номер провадження справи 2/124/14-4/9/15
01.04.2015 Справа № 908/5486/14
за позовом Приватного підприємства "В.К.П. "Постачсбувторг", (83023, м. Донецьк, вул.Харитонова,14)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Донсервісбуд", (юридична адреса: 83059, м. Донецьк, вул.Сєченова,1; адреса для листування: 83086, м. Донецьк, пр-т.Дзержинського, 13, оф.1105)
про визнання договору на виконання субпідрядних робіт №27/07-СП від 27.07.2012р. недійсним
суддя Зінченко Н.Г.
За участю представників сторін:
від позивача - Нікітін В.В., довіреність №13 від 05.01.2015 р.;
від відповідача - не з'явився.
До господарського суду Запорізької області звернулося Приватне підприємство "В.К.П. "Постачсбувторг", м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донсервісбуд", м. Донецьк про визнання договору на виконання субпідрядних робіт №27/07-СП від 27.07.2012р. недійсним.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.12.2014р. (с. Мойсеєнко Т.В.) прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 908/5486/14, присвоєно справі номер провадження 2/124/14 та призначено розгляд справи на 22.01.2015р. Ухвалою Голови господарського суду Запорізької області від 22.01.2015 р. розгляд справи №908/5486/14, у зв'язку із хворобою судді Мойсеєнко Т.В., переносився на 03.02.2015 р.
03.02.2015р. відповідно до Довідки про автоматичний розподіл справ між суддями, справу №908/5486/14, в зв'язку з перебуванням судді Мойсеєнко Т.В. на лікарняному, передано судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.02.2015р. справу №908/5486/14 прийнято до розгляду, присвоєно справі номер провадження 2/124/14-4/9/15, судове засідання призначено на 25.02.2015 р. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.02.2015 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, розгляд справи відкладено на 01.04.2015р.
В судовому засіданні 01.04.2015р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.
22.01.205р. на адресу суду від позивача надходило клопотання вих. №17/ю від 15.01.2015р., згідно якого, позивач на підставі ст. 27 ГПК України, просив залучити до участі у справі №908/5486/14, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління з капітального будування Донецької міської ради, м. Донецьк, як первинного замовника робіт на об'єкті будування «Єнакієвська загальноосвітня школа І - III ступеней №34».
Стосовно клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи суд вважає за необхідне зазначити, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки Управління з капітального будування Донецької міської ради, м. Донецьк не є стороною договору підряду, рішення з даного спору не впливає на права чи обов'язки цієї особи. З прийняттям судового рішення з даної справи таку особу не буде наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому, тому підстав для залучення третьої особи суд не вбачає.
01.04.2015р. на електрону адресу суду від позивача надійшло клопотання з доданими документами, в якому позивач зокрема просить зупинити провадження по справі №908/54/86/14 та направити матеріали справи в прокуратуру, оскільки з матеріалів справи вбачається факт шахрайства.
Розглянувши подане клопотання, судом клопотання про зупинення провадження по справі відхилено.
При вирішенні клопотання суд виходив з того, що відповідно до ст.79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Розглянувши матеріали справи №908/54/86/14, суд встановив, що позивачем не було надано доказів шахрайських дій з боку відповідача по справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Донсервісбуд".
Заявлені позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст., ст. 215, 229, 230 ЦК України і полягають в тому, що 27.07.2012 р. позивачем та відповідачем був укладений договір на виконання субпідрядних робіт № 27/07-СП. Згідно з п. 1.1 Договору позивач доручає, а відповідач приймає на себе зобов'язання виконати роботи по об'єкту: «Єнакієвська загальноосвітня школа І - III ступеней №34, м. Єнакієве - реконструкція», розташованому за адресою: м. Єнакієво, вул. 60 років СРСР, 31 згідно кошторисної документації (додаток №1), що є невід'ємною частиною Договору. Кошторисна документація сторонами не була складена та затверджена оскільки роботи на об'єкті виконувалися в 2011-12 року до складання договору № 27/07-СП від 27.07.2012 року на виконання субпідрядних робі. В грудні 2012 року генеральним директором ПП «В.К.П. «Постачсбувторг» були помилково підписані акти прийому - передачі виконаних будівельних робіт за грудень місяць 2012 року. Підписані Акти прийому - передачі виконаних будівельних робіт за грудень місяць 2012 року ні яким чином не відносяться до Договору №27/07-СП від 27.07.2012 року, так як строк виконання робіт згідно п. 2.2. цього Договору до 30 листопада 2012 року, а самі підписані акти за грудень 2012 рік. Таким чином, неможливо визначити яким чином ПП "В.К.П. "Постачсбувторг" бере зобов'язання іншого підприємства ТОВ "В.К.П. "Постачсбувторг" на суму 803 326,32 грн. Пунктом 3.4. договору передбачено, розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі підписаних сторонами актів приймання - передачі виконаних робіт по формі КБ-2 та довідки КБ-3 протягом 5 днів. З цього приводу після виконання робіт згідно цього договору повинні оформлятися сторонами акти приймання - передачі виконаних робіт по формі КБ-2 та довідки КБ-3 які являються для сторін обов'язковими. У випадку не підписання довідок КБ-3 жодна сторона згідно цього договору лишається права посилатися на виконання робіт. Так як відповідно п. 3.6. цього договору передача виконаних робіт оформляється актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2 та довідкою за формою КБ-3. Сама довідка КБ-3 має кошторисно-калькуляційний характер, яка відображає витрати на будівельно-монтажні роботи та є первинним документом для сплати виконаних робіт. Оскільки не має підписаних первинних документів, слід вважати, що роботи на об'єкті згідно договору № 27/07-СП від 27.07.2012 р. на виконання субпідрядних робіт не виконувалися. З урахуванням викладеного позивач просить суд визнати договір на виконання субпідрядних робіт № 27/07-СП від 27.07.2012 р. недійсним і позов задовольнити повністю.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи та письмовий відзив не надав. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином, ухвала суду про прийняття справі № 908/5486/14 від 03.02.2015р. була направлена засобами поштового зв'язку на вказану у позовній заяві юридичну та поштову адреси, а саме: 83059, м. Донецьк, вул.Сєченова,1 та 83086, м. Донецьк, пр-т.Дзержинського, 13, оф.1105, однак у зв'язку з неможливістю здійснення поштових відправлень у м. Донецьк, направлена не була.
Відповідно до п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов, зокрема: 1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін. 3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення; 4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.
На підставі викладеного, суд належним чином повідомив відповідача про час та місце судового засідання шляхом надсилання телефонограми за номером: (062) 206-70-82, однак за зазначеним номером телефону не відповіли про що свідчить довідка телефонограм, яка міститься в матеріалах справи. Також, інформацію про час і місце судового засідання розміщено на сторінці суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, про що свідчить відповідний витяг, який міститься в матеріалах справи.
Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 01.04.2015 року за відсутності представника відповідача.
Крім того, суд виходить з тих обставин, що відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Процесуальний строк вирішення спору закінчується 03.04.2015р.. На думку суду сторони мали достатньо часу для надання суду наявних доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що 27.07.2012 р. Приватним підприємством "В.К.П. "Постачсбувторг" (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донсервісбуд" (відповідачем у справі) був кладений договір на виконання субпідрядних робіт № 27/07-СП., за умовами якого позивач (Генпідрядник) доручає, а відповідач (Субпідрядник) приймає на себе зобов'язання виконати роботи по об'єкту: «Єнакієвська загальноосвітня школа І - III ступеней №34, м. Єнакієве - реконструкція», розташованому за адресою: м. Єнакієво, вул. 60 років СРСР, 31 згідно кошторисної документації (додаток №1), що є невід'ємною частиною Договору. Генпідрядник при цьому зобов'язується своєчасно приймати та оплачувати виконані субпідрядником роботи. (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору генпідрядник зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити виконані субпідрядником роботи в строки зазначені в договорі:- підготувати об'єкт субпідряднику для виконання ним робіт, зазначених в п.1.1 договору: - передати субпідряднику в установленому порядку узгоджену кошторисну документацію.
Згідно п. 2.2. Договору субпідрядник зобов'язаний виконати роботи в строк до 30 листопада 2012 року.
Згідно з п. 3.1 Договору вартість робіт за Договором визначається на підставі договірної ціни та складає 1988228, 92 грн. у тому числі НДС 331371, 48 грн.
Пунктом 3.4. договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі підписаних сторонами актів приймання - передачі виконаних робіт по формі КБ-2 та довідки КБ-3 протягом 5 днів.
Відповідно п. 3.6. цього договору передача виконаних робіт оформляється актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2 та довідкою за формою КБ-3.
Позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання недійсним договору на виконання субпідрядних робіт №27/07-СП від 27.07.2012р., укладеного з ТОВ "Донсервісбуд", з посиланням на те, що оскільки не має підписаних первинних документів до договору № 27/07-СП від 27.07.2012 р., то слід вважати, що роботи на об'єкті згідно договору № 27/07-СП від 27.07.2012 р. на виконання субпідрядних робіт не виконувалися. Таким чином, позивач вважає, що оспорюваний договір на виконання субпідрядних робіт №27/07-СП від 27.07.2012р. є недійсний.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є не додержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У відповідності до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 «Про деякі питання визнання право чинів (господарських договорів) недійсними» вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Позивач зазначає , що оскільки не була підписана кошторисна документація до Договору, не складались довідки КБ-3, підсумкові відомості ресурсів , то слід вважати, що роботи на спірному об'єкті не виконувались, у зв'язку з чим Договір №27/07-СП від 27.07.2012р. слід визнати недійсним.
Суд вважає такі доводи позивача необґрунтованими, оскільки він не навів прямої норми Закону за якою слід визнати недійсним Договір з наведених ним підстав.
З аналізу законодавства, яке регулює питання , з якими пов'язується недійсність право-- чинів, вбачається, що відсутність будь-якої документації до договору, або стан виконання робіт за договором (або розрахунків за ним) не є підставами для визнання Договору недійсним.
Крім того, позивач посилається, що в грудні 2012р. генеральним директором ПП «В.К.П.»Постачбувторг» були помилково підписані акти прийому -передачі виконаних будівельних робіт за грудень 2012р. Зазначає, що строк виконання робіт за спірним договором встановлений до 30.11.2012р., а акти підписані в грудні 2012р. , отже не відносяться до цього договору. Крім того, в частині актів за грудень 2012р. фігурує у якості замовника ТОВ «В.К.П.»Постачбувторг», а це інше підприємство, не пов'язане з підприємством позивача ніякими зобов'язаннями. Посилаючись на ст.229 ЦК України просить визнати правочин недійсним , як вчинений під впливом помилки.
Суд не погоджується з доводами позивача виходячи з наступного.
За змістом статті 229 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, є оспорюваним.
Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка , наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, -- з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо.
Обов'язок доведення відповідних обставин покладається на позивача.
Отже, оцінюючи наведені позивачем обставини, суд вважає, що ним не доведено обставин, вчинення спірного правочину під впливом помилки. А помилкове, як зазначає позивач, підписання актів приймання -передачі виконаних робіт ніяким чином не є доказом вчинення правочину під впливом помилки. До того ж, акти приймання - передачі виконаних робіт не є правочином, а є кінцевим результатом виконання договірних зобов'язань.
Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимог і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
За приписами ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. (ч. 2 ст. 43 ГПК України).
Згідно з ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 43 ГПК України закріплено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи, що позивачем в ході розгляду справи не надано жодних доказів на підтвердження недодержання сторонами в момент вчинення спірного правочину вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України для визнання судом спірного правочину недійсним, а також не доведено інших підстав недійсності правочину, суд не вбачає правових підстав для визнання Договору на виконання субпідрядних робіт №27/07-СП від 27.07.2012р. недійсним.
На підставі викладеного, оскільки позивачем не надано жодного належного та допустимого, в розумінні ст. 34 ГПК України, доказу на підтвердження заявлених позовних вимог, у задоволенні позову судом відмовляється.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у доведені спору до суду, судові витрати залишаються за позивачем та до відшкодування не присуджуються.
Керуючись ст., ст. 22, 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову Приватного підприємства "В.К.П. "Постачсбувторг", м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донсервісбуд", м. Донецьк про визнання договору на виконання субпідрядних робіт №27/07-СП від 27.07.2012р. недійсним відмовити повністю.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "06" квітня 2015 р.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.