Рішення від 31.03.2015 по справі 910/12608/14-908/401

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2015

Справа №910/12608/14-908/401

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ММК-УКРАЇНА"

до приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА"

про стягнення 18 755,81 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Д»яченко І.В.(дов. від 15.01.2015)

Від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

24.06.2014 до господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ТОВ “ММК-Україна” до ПрАТ “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” в особі відокремленого підрозділу Київська дирекція ПрАТ “УАСК “АСКА” про стягнення страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.06.2014 позовну заяву ТОВ “ММК-Україна” направлено за встановленою підсудністю до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2014 позовну заяву ТОВ “ММК-Україна” направлено за підсудністю до господарського суду Запорізької області на підставі ст. 1 Закону України “Про здіснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції” та розпорядження Голови вищого господарського суду України від 02.09.2014 №28-р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.10.2014 позовну заяву ТОВ “ММК-Україна” про стягнення з ПрАТ “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” в особі відокремленого підрозділу Київська дирекція ПрАТ “УАСК “АСКА” страхового відшкодування повернуто без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2014 ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.10.2014 у справі № 910/12608/14-908/4016/14 скасовано, справу направлено на розгляд до господарського суду Запорізької області.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.12.2014р. порушено провадження у справі №910/12608/14-908/4016/14, судове засідання призначено на 27.01.2015, у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.02.2015 справу №910/12608/14-908/4016/14 на підставі ст.ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Справу передено для розгляду судді Головатюку Л.Д.

Ухвалою суду від 24.02.2015 суддею Головатюком Л.Д. прийнято справу №910/12608/14-908/4016/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 05.03.2015.

Представник позивача в судове засідання 05.03.2015 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 05.03.2015 прибув представник відповідача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 24.03.2015.

24.03.2015 в судовому засіданні оголошено перерву на 31.03.2015.

Представник позивача в судове засідання 31.03.2015 з'явився, дав пояснення по справі, уточнені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Судом встановлено, що 30.03.2015 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про уточненян позовних вимог, відповідно до якої позивач просить:

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" код ЄДРПОУ 13490997 (83052, Україна, Донецька обл., м. Донецьк, пр. Ілліча, 100); р/р 265060100448 в АТ "ПроКредитБанк Україна", МФО 320984 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ММК-УКРАІНА», код ЄДРПОУ 38218479 (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд.7, корп.1); р/р 26502413214300 в АТ «УКРСИББАНК» МФО 351005 м. Київ:

1. Заборгованість Страховика по оплаті страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 18.10.13 реєстраційний номер 404/И у розмірі 2930,00 грн.

1.1. Пеню за прострочення Страховиком виплати страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 18.10.13. реєстраційний номер 404/И, згідно п. 5.6 Договору у розмірі 855,32 грн.

1.2. Суму інфляційного збільшення суми боргу по оплаті Страховиком виплати страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 18.10.13. реєстраційний номер 404/И у розмірі 1034,09 грн.

1.3. Три проценти річних за період прострочення по оплаті Страховиком виплати страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 18.10.13. реєстраційний номер 404/И у розмірі 103,55 грн.

2. Заборгованість Страховика по оплаті страхового відшкодування за страховим випадком, що стався з 18 на 19.12.13 реєстоаиійний номер 485/И у розмірі 2400,00 грн.

2.1. Пеню за прострочення Страховиком виплати страхового відшкодування за страховим випадком, що стався з 18 на 19.12.13. реєстраційний номер 485/И, згідно п. 5.6 Договору у розмірі 647,61 грн.

2.2. Суму інфляційного збільшення суми боргу по оплаті Страховиком виплати страхового відшкодування за страховим випадком, що стався з 18 на 19.12.13. реєстраційний номер 485/И у розмірі 758,19 грн.

2.3. Три проценти річних за період прострочення по оплаті Страховиком виплати страхового відшкодування за страховим випадком, що стався з 18 на 19.12.13. реєстраційний номер 485/И у розмірі 72.59 грн.

3. Заборгованість Страховика по оплаті страхового відшкодування за страховим випадком, що стався з 13 на 14.03.14. реєстраційний номер 109/И у розмірі 4700,00 грн.

3.1. Пеню за прострочення Страховиком виплати страхового відшкодування за страховим випадком, з 13 на 14.03.14. реєстраційний номер 109/И, згідно п. 5.6 Договору у розмірі 1093,62 грн.

3.2. Суму інфляційного збільшення суми боргу по оплаті Страховиком виплати страхового відшкодування за страховим випадком, що стався з 13 на 14.03.14. реєстраційний номер 109/И у розмірі 1068,03 грн.

