07 квітня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/4101/14
Херсонський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Гомельчука С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до державного підприємства "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури" про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій та страхових коштів,
встановив:
Виконавча дирекція Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - позивач, Фонд) звернулася до суду з позовом до державного підприємства "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій та страхових коштів.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що при проведенні перевірки державного підприємства "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури" щодо правильності нарахування, перерахування страхових внесків та законності проведення витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням з тимчасової втрати працездатності за період з 01 січня 2012 року по 01 квітня 2014 року позивачем було виявлене порушення, яке зафіксовано в акті перевірки № 190 від 10 липня 2014 року щодо використання путівки для санаторно-курортного лікування застрахованою особою при її поділі із членом сім'ї, який не має довідки медичного закладу для одержання путівки (форма 070/о), чим завдано Фонду матеріальної шкоди на суму 1886 грн. 40 коп. На підставі вказаного акту позивачем винесено рішення від 15 липня 2014 року № 346 про повернення коштів та застосування фінансових санкцій на загальну суму 2829 грн. 60 коп. Крім того, рішенням №374 від 12 серпня 2014 року за несвоєчасне повернення страхових коштів до ДП "Херсонський завод суднового обладнання та судової арматури" застосовано штраф та нараховано пеню в розмірі 307 грн. 92 коп. На момент пред'явлення позову до суду заборгованість на суму 3137 грн. 52 коп. добровільно не сплачена відповідачем, а тому підлягає стягненню.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Разом з тим, за юридичною адресою державного підприємства "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури" відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслано ухвалу суду із оповіщенням про дату, час та місце судового розгляду справи. Поштове відправлення повернулось до суду за закінченням терміну зберігання.
Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи (ч.8 ст. 35 КАС України).
Згідно з ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до картки страхувальника - юридичної особи або суб'єкта без права юридичної особи від 11 червня 2008 року державне підприємство "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури" зареєстроване у виконавчій дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як страхувальник.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, зокрема, щодо надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-ІІІ чинний на момент виникнення правовідносин)
Так, згідно з ч.1, ч.2 ст. 47 Закону № 2240-ІІІ для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань.
Відповідно до п. 4.1 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 р. № 12, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 квітня 2009 р. за № 339/16355 рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма N 070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974).
Наказом Міністерства охорони здоров'я та Фонду соціального страхування України від 11 травня 2000 року № 102/13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 травня 2000 року за № 296/4517 передбачено забезпечення керівниками органів та закладів охорони здоров'я (незалежно від їх підпорядкування та відомчої належності) проведення медичного відбору хворих на санаторно-курортне лікування, засвідчуючи при цьому необхідність у зазначеному лікуванні хворих медичною довідкою лікувально-контрольної комісії (форма № 070/о). При цьому відділенням Фонду, профспілковим комітетам, керівникам підприємств видачу путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам здійснювати виключно при наявності медичної довідки форми № 070/о.
Отже, обов'язковою умовою для виділення та видачі путівки на санаторно-курортне лікування є наявність у особи медичної довідки форми № 070/о.
Пунктом 4.2. Порядку визначено, що відповідно до рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємство, установа, організація, а також фізична особа, у якої працює за трудовим договором (контрактом) найманий працівник (далі - підприємство), за основним місцем роботи застрахованої особи видає путівку до санаторію в період відпустки, а до санаторію-профілакторію - в період відпустки або без відриву від виробництва за умови часткового фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду.
Згідно з п. 1.4.1.Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатностівід 23 червня 2008 р. № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України14 липня 2008 р. за № 636/15327 (далі - Положення) на підприємстві, де нарахування і виплата заробітної плати, а також виплата матеріального забезпечення по соціальному страхуванню, надання соціальних послуг здійснюються у його структурних підрозділах, комісії із соціального страхування створюються у цих підрозділах підприємства.
На підприємствах, в установах, організаціях, де нарахування і виплата заробітної плати, а також виплата матеріального забезпечення по соціальному страхуванню та надання соціальних послуг здійснюються централізовано, створюється центральна комісія із соціального страхування підприємства, установи, організації.
Відповідно до п.п.3.1.3. п.3.1. Положення комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства приймає рішення про виділення путівок до санаторіїв та (або) санаторіїв-профілакторіїв застрахованим особам і членам їх сімей (а також особам, які навчаються у вищих навчальних закладах) на підставі особистої заяви, медичних довідок, підтверджуючих необхідність лікування (оздоровлення), розмір часткової оплати за путівки на санаторно-курортне лікування, виділення путівок до дитячих оздоровчих закладів, надання соціальних послуг із позашкільного обслуговування з дітьми застрахованих осіб і передає їх роботодавцю для видачі путівок та здійснення розрахунків тощо.
Таким чином, відповідальність за порушення порядку виділення та видачі путівки застрахованим особам і членам їх сімей покладено на підприємство (страхувальника), на якому створено комісію із соціального страхування.
Судом встановлено, що 10 липня 2014 року на підставі направлення від 03 липня 2014 року № 190 та наказу директора Фонду від 03 липня 2014 року № 177-од проведена планова перевірка відповідача з питань правильності нарахування, перерахування страхових внесків та законності проведення витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням з тимчасової втрати працездатності за період з 01 січня 2012 року по 01 квітня 2014 року.
У ході перевірки встановлено порушення ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" та п. 4.1 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 р. № 12 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 квітня 2009 р. за № 339/16355 в частині видачі та поділу з дозволу комісії із соціального страхування ДП "Судмаш" путівки для самостійного лікування ОСОБА_1 у санаторії "Світанок" м.Моршин на двох застрахованих осіб - подружжя ОСОБА_1 за відсутності у ОСОБА_2 медичної довідки форми № 070/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27 грудня 1999 року № 302 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках".
Як слідує з наявної у справі копії листа державного підприємства "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури" від 13 грудня 2013 року № 07/01-756 відповідач звертався до головного лікаря санаторію "Світанок" з проханням щодо поділу путівки №407400 від 12 грудня 2013 року на двох застрахованих осіб - чоловіка ОСОБА_2 та дружину ОСОБА_1 на строк по 12 днів з доплатою за свій рахунок та перенесення терміну перебування в санаторії з 12 грудня 2013 року на 13 грудня 2013 року.
За результатами перевірки позивачем складено акт від 10 липня 2014 року, підписаний директором та заступником голови комісії із соціального страхування особисто у день перевірки.
На підставі даного акту від 10 липня 2014 року директором Фонду винесено рішення від 15 липня 2014 року № 346 про повернення відповідачем коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Сума неправомірних витрат відповідача за вказаним рішенням становить 1886 грн. 40 коп. (вартість путівки 5502 грн. - 1100,40 грн. (20% сплати ОСОБА_1 вартості путівки) : 21 день (термін, на який видано путівку) * 9 днів перебування ОСОБА_2 на санаторно-курорному лікуванні без довідки форми № 070/о та доплати), внаслідок чого до нього застосовано штраф в розмірі 50% від цієї суми - 943 грн. 20 коп. Загальна сума коштів, яка підлягає сплаті складає 2829 грн. 60 коп.
За неповернення вищевказаної суми коштів позивачем винесено рішення від 12 серпня 2014 року № 374 "Про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності", відповідно до якого штраф у розмірі 10 % складає 282 грн. 96 коп., пеня 24 грн. 96 коп. (2829, 60 + 282,96 * 0,1%* 8 днів = 24,96).
Частиною 1 ст. 30 Закону № 2240-ІІІ встановлено, що страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
Згідно з пунктами 2, 3 ст. 30 Закону № 2240-ІІІ за порушення порядку використання страхових коштів, несвоєчасне або не в повному обсязі повернення страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону, несвоєчасне подання або неподання звітності про використання коштів Фонду, інших відомостей, передбачених цим Законом, страхувальник, інший отримувач страхових коштів несе відповідальність відповідно до закону.
Своєчасно не сплачені та не відшкодовані страхові кошти відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону і фінансові санкції, передбачені частиною першою цієї статті, стягуються із страхувальника, іншого отримувача коштів Фонду у дохід Фонду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 22 Закону № 2240-ІІІ страхувальники, інші отримувачі коштів Фонду зобов'язані у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції, визначені у статті 30 цього Закону.
Пунктом 6 ч.1 ст. 27 Закону № 2240-ІІІ передбачено, що страхувальник має право: на судовий захист своїх прав.
Рішення від 15 липня 2014 року № 346 та від 12 серпня 2014 року № 374 отримано відповідачем 24 липня 2014 року та 18 серпня 2014 року відповідно. Відповідач скористався правом на оскарження рішень виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у судовому порядку.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року позов державного підприємства "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури" до виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання нечинними та скасування вищевказаних рішень залишено без розгляду за повторною неявкою представника підприємства. Рішення суду першої інстаніції набрало законної сили.
У визначений законом строк заборгованість по сплаті фінансових санкцій та страхових коштів не погашена відповідачем та нараховує 3137 грн. 52 коп.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Пунктом 6.1. ст. 6 Порядку встановлено, що Правління Фонду та його відділень, Виконавча дирекція Фонду, виконавчі дирекції відділень Фонду, районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду, комісії (уповноважені) із соціального страхування здійснюють контроль за розподілом, обліком, зберіганням, видачею, використанням путівок, здійсненням часткової оплати за путівки та звітністю по путівках.
Згідно з п. 6.2. ст. 6 Порядку сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено порядок використання страхових коштів, що призвело до неправомірних витрат коштів Фонду, а тому прийняття позивачем рішень від 5 липня 2014 року № 346 та від 12 серпня 2014 року № 374 відповідає вимогам закону.
Оскільки вказані рішення Фонду не скасовані, заборгованість по сплаті фінансових санкцій та страхових коштів в сумі 3137 грн. 52 коп. добровільно відповідачем не погашена, а тому позовні вимоги виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо стягнення зі страхувальника - державного підприємства "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури" даного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судовий збір згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 4 ст. 94, ч.6 ст.128, ст.ст. 158-163, 167 КАС України суд,-
постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури", код ЄДРПОУ 24944438, на користь виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість станом на 01 жовтня 2014 року по сплаті фінансових санкцій та страхових коштів в сумі 3137 (три тисячі сто тридцять сім) грн. 52 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Гомельчук С.В.
кат. 10.2.2