1[1]
06 квітня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 17 лютого 2015 року,
Вказаною постановою суду прокурору Оболонського району м. Києва повернуто для проведення додаткового розслідування кримінальну справу відносно
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст. 89 КК України,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України.
Органами досудового слідства, ОСОБА_5 обвинувачується в умисних діях, які виразились в організації місця для виготовлення психотропної речовини з корисливих мотивів; у незаконному виготовленні, придбанні та зберіганні обладнання, призначеного для виготовлення психотропної речовини особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 317 КК України; у незаконному виготовленні, придбанні та зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу та психотропної речовини особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 317 КК України, вчиненими повторно, у великих розмірах.
Так, ОСОБА_5 протягом жовтня 2011 року використовуючи квартиру АДРЕСА_2 , за місцем проживання та реєстрації, за допомогою придбаного ним лабораторного хімічного посуду загального призначення, спеціального лабораторного хімічного обладнання загального призначення, організував місце для незаконного виготовлення психотропної речовини амфетамін з корисливих мотивів.
Крім цього, ОСОБА_5 будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 317 КК України, протягом жовтня 2011 року знаходячись на ринку «Куренівський» в м. Києві придбав лабораторний хімічний посуд загального призначення та спеціальне лабораторне хімічне обладнання загального призначення, за допомогою якого у вищевказані квартирі, за місцем проживання та реєстрації, довів його до стану придатного для використання, тим самим незаконно виготовив обладнання, для виготовлення психотропної речовини амфетамін і тим самим незаконно придбав його та продовжив незаконно зберігати в цій же квартирі, з метою подальшого виготовлення зазначеної психотропної речовини.
26 лютого 2012 року ОСОБА_5 протягом дня, використовуючи виготовлене ним хімічне обладнання, для виготовлення психотропної речовини амфетамін, незаконно виготовив, тим самим придбав з метою збуту порошкоподібну речовину масою не менше 29, 079 г, що містить психотропну речовину амфетамін загальною масою не менше 3, 698 г, що є великим розміром, яку продовжив незаконно зберігати з метою збуту у зазначеній квартирі.
27 лютого 2012 року, приблизно о 23 год. 30 хв. ОСОБА_5 знаходячись у вищезазначеній квартирі, за попередньою домовленістю збув ОСОБА_6 частину незаконно виготовленої ним порошкоподібної речовини масою 0, 916 г, що містить психотропну речовину амфетамін масою 0, 183 г, яку ОСОБА_6 продовжив незаконно зберігати при собі без мети збуту.
28 лютого 2012 року приблизно о 00 год. 25 хв. ОСОБА_6 було затримано на вул. Вишгородській, 69 в м. Києві працівниками міліції та доставлено до приміщення ТВМ № 3 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві по вул. Баумана, 4 де під час огляду, у період часу з 01 год. 15 хв. по 01 год. 25 хв., у нього було виявлено вищевказані речовини, які він незаконно придбав в ОСОБА_5 та зберігав при собі без мети збуту.
Цього ж дня приблизно о 21 год. 45 хв. на вул. Рокосовського, 3 в м. Києві працівниками міліції було затримано ОСОБА_5 , де у нього під час огляду у період часу з 22 год. 05 хв. до 22 год. 20 хв. виявлено та вилучено згорток з порошкоподібною речовиною масою 0, 892 г, що містить психотропну речовину амфетамін масою 0, 178 г, яку останній незаконно виготовив та зберігав з метою повторного збуту.
Крім того, ОСОБА_5 у невстановленому слідством місці, у невстановлений слідством час, у невстановленої слідством особи, незаконно придбав речовину рослинного походження зеленого кольору в подрібненому стані загальною масою не менше 8, 169 г, яку незаконно продовжив зберігати з метою подальшого збуту у вищевказаній квартирі, за місцем його проживання та реєстрації.
Так, 28 лютого 2012 оку у період часу з 22 год. 20 хв. по 23 год. 30 хв. працівниками міліції було проведено огляд вищевказаної квартири ОСОБА_5 , під час якого виявлено та вилучено лабораторний хімічний посуд загального призначення та спеціальне лабораторне хімічне обладнання загального призначення, а також порошкоподібні речовини та рідини, що містять психотропну речовину амфетамін загальною масою 1, 527 г, що є великим розміром, окремо від цього вилучено порошкоподібну речовину масою 8, 088 г, що містить психотропну речовину амфетамін масою 1, 618 г, окремо від цього вилучено порошкоподібну речовину масою 19, 187 г, що містить психотропну речовину амфетамін масою 0, 192 г, окремо від цього також вилучено речовину рослинного походження загальною масою 8, 985 г, що містить особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс загальною масою 8, 168 г, які Островський незаконно зберігав з метою повторного збуту.
Всього ОСОБА_5 повторно незаконно виготовив, придбав та зберігав з метою збуту та збув порошкоподібної речовини масою не менше 29, 079 г, що містить психотропну речовину амфетамін загальною масою не менше 3, 698 г, що є великим розміром, а речовини рослинного походження зеленого кольору в подрібленому стані загальною масою не менше 8, 985 г, що містить особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс масою не менше 8, 169 г.
Своє рішення про направлення справи на додаткове розслідування, суд першої інстанції мотивував неповнотою та неправильністю проведеного по справі досудового слідства, які не можуть бути усунутими в судовому засіданні. Зокрема, суд зазначив, що досудовим слідством при кваліфікації дій підсудного за ч. 2 ст. 317 КК України належним чином не досліджено наявність корисливого мотиву в останнього, не досліджено об'єктивну та суб'єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 2 ст. 313 КК України, та не надано об'єктивну оцінку цим обставинам, не сформульовано обвинувачення щодо збуту наркотичних засобів ОСОБА_6 , не вирішено питання щодо спеціальної належності до засобів виготовлення психотропних речовин та можливості виготовлення наркотичних засобів за допомогою такого обладнання та умовах, що були в помешканні ОСОБА_5 , не допитано сусідів останнього чи інших можливих свідків на підтвердження або спростування факту організації місця для виготовлення психотропної речовини, а також не проведено регламентованої контрольної закупівлі наркотичного засобу, яка має покладатися в основу обвинувачення по збуту наркотичних засобів і загалом є обов'язковою при проведенні досудового розслідування такої категорії справ. Крім цього суд першої інстанції зазначив про необхідність під час проведення додаткового розслідування проведення обшуку, виїмки, розшуку інших свідків, очевидців, відшукання документів, речових доказів та проведення експертиз.
Не погодившись з прийнятим рішенням, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову суду, а кримінальну справу направити в суд першої інстанції на новий судовий розгляд. Зокрема, апеляція мотивована тим, що досудове слідство проведено повно, правильно, під час нього не допущено порушень закону, які не можуть бути усунутими в суді. При цьому органами досудового слідства належно визначено дійсні обставини вчинених ОСОБА_5 злочинів, належно перевірено доводи останнього щодо його непричетності до інкримінованих діянь та на підставі аналізу і оцінки зібраних доказів, в тому числі показань свідків, прийнято обґрунтоване рішення щодо юридичної кваліфікації дій обвинуваченого. Крім того, суд першої інстанції зазначивши, про необхідність проведення додаткової експертизи, і допиту сусідів обвинуваченого та інших можливих свідків, під час судового розгляду таких доручень не надавав.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів уважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Апеляція на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 17 лютого 2015 року, якою кримінальна справа відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України, повернута прокурору Оболонського району м. Києва для проведення додаткового розслідування, розглядається судом апеляційної інстанції після набрання чинності 20 листопада 2012 року Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року (надалі - КПК України).
Відповідно до п.п. 11, 15 розділу ХІ “Перехідні положення” КПК України, кримінальні справи, які до набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій та Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Апеляційні скарги у кримінальних справах, які були розглянуті до набрання чинності цим Кодексом, розглядаються у порядку, що діяв до набрання ним чинності, тобто в порядку визначеному КПК України 1960 року (надалі - КПК України 1960 року), з наступними змінами.
Відповідно до вимог ст. 281 КПК України 1960 року, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні, а в разі виникнення питання про повернення справи на додаткове розслідування, суд, вирішує це питання мотивованою ухвалою.
Загальновизнано і міститься в роз'ясненнях п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року „ Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування”, визначено, що досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст. ст. 22, 64 КПК України 1960 року не були дослідженні або були поверхнево чи однобічно дослідженні обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних рішень були неправильно застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.
Стаття 22 КПК України 1960 року зобов'язує прокурора, слідчого і особу, яка провадить дізнання вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 64 КПК України 1960 року, при провадженні досудового слідства, дізнання, розгляду кримінальної справи в суді, підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиву злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання, характер і розмір шкоди, завданої злочином.
З матеріалів справи убачається, що суд першої інстанції приймаючи рішення про повернення кримінальної справи прокурору для організації додаткового розслідування дотримався вищенаведених вимог закону.
Відповідно до постанови суду, органами досудового слідства при кваліфікації дій підсудного за ч. 2 ст. 317 КК України належним чином не досліджено наявність корисливого мотиву в останнього, не досліджено об'єктивну та суб'єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 2 ст. 313 КК України, та не надано об'єктивну оцінку цим обставинам, не сформульовано обвинувачення щодо збуту наркотичних засобів ОСОБА_6 ( місцезнаходження якого не відомо - а.с. 97-100), не вирішено питання щодо спеціальної належності до засобів виготовлення психотропних речовин та можливості виготовлення наркотичних засобів за допомогою такого обладнання та умовах, що були в помешканні ОСОБА_5 , не допитано сусідів останнього чи інших можливих свідків на підтвердження або спростування факту організації місця для виготовлення психотропної речовини, а також не проведено регламентованої контрольної закупівлі наркотичного засобу, яка має покладатися в основу обвинувачення по збуту наркотичних засобів і загалом є обов'язковою при проведенні досудового розслідування такої категорії справ.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, а тому вважає рішення суду про повернення кримінальної справи прокурору для проведення додаткового розслідування з мотивів неправильності та неповноти досудового слідства, законним, обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 16-1 КПК України 1960 року, розгляд справ у судах відбувається на засадах змагальності. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав, і на суд покладена лише функція розгляду справи, а тому висновок суду про допущену неповноту проведеного досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, на думку колегії суддів, є правильним і обґрунтованим.
Викладені у постанові обставини мають бути встановлені слідчим при додатковому розслідуванні, враховуючи при цьому те, що завданням судових доручень в порядку ст. 315-1 КПК України 1960 року є перевірка і уточнення фактичних даних, одержаних під час судового слідства, а не усунення неповноти досудового слідства.
Доводи апеляції прокурора не спростовують висновки суду першої інстанції про неправильність і неповноту допущену при провадженні досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що кримінальна справа обґрунтовано повернута для проведення додаткового розслідування, під час якого потрібно ретельно перевірити, проаналізувати зібрані по справі докази, провести необхідні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, направленні на виконання вказівок суду по усуненню неповноти досудового слідства, і в залежності від встановленого, прийняти рішення відповідно до вимог закону.
Враховуючи наведене та керуючись п.п. 11, 15 розділу ХІ “Перехідні положення” КПК України та ст. ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, колегія суддів, -
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 17 лютого 2015 року, якою кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України, повернуто прокурору Оболонського району м. Києва для проведення додаткового розслідування, залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - без задоволення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11/796/127/2015 Категорія: ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_7 Доповідач: ОСОБА_1