3.3. Три проценти річних за період прострочення по оплаті Страховиком виплати страхового відшкодування за страховим випадком, що стався з з 13 на 14.03.14. реєстраційний номер 109/И у розмірі 112,03 грн.

4. Заборгованість Страховика по оплаті страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 15.04.14. реєстраційний номер 164/И у розмірі 2000,00 грн.

4.1. Пеню за прострочення Страховиком виплати страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 15.04.14. реєстраційний номер 164/И, згідно п. 5.6 Договору у розмірі 476,82 грн.

4.2. Суму інфляційного збільшення суми боргу по оплаті Страховиком виплати страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 15.04.14. реєстраційний номер 164/И у розмірі 454,48 грн.

4.3. Три проценти річних за період прострочення по оплаті Страховиком виплати страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 15.04.14. реєстраційний номер 164/И у розмірі 49,48 грн.

5. Суму сплаченого судового збору та витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у господарському суді.

Враховуючи правила ст. 22 ГПК України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв до розгляду подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог, а спір розглядається, виходячи зі зменшеної ціни позову.

При розгляді даної заяви суд бере до уваги п.3.10. Поставнови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, п. 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України " Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.2010 № 01-08/369, в яких зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

В судове засідання 31.03.2015 представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Місцезнаходження відповідача за адресою, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю "ММК-УКРАЇНА"(далі страхувальник, позивач) та ПРАТ "УАСК АСКА" (далі по тексту - страховик, відповідач) було укладено договір страхування майна суб'єктів господарювання № 3127953 (далі по тексту - договір), згідно якого відповідач зобов'язався за обумовлену договором страхову плату при настанні передбаченого у договорі страхового випадку, відшкодувати страхувальнику спричинені внаслідок цього випадку збитки у застрахованому майні (виплатити страхове відшкодування) у межах визначеної договором страхової суми. Страхувальник у свою чергу зобов'язався своєчасно сплачувати страхові платежі та сумлінно виконували свої зобов'язання.

Проте, як наголошує у своїй позовній заяві позивач, відповідач не виконує свої зобов'язання за договором, відмовляється сплачувати страхове відшкодування за страховими випадками, що сталися протягом дії Договору, а саме:

18.10.2013 у відокремленому підрозділі ТОВ «ММК-Україна» ОФП № 3, що розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Полоцька, 19 стався страховий випадок, а саме: невідомими третіми особами було заподіяно шкоду зовнішній рекламній вивісці (банеру). У той же день заява про заподіяння шкоди була зроблена у органи МВС та ПРАТ "УАСК АСКА", яке видало свій внутрішній номер реєстрації страхового випадку 404/И, а 21.10.2013 у ПРАТ "УАСК АСКА" була додана письмова заява.

28.11.2013 відповідачу позивачем було надано документи, необхідні для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 2930,00 грн.

19.12.2013 за ініціативою відповідача ТОВ «Експерт» без залучення представників ТОВ «ММК-Україна» була проведена товарознавча експертиза, за результатами якої суб'єктом оціночної діяльності було складено звіт № 2055, у якому визначено, що розмір матеріального збитку, спричиненого майну ТОВ «ММК-Україна» склав 850,00 грн. з урахуванням ПДВ.

На підставі зібраних документів, розглянувши заяву про виплату страхового відшкодування ПРАТ "УАСК АСКА" надіслало відповідачу листа від 15.01.2014 № 226-22/01, яким відмовило у виплаті страхового відшкодування керуючись п. 4.1, 4.3 Договору на тій підставі, що відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 6 від 02.10.2013 визначена франшиза у розмірі 1% від страхової суми по кожному офісному приміщенню і складає за цим приміщенням 1125,97 грн., що перевищує визначений експертизою розмір матеріального збитку, який на думку відповідача складає 850,00 грн.

