ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.04.2015Справа №910/6645/15-г
За позовом Фізичної особи-підприємця Горбачевської Олени Єгорівни
до Публічного акціонерного товариства "Енергобанк"
про зобов'язання вчинити дії
Суддя: Лиськов М.О.
Представники:
від позивача: Горбачевська О.Є.
від відповідачів: не з'явився
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 06.04.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення
Фізична особа-підприємець Горбачевська Олена Єгорівна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2015. порушено провадження у справі №910/6645/15-г та призначено справу до розгляду на 06.04.2015.
В судове засідання, призначене на 06.04.2015, представник позивача з'явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання, призначене на 06.04.2015, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 32030703, згідно якого 26.03.2015 представник відповідача отримав поштове відправлення Господарського суду м. Києва з ухвалою про порушення провадження у справі.
Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
08.08.2008 між Фізичною особою-підприємцем Горбачевською Оленою Єгорівною (надалі - Позивач) та Акціонерним банком «Енергобанк», в особі філії АБ «Енергобанк» в м. Житомирі, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Енергобанк» (надалі - Відповідач) був укладений Договір банківського рахунку (надалі - Договір).
Відповідно до умов п.1.1 Договору Банк (Відповідач) відкриває Клієнту (Позивачу) рахунок та зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок в національній/іноземній валюті, а також на інші поточні рахунки згідно заяви Клієнта встановленої Національним банком України форми, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
У відповідності п. 7.1.2. Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Пунктом 1.2. Договору визначено, що Банк зобов'язаний вчиняти для Клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду нормативно-правовими актами та цим договором, а Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання Банком операцій за рахунком Клієнта.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та Інші правочини.
Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п.2.3.2. Договору банк зобов'язався своєчасно виконувати розрахунково-касові операції згідно з вимогами чинного законодавства.
Пунктом 2.3.3. Договору передбачено, що банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта у порядку та строки встановлені Національним банком України.
Судом встановлено, що позивачем було подано відповідачу платіжне доручення №1 від 02.02.2015. на суму 32 344,00 грн.
Проте, позивач вказує, що банком, в порушення умов Договору, не виконав платіжні доручення, не зважаючи на достатній залишок грошових коштів на поточному рахунку клієнта, що стало підставою звернення позивача з позовом до суду.
Відповідно до п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Пунктом 8.4. Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", передбачено, що міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.
Згідно з п. 1.12 "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 20.01.2004 № 22, банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку"; ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності.
Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.
Як встановлено судом, позивачем було подано відповідачу платіжне доручення №1 від 02.02.2015. на суму 32 344,00 грн.
На момент звернення до суду з даним позовом відповідачем не було здійснено за поданими платіжними дорученнями перерахування коштів у встановлений законом строк, а також, всупереч п. 1.12 "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", не повідомлено позивача про причини невиконання платіжних доручень.
Наявними в матеріалах справи виписками про залишок коштів на рахунках позивача станом на 02.02.2015 та станом на час звернення з позовом до суду підтверджується залишок грошових коштів на його рахунку у відповідача в розмірі достатньому для виконання відповідачем розпоряджень клієнта щодо перерахування грошових коштів на момент їх подання.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Відповідно до статті 1089 Цивільного кодексу України, за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
Згідно з пунктом 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України.
Відповідно до ч.3 ст.1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Як встановлено в ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, способами захисту порушеного права може зокрема бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Крім того, Постановою Правління Національного Банку України від 12.02.2015 №96 "Про віднесення ПАТ "Енергобанк" до категорії неплатоспроможних, у зв'язку з чим вимога позивача про зобов'язання відповідача виконати платіжні доручення є саме вимогою кредитора. У зв'язку із введенням тимчасової адміністрації ПАТ "Енергобанк" з 13.02.2015 та продовженням її здійснення до 12.05.2015.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті. Здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації тощо.
Відповідно до п.2.3.2 Договору банк зобов'язаний своєчасно виконувати розрахунково-касові операції згідно з вимогами чинного законодавста.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із дорученням про переказ грошових коштів 03.02.2015, тимчасова адміністрація у відповідача була запроваджена з 13.02.2015, тому дії відповідача порушують права позивача та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею1074 Цивільного кодексу України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Відповідно до статті 1089 Цивільного кодексу України, за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
Згідно з пунктом 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України.
Відповідно до ч.3 ст.1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Як встановлено в ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, способами захисту порушеного права може зокрема бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Зважаючи на наведене вище, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується наявність на рахунку позивача грошових коштів достатніх для виконання розпоряджень про списання станом на момент їх подання, відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання платіжного доручення позивача, суд приходить до висновку, що позов про зобов'язання виконати платіжне доручення в сумі 32 344,00 грн. №1 від 03.02.2015, на підлягає задоволенню.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Публічне Акціонерне Товариство "Енергобанк" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд.56, код ЄДРПОУ 19357762) переказати кошти у розмірі:
- 32 344 (тридцять дві тисячі триста сорок чотири) грн. з поточного рахунку Фізичної особи-підприємця Горбачевської О.Є. в ПАТ "Енергобанк" у м.Житомир, на рахунок фізичної особи-підприємця Горбачевської О.Є. №2600501594837 відкритий в ПАТ "Кредобанк" код банку 325365.
3. Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства " Енергобанк" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд.56, код ЄДРПОУ 19357762) на користь Фізичної особи-підприємця Горбачевської О.Є. (10000, Житомирська обл, м.Житомир,2-й провулок Колективний,11/2; ідентифікаційний код 2698602243) 1 218 (тисяча двісті вісімнадцять) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Копію рішення направити сторонам.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 08.04.2015
Суддя М.О. Лиськов