ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
30.03.2015
Справа № 910/7693/15-г
Суддя Яковенко А.В., розглянувши
позовну заяву
Приватного акціонерного товариства «Спецбудмаш»
до
Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит»
про
зобов'язання виконати умови договору
Приватне акціонерне товариство «Спецбудмаш» звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфопорт» про зобов'язання виконати умови договору.
Позовна заява не може бути прийнята до розгляду з огляду на наступне:
По-перше, згідно ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» визначено, що мінімальний розмір заробітної плати на 1 січня 2015 складає 1 218,00 гривні.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.
Відповідно до п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», ст. 55 ГПК України передбачає визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону. Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
Предметом поданого позову є зобов'язання відповідача, у відповідності до укладеного з ним Договору розрахункове-касове обслуговування №110907 від 11.09.2007, перерахувати певну (вказану у платіжних дорученнях) суму грошових коштів на рахунок одержувача -Броварської ОДПІ ГУ у Київській області, відкритий у ГУ ДКСУ у Київській області.
Тобто, фактично позивачем подано позов на захист його майнового інтересу, що полягає у відновленні порушеного права на вільне володіння та розпорядження належним позивачу майном, яким, у розумінні статей 177, 190 Цивільного кодексу України, є грошові кошти.
Наведене також підтверджується й тим, що відповідно до статей 32.2 та 32.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачається сплата банком пені у встановленому законом процентному співвідношенні за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, зазначеного в дорученні клієнта на переказ грошових коштів.
Відтак, в розумінні положень вказаного Закону вимога перерахувати грошові кошти за дорученням клієнта підлягає вартісній оцінці, оскільки саме від розміру такої вартісної оцінки (суми вимоги) обраховуватиметься пеня, яка за своєю правовою природою є майновою санкцією за порушення грошового зобов'язання.
У підпунктах 1.6 та 1.24 пункту 1 вказаного Закону також надано тлумачення, що документом на переказ є, зокрема, паперовий документ, що використовується суб'єктами переказу та їх клієнтами для передачі доручень на переказ коштів, а переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.
Отже, із наведеного тлумачення також вбачається, що наслідком перерахування грошових коштів (виконання платіжного доручення) буде рух певної конкретної визначеної у дорученні суми грошових коштів, які відповідно можуть бути вартісно оцінці.
Відтак, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про зобов'язання виконати платіжні доручення №№285-287 від 17.03.2015, направлені на захист майнового інтересу позивача та підлягають вартісній оцінці по відношенню до сум грошових коштів, які позивач просить перерахувати, отже такі позовні вимоги є майновими вимогами, і тому судовий збір, відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання даного позову має справлятися у відсотковому співвідношенні до ціни позову, та згідно встановлених законом граничних розмірів.
Більш того, вказана правова позиція стосовно аналогічних правовідносин викладена у постанові Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 р. у справі №910/7223/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренус Утиліта» до Публічного акціонерного товариства «Банк ФОРУМ» про зобов'язання виконати умови договору.
Між тим, позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення №529 від 23.03.2015 про сплату судового збору у розмірі 1 218,00 грн., тобто у розмірі меншому ніж передбачено статтею 4 Закону України «Про судовий збір», що є порушення п. 3 ч.1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 2.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, заява повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, зокрема пунктом 4 частини першої статті 63. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв'язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору, то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.
Таким чином, заявником не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не подано доказів сплати судового збору.
По-друге, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Приватне акціонерне товариство «Спецбудмаш» до позовної заяви №100/1 від 24.03.2015 додано опис вкладення у цінний лист.
Разом з тим, з опису вкладення у цінний лист, доданого до позовної заяви, як доказ на підтвердження направлення копії поданої до суду позовної заяви на адресу відповідача, вбачається, що на ім'я Приватного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» скеровано: “Позовна заява” в той час, як до суду подано позовну заяву до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» вих. №100/1 від 24.03.2015, тобто іншому адресату направлено іншу позовну заяву, а не копію тієї, що подана до суду.
При цьому, судом враховано, що згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Тобто, працівник поштового зв'язку при прийнятті поштового відправлення перевіряє відповідність його вкладення згідно опису.
Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення саме на позовну заяву, яка подана до суду з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач.
Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Таким чином, згідно вимог п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
З огляду на викладене, вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду.
Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.
Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути заявнику без розгляду.
Суддя А.В. Яковенко