07 квітня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,
суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.
при секретарі: Прохоровій В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Святошинського районного управління Головного управління в місті Києві Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в м. Києві про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю,
у лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, в якому просив стягнути за рахунок державного бюджету на свою користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 600 000 грн. та зобов'язати відповідача повернути йому скановані паспортні дані, які містять його особистий підпис.
В обґрунтування позову зазначав, що він 04.07.2014 року зазнав тортур у Святошинському районному суді м. Києва, про що було заявлено до прокуратури м. Києва 07.07.2014 pоку. За допомогою охоронця суду «Грифон», голова Святошинського районного суду м. Києва Ясельський А.М. наступив каблуком на мізинець його лівої руки, після чого була викликана міліція, зняті показання, під якими він відмовився поставити свій підпис, оскільки працівник райвідділу, який відбирав показання не представився. В подальшому була викликана швидка допомога, яка госпіталізувала його у лікарню. Також зазначає, що внаслідок вказаної вище ситуації був пошкоджений його верхній одяг, він отримав порізи, потьоки на руках та підборіддю, забій мізинця лівої руки та пошкодження сухожиль. Жодної відповіді від Святошинського РУГУ до теперішнього часу він не отримав. Крім того, зазначає, що працівники Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві сканували його паспортні дані та змусили поставити на них свій підпис, що на його думку є незаконним збором інформації.
Справа № 759/2644/15 Апеляційне провадження № 22-ц-796/5386/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Шум Л.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.03.2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не врахував положення «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», Конституції України, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду».
Апелянт у судове засідання не з'явився, у апеляційній скарзі зазначив про те, що просить розглянути справу без його участі.
Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомили, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у підтвердження своїх позовних вимог надав довідку № 8661 травмпункту Святошинського району м. Києва від 04.07.2004 року, у якій зазначено, що ОСОБА_1 04.07.2014 року об 11 год. 55 хв. звернувся до травмпункту, де було встановлено, що він 04.07.2014 року о 9 год. 30 хв. отримав побутову травму та йому було встановлено діагноз: множинні синці, гематоми тіла, часткове пошкодження сухожилку п'ятого пальця лівої кисті.
Також додано копію заяви від 07.07.2014 року, з якої вбачається що ОСОБА_1 звернувся до прокуратура м. Києва з такою заявою, де зазначив, що 04.07.2014 року голова Святошинського суду м. Києва наступив каблуком на мізинець його лівої руки та вказав: «Цією заявою заявляю, що Судова влада України посягає на приватну власність, порушує міжнародне право, щодо захисту державою своїх громадян, у тому числі прав людини, посягає на їх права та свободи державною установою - судом України».
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що вищезазначені документи не підтверджують обставин, викладених у позовній заяві, а будь - яких інших доказів позивач не надав.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим у справі обставинам та нормам матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Про будь - які обставини незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт позивач у позовній заяві не зазначав та відповідних доказів не надав, а відтак доводи апеляційної скарги, що судом не застосовано вищезазначені норми колегія суддів вважає безпідставними.
Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, вірно встановив обставини справи на основі об'єктивної оцінки доказів, наданих сторонами та правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий
Судді