02 квітня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Гаращенка Д.Р.
суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.
при секретарі - Кутц А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за довіреностями - ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 січня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Справа №753/13752/14-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/4639/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Шклянка М.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Гаращенко Д.Р.
28 липня 2014 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, у якому з урахуванням уточнень просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 014/2499/74/62625 від 18 жовтня 2007 року у сумі 1 066 904, 73 грн. та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 18 жовтня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 (позичальник) був укладений кредитний договір № 014/2499/74/62625, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії з лімітом 917 634,00 грн. строком до 18.10.2027 р. під 12,5 % річних. Того ж дня в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 (поручитель) був укладений договір поруки, за яким поручитель зобов'язалася солідарно відповідати з ОСОБА_1 за виконання ним зобов'язань за кредитним договором. У зв'язку з невиконанням зобов'язань по кредитному договору утворилась заборгованість, яка станом на 11.07.2014 року складає 1 066 904,73 грн.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 січня 2015 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 038 979, 23 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат, в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
18 лютого 2015 року представник ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за довіреностями - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на вказане рішення, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просив його змінити та відмовити в частині стягненні пені за прострочення погашення кредиту і відсотків. В обґрунтування заявлених вимог апелянт вказав, що річна ставка пені становить 182, 5 %, розмір облікової ставки НБУ станом на 11 липня 2014 року становив 19, 5 % річних, у той час як відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати суму, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки НБУ. Крім того, апелянт зазначив, що відповідачі виховують неповнолітню доньку, ОСОБА_2 тимчасово не працює, що є підставою для зменшення розміру аліментів згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за довіреностями - ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.
Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за довіреністю - Орищук О.В. апеляційну скаргу просила відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Вислухавши доповідь судді Гаращенка Д.Р., пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 18 жовтня 2007 року між ВАТ «РайффайзенБанк Аваль» та ОСОБА_1 (позичальник) був укладений кредитний договір № 014/2499/74/62625, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії з лімітом 917 634,00 грн. на термін по 18.10.2027 р. під 12,5% річних (п. 1.1., 1.4. Кредитного договору).
Відповідно до п. 1.2. кредитного договору погашення кредиту здійснюється згідно графіку погашення кредиту та інших платежів (додаток 2 до договору) в розмірі 1/240 від суми ліміту кредиту, погашення відсотків за користування кредитом здійснюється щомісячно.
Згідно з п. 5.1. кредитного договору позичальник зобов'язався виконувати умови, передбачені кредитним договором. Здійснювати безготівковими платежами або готівкою в касу кредитора: щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п. 1.3. кредитного договору та остаточне погашення кредиту до 18.10.2027 року на рахунок; щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, відсотки за фактичне використання кредитних коштів кредитора та при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів на рахунок.
Відповідно до п. 6.5. кредитного договору кредитор має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадку невиконання позичальником умов цього договору.
Згідно п.10.1. кредитного договору за порушення строків повернення суми кредиту та процентів за користування кредитом, передбачених положеннями кредитного договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Того ж дня в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 (поручитель) був укладений договір поруки, за умовами якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням боржника, які виникають з умов кредитного договору, а саме повернути кредит, сплатити процент за його користування, комісійну винагороду, неустойку, в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі. Згідно п. 2.1. договору поруки, у випадку невиконання боржником всіх або окремих взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком на рівні з боржником за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, у відповідності до ст. 554 ЦК України.
23 жовтня 2009 року з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 (позичальник) була укладено додаткова угода № 1 до кредитного договору про зміну умов погашення (реструктуризацію) кредиту, на підставі якої з 23 жовтня 2009 року фактична заборгованість за сумою кредиту збільшилася на суму заборгованості за процентами. Тимчасово на період з 15 листопада 2009 р. до 15 жовтня 2010 року сторони домовилися зменшити розмір щомісячного платежу за кредитним договором до розміру, визначеного в графіку погашення кредиту (кредитні канікули).
23 жовтня 2009 року ОСОБА_2 була надана згода на зміну умов кредитного договору відповідно до вищевикладеної додаткової угоди та підтверджено, що її зобов'язання як поручителя відповідно до договору поруки №23372/2499/322904 від 18 жовтня 2007 року зберігаються та забезпечують виконання зобов'язань позичальника по кредитному договору № 014/2499/74/62625 від 18.10.2007 року із врахуванням внесених змін.
Позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, а тому 06 травня 2014 року відповідачам було надіслано вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором за вих. № 114-17-0-00/468 та № 114-17-0-00/467, якими було зобов'язано повернути всю суму заборгованості.
Загальна сума заборгованості за кредитним договором № 014/2499/74/62625 від 18.10.2007 р. станом на 11.07.2014 року складає 1 066 904,73 грн., з яких: заборгованості за кредитом - 920 837,67 грн., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 12 876,10 грн. за період з 17.10.2013 р. по 11.07.2014 р.; заборгованості за відсотками - 65 666,65 грн., в тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 57 467,41 грн. за період з 03.09.2013 р. по 11.07.2014 р.; пені за прострочення кредиту та відсотків - 80 400,41 грн. за період з 29.07.2011 р. по 11.07.2014 року.
Задовольняючи позов в частині стягнення тіла кредиту і відсотків суд першої інстанції керувався ст.ст. 525-526, 617, 1054 ЦК України та виходив з того, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, а тому вказані суми підлягають стягненню з нього та поручителя солідарно достроково.
Доводів щодо незаконності і необґрунтованості рішення суду першої інстанції в цій частині апеляційна скарга не містить.
Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення пені суд першої інстанції керувався п. 1 ч. 2 ст. 258, ст. 549 ЦК України та правильно виходив з того, що вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в межах одного року до дня звернення до суду з позовом у зв'язку з заявою відповідачів про застосування строку позовної давності.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта на Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», оскільки положення вказаного закону не підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін.
Також, на думку колегії суддів, відсутні підстави для зменшення розміру пені згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України з огляду на таке.
Частиною третьою статті 551 ЦК України, зокрема передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.
У постанові Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року, прийнятій за результатами перегляду ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2013 року у справі про стягнення боргу за договором позики вказано, що частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.
Як вбачається з матеріалів справи, прострочена заборгованість за кредитом становить 12 876,10 грн. за період з 17.10.2013 р. по 11.07.2014 року, прострочена заборгованість за відсотками -57 467,41 грн. за період з 03.09.2013 р. по 11.07.2014 р., тобто розмір стягнутої пені не перевищує розміру завданих кредитору збитків.
Отже, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 січня 2015 року є таким, що ухвалене з додержанням вимог закону, а тому підстав для його зміни немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції не впливають.
Керуючись ст.ст. 218, 303-305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за довіреностями - ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 січня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді