02 квітня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Гаращенка Д.Р.
суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.
при секретарях - Шалапуда Н.П., Кутц А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово», третя особа: ОСОБА_3, про стягнення коштів, -
Справа № 759/1193/14-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/2548/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Наборозняк М.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Гаращенко Д.Р.
27 січня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ПрАТ «СК «Здорово», у якому з урахуванням уточнень просив стягнути з ПрАТ «СК «Здорово» на свою користь страхове відшкодування у розмірі 50 000 грн., стягнути з ОСОБА_2 на свою користь вартість відновлюваного ремонту у розмірі 138 780, 5 грн., матеріальну шкоду у розмірі 15 124, 24 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., стягнути з ОСОБА_2 та ПрАТ «СК Здорово» на свою користь солідарно витрати за проведення авто товарознавчої експертизи у розмірі у розмірі 2 000 грн.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 24.11.2012 року у м. Києві по вул. Кільцева дорога- вул.Трублаїні з вини ОСОБА_2 трапилась ДТП, в результаті якої пошкоджено його автомобіль BMW, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК «Здорово» за договором обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів. Він неодноразово звертався до страхової компанії за виплатою страхового відшкодування, однак будь-якої відповіді не отримав. Згідно з висновком оцінювача від 08.07.2011 року розмір матеріального збитку у зв'язку із пошкодженням автомобіля становить 132 864 грн. 82 коп.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 06 серпня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 15 124, 24 грн., витрати на оцінку пошкоджень автомобіля у розмірі 400 грн., судовий збір у розмірі 155, 24 грн., стягнуто з ПрАТ «СК «Здорово» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 50 000 грн., витрати на оцінку пошкоджень автомобіля у розмірі 1600 грн., судовий збір у розмірі 516 грн.; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
30 грудня 2014 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане рішення, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин у справі, просив його скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на його користь вартість відновлюваного ремонту у сумі 138 780, 5 грн. і моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. В обґрунтування заявлених вимог апелянт вказав, що вартість відновлюваного ремонту автомобіля становить 138 780, 5 грн. Також апелянт зазначив, що керував автомобілем на підставі посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а тому має право вимагати стягнення моральної шкоди.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Шаповал О.В. апеляційну скаргу підтримала і просила її задовольнити.
Інші особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про день, час та місце апеляційного розгляду, тому розгляд справи за апеляційною скаргою на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України проведено за їх відсутності.
Вислухавши доповідь судді Гаращенка Д.Р., пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 24 листопада 2012 року о 17:30 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Мазда», д.н.з. НОМЕР_2, на перехресті вулиць Кільцева дорога і Трублаїні в м. Києві не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «БМВ», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, чим спричинив пошкодження автомобілів та порушив п. 12.3 ПДР України.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 20 листопада 2013 року визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку від 30 серпня 2013 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля становить 138 780, 50 грн., вартість матеріально збитку - 65 124, 24 грн.
На час вчинення ОСОБА_2 дорожньо-транспортної пригоди був чинним поліс № АВ/5161785 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким ПрАТ «СК «Здорово» була застрахована відповідальність ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну третім особам забезпеченим транспортним засобом «MAZDA 3», державний номерний знак НОМЕР_2 (ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну 50 000 грн., франшиза - 0 грн.).
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції керувався ст.ст. 526, 979, 1166 ЦК України, ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та виходив з того, що позивач має право вимоги лише щодо відшкодування реально спричиненого збитку, тобто вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу.
Колегія суддів не в повній мврі погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, яка повинна бути виплачена особою, відповідальність якої застрахована.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку від 30 серпня 2013 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля з урахування коефіцієнта фізичного зносу становить 65 124, 24 грн., в межах ліміту відповідальності страховика судом першої інстанції вірно стягнуто з ПрАТ «СК «Здорово» на користь ОСОБА_1 50 000 грн.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України згідно з ч. 2 якої розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
На підставі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до абз. 3 п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).
Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку від 30 серпня 2013 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля становить 138 780, 50 грн. Судом першої інстанції встановлено і не заперечувалось представником позивача при апеляційному розгляду справи, що ремонт автомобіля «БМВ», д.н.з. НОМЕР_1, не проведено, а тому суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з ОСОБА_2 реальні збитки за вирахуванням страхового відшкодування у розмірі 15 124, 24 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є власником пошкодженого автомобіля, не надав доказів про те, що він тривалий час був позбавлений можливості користуватись автомобілем, не навів інших обгрунтувань щодо стягнення моральної шкоди (психологічні переживання від можливого отриманого стресу під час зіткнення автомобілів при ДТП, виникнення незручностей, порушення звичайного режиму (занять) життєдіяльності, тощо).
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з знищенням або пошкодженням її майна (п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України).
Враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування моральної шкоди у зв'язку з порушенням своїх прав (ч. 3 ст. 386 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем на підставі посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а тому має право вимагати стягнення моральної шкоди. З урахування положень п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України та вимог розумності і справедливості колегія суддів вважає за можливе визначити відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 грн.
Отже, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06 серпня 2014 року слід скасувати в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення 2 000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243, 6 грн.
Керуючись ст.ст. 218, 303-305, п. 2 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 309, 313-314, 316-317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06 серпня 2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. та в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 155, 24 грн. - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту:
Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4) моральну шкоду у розмірі 2 000 грн. та судовий збір у розмірі 243, 6 грн.
В задоволенні решти позовних вимог в цій частині - відмовити.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді