31.03.2015 Справа № 907/174/15
Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м. Ужгород (далі - Водоканал) до товариства з додатковою відповідальністю „Ужгородхліб", м. Ужгород господарства", м. Ужгород (далі - товариство) про стягнення заборгованості за надані послуги у сумі 9772,02 грн., в т.ч. 7524,42 грн. - основного боргу, 1480,90 грн. - інфляційних втрат, 213,09 грн. - 3% річних, 553,61 грн. - пені,
за участю представників (за первісним позовом):
позивача - Мага А.В., представник за довіреністю №07 від 05.01.2015 року;
відповідача - не з'явився
Позивач звернувся до суду, а представник його у ході судового розгляду наполягає на задоволенні позовних вимог, оскільки надані відповідачеві у період з серпня 2013р. по лютий 2015р. послуги водовідведення останнім всупереч умов укладеного сторонами договору не оплачені у повному обсязі, у результаті чого виникла заборгованість останнього перед позивачем на суму 7524,42 грн., що становить предмет позовних вимог в частині основного боргу.
Відповідач не надав суду письмового відзиву на позов та не забезпечив участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи, адресована йому кореспонденція суду вдруге повернута до суду без вручення адресату з відміткою установи зв'язку „за закінченим терміном зберігання". З огляду на те, що кореспонденція надсилалася судом відповідачеві на адресу, яка зазначена у позовній заяві та яка, згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є місцезнаходженням останнього, вважається, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи судом, своїми правами на участь у судовому розгляді справи не скористався.
За таких обставин справа вирішується в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши представника позивача у ході судового розгляду,
суд встановив:
Спірні відносини сторін виникли при виконанні укладеного ними 10.01.2012р. договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації, за умовами якого водоканал - позивач у справі - зобов'язався, зокрема, здійснювати відведення дощових та снігових стоків абонента - відповідачу справі - з території об'єкта останнього площею 1791 кв. м з використанням коефіцієнту 0,7; відповідач, у свою чергу, зобов'язався своєчасно оплачувати зазначені послуги за встановленим тарифом - 3,70 грн. за куб. м (а в разі зміни у встановленому порядку тарифів, діючих на час укладення договору, сплата здійснюється за новими тарифами, діючими на період розрахунку, без внесення змін до даного договору - п.3.3 договору) відповідно до кількості опадів визначеної за даними гідрометеобюро.
Згідно договору оплата послуг, наданих позивачем проводиться відповідачем до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі виставленого до оплати рахунку за фактично надані послуги. Умовами договору визначено, що у разі несвоєчасної оплати наданих послуг відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день затримки.
Матеріалами справи доведено, що позивач на виконання договірних зобов'язань у період з серпня 2012р. по лютий 2015р. надав відповідачеві послуг відведення дощових стоків на суму 9692,12 грн., вартість яких останній оплатив частково - на суму 2000,00 грн., внаслідок чого виникла заборгованість його перед позивачем на суму 7524,42 грн. Наведене не спростовано відповідачем.
За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення зазначеної суми боргу правомірні та підлягають задоволенню судом на підставі ст.ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України, оскільки суб'єкти господарювання, якими є сторони у справі, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позовні вимоги в частині нарахованих позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань інфляційних втрат, річних, пені відповідно на суми 1480,90 грн., 213,09 грн. 553,61 грн задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено дати вручення рахунків відповідачеві, а отже - і часу, з якого настає строк виконання зобов'язання відповідача, тому відсутні підстави стверджувати, що відповідач прострочив виконання грошових зобов'язань у спірних відносинах.
За приписами ст. 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 7524,42 грн.
За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір сплачений позивачем при поданні позову належить відшкодувати за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог, в іншій частині судові витрати належить покласти на позивача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 173-175,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-3, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,
суд вирішив:
1. Позов задоволити частково.
Стягнути із товариства з додатковою відповідальністю „Ужгородхліб", (м. Ужгород, вул. Боздошська, 2, код ЄДРПОУ 00384259) на користь комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (м. Ужгород, вул. Митна, 1, код ЄДРПОУ 03344326) заборгованість на суму 7524,24 грн. (сім тисяч п'ятсот двадцять чотири грн. 24 коп.) та у відшкодування судових витрат 1406,75 грн.(одна тисяча чотириста шість грн. 75 коп). грн.
2. В іншій частині позовних вимог - відмовити, поклавши судові витрати в цій частині на позивача.
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку передбаченому цим же кодексом..
У судовому засіданні 31.03.15 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення, текст рішення у повному обсязі складено 07.04.15
Суддя Ушак І.Г.