статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Згідно з цією нормою фонди охорони навколишнього природного середовища у складі місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди утворюються за рахунок частини таких грошових стягнень.
Повноваження виконавчих органів місцевих рад встановлені статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Частиною першою цієї статті визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження та делеговані повноваження, серед яких, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів тощо.
Так, згідно з підпунктом 1 пункту "а" частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, а підпунктом 1 пункту "б" частини першої цієї статті передбачено, що вони здійснюють контроль за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.
Окрім цього, повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища також встановлені в статтях 15, 19 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції яких, поряд з іншими функціями, віднесено здійснення контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства, координацію діяльності відповідних, спеціально уповноважених, державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища на їх території. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до законодавства України.
Таким чином, звернення прокурора в інтересах держави в особі Ворохтянської селищної Ради до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю, не суперечить положенням господарського процесуального кодексу України та інших чинних нормативних актів.
Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду від 11.07.14, Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області під час перевірки по обході №4, який закріплений за інспектором з охорони природи Тисячним В.І., виявлено незаконну рубку 27 дерев, ліквідною кубомасою 53,3 м3. Сума шкоди становить 156903 грн. В даному акті вказано, що обхід №4 закріплений за інспектором з охорони природи Тисячним В.І.
Вказана сума обрахована згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.13 №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд".
Згідно п.1.3. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008, вказаний нормативно-правовий акт поширюється, зокрема, на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції, суб'єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб). Пунктом 1.4. даного порядку передбачено, що акт перевірки - це документ, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства та його дотримання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями; зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки (п.4.19. даного Порядку).
Представниками відповідача згаданий акт підписаний без зауважень, в установленому порядку акт не оскаржувався, а тому є належним доказом, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства.
Розрахунок розміру шкоди, обраховано згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.13 №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд".
Як встановлено Ухвалою Яремчанського міського суду від 19.12.2014, Тисячний Василь Ігорович обвинувачувався в тому, що працюючи інспектором з охорони природно-заповідного фонду Ворохтянського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського національного природного парку, неналежно виконував свої службові обов'язки по охороні лісів на території закріпленого за ним обходу №4, прийнятого під охорону згідно акту прийому-передачі №120 від 17.09.13, в який входять квартали №8,9,11,14,15 Ворохтянського ПНДВ загальною площею 658 га. Будучи службовою особою, тобто особою, яка постійно виконує функції представника влади, обіймає посаду, пов'язану з виконанням адміністративно-господарських обов'язків, Тисячний В.І., неналежно виконуючи свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, грубо порушуючи вимоги посадової інструкції та вимоги ст.ст. 19,64,86,89 Лісового кодексу України, на території переданих йому під охорону ділянки 1 кварталу 11 та ділянки 3 кварталу 14 у період часу з 17.09.2013 по 09.07.2014 створив передумови та допустив вчинення незаконних рубок 27 дерев (сироростучі і сухостійні) ялини європейської ліквідною кубомасою 53,3 м3, які своєчасно неї виявив та не зафіксував, хоча мав реальну можливість і зобов'язаний був це зробити, а також не вживав заходів щодо виявлення лісопорушників, встановлення місця знаходження незаконно зрубаної деревини та відшкодування заподіяних збитків, внаслідок чого державним інтересам згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.13 №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд" спричинено шкоду в розмірі 156 903 гривні, що більше як у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та спричинило тяжкі наслідки.
Ухвалою Яремчанського міського суду від 19.12.2014 Тисячного Василя Ігоровича звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України на підставі ст.47 КК України у зв'язку із передачею на поруки трудовому колективу Карпатського національного природного парку за умови.
Кримінальне провадження, внесене 22.10.14 до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12014090110000176 про обвинувачення Тисячного Василя Ігоровича за ч.2 ст. 367 КК України закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Відповідно до вимог статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відповідає за шкоду, заподіяну працівником при виконанні ним своїх службових обов'язків.
При вирішенні спору слід виходити з того, що відповідно до ст. 16, та ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 19 та ч.ч. 1, 5 ст. 86, ст. 90 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Згідно з п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов'язані, зокрема забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.
Як передбачено п. 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Відповідно до ст. 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Системний аналіз змісту положень п. 1 ч. 2 ст.19, п.5 ст. 64, ч.ч. 1, 5 ст. 86, п.5 ч.2 ст. 105 та ст. 107 Лісового кодексу України свідчить про те, що відповідач, як постійний лісокористувач, має нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій відповідачу території.
Як передбачено ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Таким чином, відповідач, як постійний лісокористувач, допустив незаконну рубку лісу, що є підставою для стягнення з нього збитків, завданих навколишньому природному середовищу.
Доводи відповідача щодо визначення розміру шкоди виходячи з таксової вартості деревини, спростовуються судом з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно ст. 65 "Про природно-заповідний фонд України" розміри шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об'єктів, що проводиться відповідно до цього Закону, та спеціальних такс, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.13 №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд" затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок, зокрема, незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня припинення росту.
Таким чином, позивачем правомірно визначено розмір позовних вимог виходячи з розрахунку розміру шкоди, обрахованої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.13 №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд".
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.
При стягненні шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, слід врахувати приписи ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та вимоги п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України, які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
У відповідності до ч. 3 статті 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 172, 1166, 1172 Цивільного кодексу України, ст. 16, 17, 19, 64, 86, 90, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. 69 Бюджетного кодексу України, ст. ст. 47, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 65 "Про природно-заповідний фонд України", ст. 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов прокурора міста Яремче в інтересах держави в особі Ворохтянської селищної Ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області до Карпатського національного природного парку про стягнення 156903 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, завданої навколишньому природному середовищу задовольнити.
Стягнути з Карпатського національного природного парку, вул. Стуса, 6, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78500 (ідентифікаційний код 05509323) на користь Ворохтянської селищної Ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, вул.Галицького, 41, смт. Ворохта, Яремчанської міської ради, 78595 (ідентифікаційний код 04354522) 156903 (сто п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот три) грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (розрахунковий рахунок Ворохтянської селищної Ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області "грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" №33115331700018,ЄДРПОУ 38006907, МФО 836014, ГУДК в Івано-Франківській області), шляхом перерахування одержувачам: 78451 грн. 50 коп. на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Ворохтянської селищної Ради; 31380 грн. 60 коп. до спеціального фонду Івано-Франківського обласного бюджету; 47070 грн. 90 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Карпатського національного природного парку, вул. Стуса, 6, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78500 (ідентифікаційний код 05509323) в дохід державного бюджету (одержувач: УДКСУ у м.Івано-Франківську; код класифікації доходів бюджету: 22030001; МФО одержувача: 836014; р/р31219206783002; код ЄДРПОУ одержувача: 37952250; назва рахунку - Державний м. Івано-Франківськ 22030001, назва коду класифікації доходів: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); найменування суду: господарський суд Івано-Франківської області) 3138 (три тисячі сто тридцять вісім) грн. 06 коп. судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 03.04.15
Суддя Неверовська Л. М.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Озарко Л. Р. 03.04.15