Проте суд зазначає:

Ст. 9 Закону України «Про страхування» визначено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування». Аналогічна умова визначена п.4.5 Правил страхування ПРАТ "УАСК АСКА": « 4.5. Договором страхування може бути передбачена франшиза - частина збитку, що не відшкодовується Страховиком. Розмір франшизи визначається в договорі страхування». Під час укладення Договору сторони визначили розмір франшизи у пункті IX Договору у наступних розмірах: по страхуванню майна - 1%; по страхуванню грошових коштів - 5%. Але згодом, скориставшись своїм правом, визначеним ст. 651, 653 Цивільного кодексу України сторони змінили умови Договору щодо розміру франшизи, а саме:

сторони уклали додаткову угоду, у якій виклали абзац 2, 3, 4 пункту IX Договору у редакції, згідно якої:

«Франшиза по даному Договору встановлюється у наступному розмірі:

По страхуванню майна - 1% від страхової суми по кожному офісному приміщенню, включаючи банери, фронтальні вивіски. Бокові вивіски, дверні портали, ай стопери, тендери, які застраховані з обмовкою про їх знаходження під відкритим небом;

По страхуванню грошових коштів - 5% від страхової суми по страхуванню грошових коштів по кожному офісному приміщенню».

Проте, вже 08.10.2013 сторони по Договору уклали додаткову угоду № 8, у якій вирішили змінити і виклали весь пункт IX Договору у новій редакції, передбачивши лише загальну страхову суму по Договору і виключивши з нього умови про розмір франшизи. Далі ця домовленість сторін була підтверджена у додаткових угодах від 14.10.2013 № 10; від 02.12.2013 № 12 і інших.

Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 653 Цивільного кодексу України: «У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо», а відповідно до Правил страхування ПРАТ "УАСК АСКА": « 9.4. Всі зміни в договір страхування вносяться за взаємною згодою сторін та оформлюються Додатковими угодами в письмовій формі. Додаткова угода стає невід'ємною частиною договору страхування з моменту її підписання», вважаємо, що Договором на момент настання страхового випадку розмір франшизи не був встановлений і складає 0 грн., а отже посилання відповідача на те, що франшиза перевищує розмір збитків страхувальника, а тому вони не підлягають відшкодуванню є безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства та умовам Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору: «Сума матеріального збитку, спричиненого страховим випадком, а також вартість застрахованого майна на момент настання страхового випадку визначається на підставі інформації, вказаної у Протоколі огляду пошкодженого майна, документів підтверджуючих розмір збитку, а також Висновку, складеного експертом (експертною комісією).

ПРАТ "УАСК АСКА", скориставшись своїм правом, замовила проведення експертизи, яка визначила розмір матеріального збитку, спричиненого нашому товариству у розмірі 850 грн., але з результатами проведеної експертизи неможна погодитись, оскільки вона була проведена з порушеннями відповідного законодавства, зокрема національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 1440 (далі - НС №1). Так, відповідно до НС №1:

« 11. Оцінка проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості»;

« 16. Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача»;

« 32. У разі виникнення необхідності у визначенні розміру ймовірного страхового відшкодування оцінка застрахованого майна проводиться з урахуванням умов страхування та дотриманням принципів корисності і заміщення».

Проте зазначений звіт про оцінку майна навпаки не містить жодної інформації про те, яким чином, з використанням інформації про які ціни продажу було зроблено відповідні висновки. Сторінка 4 Звіту летить лише формулу, за якою нібито проведені розрахунки, але самих розрахунків в ньому нема, також немає порівняння з ринковою ціною та обґрунтування дотримання принципів корисності та заміщення.

У зв'язку з чим, зазначений звіт не можна брати до уваги при визначенні розміру страхового відшкодування, а оскільки згідно приведеного п. 4.2. Договору висновки експерта є лише одним з декількох документів, на підставі яких проводиться визначення суми матеріального збитку, його потрібно визначити за наявними документами, згідно яких вартість придбання пошкодженого банеру складає 2930,00 грн.

Відповідно до п. 5.2 Договору та п. 8.2 Правил страхування ПРАТ "УАСК АСКА": «Страховик приймає рішення про здійснення виплати страхового відшкодування або про відмову чи відстрочку у виплаті страхового відшкодування протягом одного робочого дня після отримання всіх необхідних документів».

Відповідач повинен був вжити відповідні заходи 25.12.2013, тобто на наступний день після отримання останнього документа - звіту ТОВ «Експерт». Однак лист ПРАТ "УАСК АСКА" 226-22/01 з відмовою у страховому відшкодуванні був підписаний лише 15.01.2014.

Отже, страховик порушив строки здійснення виплати страхового відшкодування, яке відповідно до п. 5.1 Договору повинно було бути сплачено протягом 15 робочих днів після оформлення і підписання Страхового акту 25.12.2013, тобто у строк до 21.01.2014.

Крім того, у ніч з 18 на 19 грудня 2013 року у відокремленому підрозділі ТОВ «ММК-Україна» ОФП № 17, що розташований за адресою: м. Харцизьк Донецької області, мікрорайон Металургів (р-н житлового будинку № 11) стався страховий випадок, а саме: невідомими третіми особами було заподіяно шкоду зовнішній рекламній вивісці (розбито айстопер).

