Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 34390710
Харків
07 квітня 2015 р. № 820/1731/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Панченко О.В.,
розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом
Прокурора Фрунзенського району міста Харкова Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ-ІНВЕСТ"
про
стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки,-
Прокурор Фрунзенського району міста Харкова в інтересах держави в особі Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій - Інвест", ідентифікаційний код юридичної особи з ЄДРПОУ 32869534, 61082 м. Харків, проспект Московський, буд. 144, на користь держави заборгованість перед бюджетом України з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у сумі 63546,64 грн. за рахунок коштів у банках, що обслуговують та готівки, що йому належить, на р/р 34120999700009 УДКСУ у Орджонікідзевському районі м. Харкова банк ГУДКСУ у Харківській області, код отримувача 37999701, МФО 851011 з розрахункових рахунків, довідка про які додається.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Інвест" як платник податків перебуває на обліку в Індустріальній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та має податковий борг перед бюджетом у сумі 63546,64 грн. Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Вказане слугувало підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.
Копія ухвали про відкриття скороченого провадження отримана відповідачем 01.08.2014 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.14), у десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження заперечень та доказів в обґрунтування заперечень, необхідних документів або заяву про визнання позову відповідач до суду не надав.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Інвест", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правовий статус суб'єкта господарювання-юридичної особи 03.03.2004 року за № 14801200000011000 (а.с.4).
На обліку як платник податків/зборів відповідач знаходиться в Індустріальній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області за №1646 КН.3. (а.с.4).
Дослідивши наявні у справі документи, суд з'ясував, що до складу заявленої до стягнення суми податкового боргу входить заборгованість по оплаті самостійно узгодженого зобов'язання згідно поданої декларації з плати за землю від 28.01.2014 р. (а.с.7-9).
Згідно картки облікового рахунку заборгованість відповідача становить за період з 30.08.2014 року по 30.12.2014 року у загальній сумі 63546,64 грн. (а.с.11-15), що у відповідності до розрахунку, доданого до податкової декларації становить 15886,66 грн. щомісяця.
Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України, встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що коли платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, то така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Таким чином, в силу приписів податкового законодавства податкові зобов'язання платника податків - відповідача, вважаються узгодженими та набули статусу податкового боргу за поданою відповідачем та не сплаченою у повному обсязі податковою декларацією.
06.05.2014 року ОДПІ сформовано та надіслано рекомендованою кореспонденцією на поштову адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» № 1245-25 на суму 15816,91 грн., про що свідчать копія корінця податкової вимоги. (а.с. 16).
Дослідивши згадану вище податкову вимогу, суд відзначає, що за формою, змістом, підставами прийняття оглянуте рішення відповідає повноваженням органів державної податкової служби України та способу їх реалізації, які визначені ст.ст.54, 59 Податкового кодексу України. Явних недоліків форми, змісту або підстави походження оглянутий правовий акт індивідуальної дії не має.
З огляду на приписи ч.1 ст.138 КАС України до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов'язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб'єкта владних повноважень, входять обставини 1) реального існування зобов'язаної особи як суб'єкта права, 2) виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу та доведення до відома зобов'язаної особи факту виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 3) виконання публічного обов'язку в добровільному порядку, 4) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов'язку в примусовому порядку, 5) існування заборгованості з виконання публічного обов'язку, 6) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.
Оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.69, 70, 71, 86 КАС України, суд доходить висновку, що означені вище платежі належать до визначеного законодавцем в ст.9 Податкового кодексу України переліку загальнодержавних податків і зборів, заборгованість в розумінні п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України підпадає під визначення податкового боргу.
Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
В силу приписів п.41.1.1 ст.41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи податкової служби.
Розглядаючи справу, суд відзначає, що процедура примусового виконання податковими органами за платника податків податкового обов'язку врегульована, зокрема, положеннями ст.95 Податкового кодексу України.
Визначений ст.57 Податкового кодексу України строк виконання податкового обов'язку у спірних правовідносинах скінчився. Управлінська функція з направлення податкової вимоги відповідно до ст.59 Податкового кодексу України суб'єктом владних повноважень виконана, 60 календарних днів з дати направлення ОДПІ на адресу платника податків - боржника податкової вимоги від 06.05.2014 р. № 1245-25 минули, обов'язком по надісланню повторно нової вимоги на новостворену заборгованість податковий орган законом не обтяжений, адже згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Доказів припинення податкового обов'язку щодо заявленої до стягнення суми боргу відповідно до положень ст.ст.37, 38 Податкового кодексу України шляхом виконання або у інші способи сторони до суду не подали, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі таких доказів не виявлено.
Існування підстав для застосування до спірної суми заборгованості положень ст.101 Податкового кодексу України судом в ході вирішення спору не знайдено.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, а також не виявлено фактів недотримання суб'єктом владних повноважень процедури реалізації управлінської функції, то позов належить задовольнити, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом і долученими до матеріалів справи доказами.
Керуючись ст.ст.8 та 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Прокурора Фрунзенського району міста Харкова , Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ-ІНВЕСТ" про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій - Інвест", код ЄДРПОУ- 32869534, місцезнаходження: 61082 м. Харків, проспект Московський, буд. 144, на користь держави заборгованість перед бюджетом України з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у сумі 63546,64 грн. за рахунок коштів у банках, що обслуговують та готівки, що йому належить, на р/р 34120999700009 УДКСУ у Орджонікідзевському районі м. Харкова банк ГУДКСУ у Харківській області, код отримувача 37999701, МФО 851011.
Постанову звернути до негайного виконання.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя О.В. Панченко