19.12.2013 заява про заподіяння шкоди була зроблена у органи МВС та ПРАТ "УАСК АСКА", яке видало свій внутрішній номер реєстрації страхового випадку 485/И. 20.12.2013 у ПРАТ "УАСК АСКА" була подана письмова заява.

27.02.2014 відповідачу позивачем було надано документи, необхідні для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 2400,00 грн.

Розглянувши заяву позивача про виплату страхового відшкодування ПРАТ "УАСК АСКА" надіслало листа від 29.05.2014 № 4930-15/3/03/1, яким відмовило у виплаті страхового відшкодування керуючись умовами Договору на тій підставі, що франшиза по страхуванню майна встановлена у розмірі 1% від загальної суми, яка відповідно до п. IX Договору складає 2 487 343,00 грн. і таким чином складає 24 873,43 грн., що перевищує розмір матеріального збитку, який на думку відповідача складає 4700,00 грн. При цьому обґрунтовуючи розмір збитку ТОВ «ММК-Україна» Страховик послався на довідку від 25.03.2014 № 25/03-2, по іншому страховому випадку, який стався 13.03.2014 у м. Києві на пр. Маяковскього, 73. Справжній розмір збитків від страхового випадку, який стався у ніч з 18 на 19.12.2013 складає згідно наданої довідки про балансову вартість від 24.02.2014 № 24/02/14-1 - 2400,00 грн.

У зв'язку з вищенаведеним а також тим, що було обґрунтовано вище, на момент настання страхового випадку розмір франшизи не був встановлений Сторонами у Договорі і складає 0 грн. Отже, відповідач не виконав свій обов'язок по договору стосовно виплати страхового відшкодування у розмірі 2400,00 грн. Оскільки усі необхідні для прийняття рішення про страхову виплату документи були надані відповідачу 27.02.2014 він повинен був вжити відповідні заходи 28.02.2014, тобто на наступний робочий день після отримання останнього документа. Однак лист ПРАТ "УАСК АСКА" № 4930-15/3/03/1 з відмовою у страховому відшкодуванні був підписаний лише 29.05.2014.

Страховик порушив строки здійснення виплати страхового відшкодування, яке відповідно до п. 5.1 Договору повинно було бути сплачено протягом 15 робочих днів після оформлення і підписання Страхового акту 28.02.2014, тобто у строк до 24.03.2014

Крім того, у ніч з 13 на 14 березня 2014 року у відокремленому підрозділі ТОВ «ММК-Україна» ОФП № 20, що розташований за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 73 стався страховий випадок, а саме: невідомими третіми особами було заподіяно шкоду зовнішній рекламній вивісці (порізані та порисовані банери).

14.03.2014 заява про заподіяння шкоди була зроблена у органи МВС та ПРАТ "УАСК АСКА", яке видало свій внутрішній номер реєстрації страхового випадку 109/И.

18.03.2014 у ПРАТ "УАСК АСКА" була подана письмова заява. 14.04.2014 та 19.05.2014 страхова компанія отримала надані позивачем документи, необхідні для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 4700,00 грн. Однак, відповідач до цього часу не розглянув та не прийняв рішення і не надав жодних пояснень.

Отже, відповідач не виконав свій обов'язок по договору стосовно виплати страхового відшкодування у розмірі 4700,00 грн. Оскільки усі необхідні для прийняття рішення про страхову виплату документи були надані відповідачу 19.05.2014, він повинен був вжити відповідні заходи 20.05.2014, тобто на наступний робочий день після отримання останнього документа. Однак, ПРАТ "УАСК АСКА" про прийняті рішення за зазначеним страховим випадком не повідомила страхувальника.

Страховик порушив строки здійснення виплати страхового відшкодування у розмірі 4700,00 грн., яке відповідно до п. 5.1 Договору повинно було бути сплачено протягом 15 робочих днів після оформлення і підписання Страхового акту 20.05.2014. Тобто грошові кошти повинні були бути сплачені Страхувальнику у строк до 10.06.2014.

15.04.2014 у відокремленому підрозділі ТОВ «ММК-Україна» ОФП № 23, що розташований за адресою: м. Київ, зуп. Ст.м. “Нивки", вул. Щербакова 1 стався страховий випадок, а саме: розбійний напад невідомої особи, що під погрозою застосування предмета схожого на пістолет, заволоділа грошовими коштами у сумі 2000,00 грн. Того ж дня заява про заподіяння шкоди була зроблена у органи МВС та ПРАТ "УАСК АСКА", яке видало свій внутрішній номер реєстрації страхового випадку 164/И.

17.04.2014 у ПРАТ "УАСК АСКА" була подана письмова заява. 17.04.2014 та 07.05.2014 страхова компанія отримала надані документи, необхідні для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 2000,00 грн. Однак не дивлячись на це, у порушення вимог Договору відповідач не розглянув та не прийняв рішення і не надав жодних пояснень.

Отже, відповідач не виконав свій обов'язок по договору стосовно виплати страхового відшкодування у розмірі 2000,00 грн.

Оскільки усі необхідні для прийняття рішення про страхову виплату документи були надані Відповідачу 07.05.2014, він повинен був вжити відповідні заходи 08.05.2014, тобто на наступний робочий день після отримання останнього документа. Однак як було зазначено вище, позивач не отримав на даний момент жодних відомостей від ПРАТ "УАСК АСКА" про прийняті рішення за зазначеним страховим випадком.

Страховик порушив строки здійснення виплати страхового відшкодування у розмірі 2000,00 грн., яке відповідно до п. 5.1 Договору повинно було бути сплачено протягом 15 робочих днів після оформлення і підписання Страхового акту 08.05.2014. Тобто грошові кошти повинні були бути сплачені Страхувальнику у строк до 30.05.2014.

Як свідчать матеріали справи, станом на дату розгляду справи позивачем не отримано страхового відшкодування від відповідача за вказаними вище страховими випадками.

Позивач своїми позовними вимогами визначив: стягнення з відповідача страхового відшкодування з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, трьох процентів річних від простроченої суми та пені на користь позивача.

Ціна позову, з урахуванням уточнених позовних вимог, становить 18 755,81 грн.

Проте, станом на день розгляду справи відповідач не здійснив виплати страхового відшкодування на користь позивача.

Відповідно до положень ст. 8 ЗУ «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За умовами Договору страхування, відповідач взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування при настанні страхового випадку.

Відповідно до положень ст. 16 ЗУ «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частинами 1, 2 ст. 985 Цивільного кодексу України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Статтею 26 Закону України «Про страхування» передбачений перелік випадків, в яких страховик має право відмовляти у виплаті страхового відшкодування. Серед іншого зазначеною статтею передбачено, що страховик має право відмовляти у виплаті страхового відшкодування у випадках, передбачених умовами договору страхування, якщо це не суперечить закону.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові. У разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. Відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором.

Отже, факт існування у відповідача обов'язку оплатити позивачу страхове відшкодування у розмірі 12 030,00 грн. належним чином доведений, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 12 030,00 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач просить суд також стягнути з відповідача пеню в загальній сумі 3 073,37 грн.

Оскільки факт невиконання та прострочення грошового зобов'язання відповідачем є доведеним, у позивача є всі правові підстави вимагати стягнення з відповідача передбаченої договором пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу в у відповідності з п. 5.6 договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного Банку, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Оскільки відповідач не погасив заборгованість, яка у нього утворилась перед позивачем по страхових випадках, останній нарахував відповідачеві пеню на підставі пункту 5.6 договору, яка складає 3 073,37 грн.

Отже, згідно з розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в сумі 3 073,37 грн. З цією сумою суд погоджується, так як позивачем вона розрахована арифметично вірно.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 3 314,79 грн. та 3% річних в сумі 337,65 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Судом встановлено, що згідно розрахунку позивача інфляційні збитки становлять 3 314,79 грн., а 3% річних - 337,65 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ММК-УКРАЇНА" задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (83052, Донецька обл., м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 100, код ЄДРПОУ 13490997) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ММК-УКРАЇНА" (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 7, корп. 1, код ЄДРПОУ 38218479) суму страхового відшкодування у розмірі 12 030(дванадцять тисяч тридцять) грн. 00 коп., пеню в сумі 3 073(три тисячі сімдесят три) грн. 37 коп., інфляційні збитки в сумі 3 314(три тисячі триста чотирнадцять) грн. 79 коп., 3% річних в сумі 337(триста тридцять сім) грн. 65 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 07.04.2015

Попередній документ
43503812
Наступний документ
43503814
Інформація про рішення:
№ рішення: 43503813
№ справи: 910/12608/14-908/401
Дата рішення: 31.03.2015
Дата публікації: 15.04.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (31.03.2015)
Дата надходження: 19.02.2015
Предмет позову: стягнення 14 802,28 грн.